Сторінка
2
Оливкова олія спливе на поверхню води, але потоне у спирті. Можна приготувати таку суміш води і спирту, в якій олія буде у стані рівноваги. Введемо за допомогою скляної трубки або шприца у суміш води і спирту кілька крапель олії: олія збереться в одну кулеподібну краплю, яка буде висіти нерухомо у рідині. Якщо пропустити через центр цієї кульки проволоку і обертати її, то ця масляна куля починає сплющуватися, а потім, через кілька секунд, від неї відділяється коло з маленьких кулеподібних краплинок олії.
Цей дослід вперше провів бельгійський фізик Плато.
У гігантських масштабах це явище можна спостерігати у нашої зорі Сонця, планет-гігантів. Обертаються ці небесні тіла навколо своєї осі дуже швидко. У результаті такого обертання тіла сплюснуті на полюсах.
IV. Експериментальна задача з обговоренням в групах (7 хв.)
Практична робота 1. «Вивчення форми рідини в звичайних умовах»
Прилади і матеріали: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, сояшникова олія, вода.
Зміст і метод виконання
Будь-яка рідина , на яку не діє сила тяжіння, приймає свою звичайну форму кулеподібну падаючи, краплі дощу приймають форму кульок. Дробинки – це – крапельки свинцю, що захолонув. Викривлену поверхню рідини називають меніском. Якщо вода потрапила на поверхню, змащену жиром, утворює кулеподібні краплі, т.я. незмочує жир, а якщо потрапить на чисте скло, розтікається, т.я. змочує скло.
Хід роботи
Помістити краплі води та олії на алюмінієву, мідну, скляну та парафінову пластинки.
Розглянути та замалювати форму крапель.
Зробити висновок про взаємодію молекул рідини і твердого тіла.
Результати занести у таблицю.
Досліджувана пара рідина-тверде тіло |
Схематичний малюнок |
Висновок |
Олія на алюмінієвій пластинці | ||
Олія на мідній пластинці | ||
Олія на скляній пластинці | ||
Олія на парафіновій пластинці | ||
Вода на алюмінієвій пластинці | ||
Вода на мідній пластинці | ||
Вода на скляній пластинці | ||
Вода на парафіновій пластинці |
Презентація 2 Роль поверхневих явищ у природі
Роль поверхневих явищу природі різноманітна. Наприклад, поверхнева плівка води для багатьох організмів є опорою при русі. Така опора руху зустрічається у дрібних комах, павукоподібних. Найбільш відомі водоміри, які опираються на воду тільки кінцівками широко розставлених лапок.
Лапка, покрита воскоподібним нальотом, не змочується водою, поверхневий шар води прогинається під тиском лапки, утворюючи невелику заглибину. Подібним чином рухаються берегові павуки деяких видів, але їх лапки розміщуються не паралельно до поверхні води, а під прямим кутом до неї.
Деякі тварини, що живуть у воді, але не мають зябра, підвішуються знизу до поверхневої плівки води за допомогою не змочуваних щетинок, які оточують їх органи дихання. Таким способом «користуються» личинки комарів ( у тому числі і малярійних).
Пір’я і пух водоплаваючих птахів завжди щільно змазане жиром, що виділяється особливими залозами, що пояснює їх незмочуваність. Товстий шар повітря, що знаходиться між пір’ям у таких птахів, не тільки захищає їх від втрати тепла, але й суттєво збільшує запас плавучості, подібно до рятувального жилета.
Воскоподібний наліт на листках перешкоджає попаданню вологи в мікро канали, які виконують роль дихальних шляхів рослин. Таку ж водонепроникну функцію виконує воскоподібний наліт у солом’яної покрівлі, копиці сіна.
Презентація 3 Капілярні явища у рослинному світі
Капілярні явища у рослинному світі
Більшість рослинних і тваринних тканин пронизано великою кількістю капілярів. Саме в капілярах відбуваються основні процеси, пов’язані з диханням і живленням організму, уся складна хімія життя тісно пов’язана з дифузними явищами. Стовбури дерев, гілки та стебла рослин пронизані величезною кількістю капілярних трубочок, по яких поживні речовини піднімаються до найвищих листочків. Коренева система рослин закінчується найтоншими капілярами-ниточками. І сам ґрунт, джерело живлення для кореня, можна уявити як сукупність капілярних трубочок, по яких в залежності від структури і обробки швидше або повільніше піднімається до поверхні вода з розчиненими в ній речовинами. Висота підйому рідини в капілярах тим більша, чим більший його діаметр. Звідси робимо висновок, що для збереження вологи ґрунт треба перекопувати, а для осушення – трамбувати.
Презентація 4 Кровоносні судини
Усе тіло людини пронизують кровоносні судини. За будовою вони не однакові. Артерії це судини, по яким рухається кров від серця. Вони мають пружні еластичні стінки, до складу яких входять гладкі м’язи.
Скорочуючись, серце викидає в артерію кров під великим тиском. Завдяки щільності і пружності стінки артерії витримують цей тиск і розтягуються.
Чим більша відстань від серця, тим діаметр артерій зменшується. Маленькі артерії розпадаються на капіляри. Їх стінки утворені одним шаром плоских клітин. Крізь стінки капілярів речовини, розчинені в плазмі крові, проходять в тканинну рідину, а з неї попадають в клітини. Продукти життєдіяльності клітин проникають крізь стінки капілярів з тканинної рідини у кров. В організмі людини приблизно 150 млрд. капілярів. Якщо усі капіляри розмістити в одну лінію, тонею можна охопити земну кулю два з половиною рази. Кров з капілярів збирається у венах – судин, по яких кров рухається до серця. Тиск у венах невеликий, стінки тонші за стінки артерій.
V. Перевірка знань і вмінь
Частина учнів виконують тестові завдання на ПК, інші учні працюють в групах
1 група
На початку 5 ст. до н. е. в районі Дворіччя керамічного посуду ще не існувало. Для зберігання води використовували вириті в землі і обмазані зсередини глиняні ями. Щоб глина не пропускала воду, всередині розпалювали багаття. Пізніше з’явився грубий глиняний посуд. Але розвиток кераміки був пов'язаний з появою гончарного круга і печі для обпалювання. З цього ж часу керамічний посуд почали розписувати. З якою метою ями обпалювали зсередини?