Сторінка
8

Естетичне виховання школярів

— Чому не знати? Знаю.

— Скажіть, будь ласка, дідусю, й мені!

" Царівна-жаба".

Виділені слова записуються на дошці і використовуються в наступному завданні.

III. Озвучте малюнок. Учням пропонується сюжетний малюнок на теми " Ми прийшли в бібліотеку", "На перерві", "Ми робимо покупки" та інші. Дітям необхідно в парах скласти діалог з використанням ввічливих слів, виділених із казки. Такий вид роботи сприяє розвитку практично-діяльнісного компонента поведінки.

На нашу думку виховання культури поведінки – одна з актуальних проблем морального виховання, яке в сучасних умовах набуває дедалі більшого соціального значення. Культура поведінки є виявом загальної культури людини у її діях, вчинках, ставленні до інших людей. На практиці я переконалася, що показником культури поведінки у трудовій діяльності є дисциплінованість, яка є однією з головних умов сумлінного ставлення до праці, показником моральної надійності людини.

Робивши цю курсову роботу ми зауважили, що практична реалізація завдань естетичного виховання учнів сучасної школи (ступеня стримується теоретичною не розробленістю його основ, відсутністю експериментальної обґрунтованості. Шкільна практика засвідчує, що вчитель початкових класів, втративши орієнтири у моральному вихованні, відчуває найбільші складнощі саме у розв’язанні завдань становлення і розвитку у молодших школярів першооснов моральної культури. Сучасна школа виявилася нездатною до результативного формування моральної та естетичної культури з урахуванням досягнень сучасної науки, оскільки практика свідчить: вся робота обмежувалася окремими заходами, виховними “моментами”. В умовах переважання навчальної програми сучасної початкової школи особлива роль у формуванні моральної та естетичної культури належить позаурочній діяльності, адже вона входить в зазначений арсенал активних форм, специфічних методів і прийомів виховної роботи.

Аналіз шкільної практики виховання дає нам можливість зробити висновок про сильні й слабкі сторони, побачити вузькі місця в роботі, спрямованій на формування першооснов моральної та естетичної культури молодших школярів. Педагоги прагнуть позбутися формальності стосунків учителів і учнів і будувати їх на засадах взаєморозуміння й тактовності, створювати умови для вияву ініціативи й активності вихованців.

На практиці формування естетичної та моральної культури школярів ми здійснювали у нерозривній єдності процесів навчання й позаурочної роботи. Залучали дітей до різнопланових сфер діяльності, застосовуючи такі форми роботияк бесіда, тематична розповідь тощо. Водночас у практиці шкільного вихованни я виявилиі негативні тенденції:

відсутні цілісність та системність у естетичному вихованні, у тому числі в роботі щодо формування першооснов моральної та естетичної культури з урахуванням загальнолюдських цінностей і народної педагогіки;

наявне домінування вербальних методів виховання, невиправдано мало уваги приділяється розвиткові емоційної сфери дитини;

епізодично забезпечується реалізація принципу особистісного підходу до вихованця, молодші школярі недостатньо навчаються особистісно орієнтованого спілкування;

дітей практично не вчать елементарних прийомів самооцінки, самовдосконалення поведінки, елементарних основ психоаналізу та психокорекції.

Також для формування моральної культури, її першооснов важливою є тенденція до обґрунтування своїх вчинків і оцінювання їх молодшими школярами.

Усе сказане дає нам змогу зробити висновок про те, що формування засад моральної й естетичної культури необхідно починати в молодшому шкільному віці, маючи опорою напрацювання дошкільних закладів. Психологічні особливості молодших школярів такі, що саме впродовж цього періоду життя процес становлення першооснов моральної й естетичної культури відбувається найсприятливіше.