Сторінка
5

Актуальні питання навчання грамоти

У період навчання грамоти учні одержують тільки практичне уявлення про дзвінкі і глухі приголосні. При ознайомленні а буквами б, г, д, з, ж, буквосполученнями дж, дз, що позначають дзвінкі приголосні звуки, основну увагу учнів необхідно звернути на те, що в українській мові ці букви в кінці слів та в середині слід читати дзвінко, не замінюючи відповідних дзвінких звуків глухими: дуб, сад, садки, мороз, вуж, діжка, ґедзь, берег, берегти.

5. Буква щ (ща) в українській мові позначає не окремий звук, а сполучення звуків [шч].

6. Букви в українській графіці використовуються в чотирьох варіантах! друковані, рукописні, великі й малі. Великі букви в період навчання грамоти учні сприймають як сигнал початку речення та знайомляться з найпростішими випадками їх уживання у власних назвах.

Більшість великих і малих букв в українській мові однакові за формою і розрізняються тільки за розміром. Однак є частина літер (А – а, Б – б, Е – е), які розрізняються і за формою.

7. У період навчання грамоти учні практично знайомляться і з іншими графічними знаками; крапкою, знаком оклику, знаком питання, комою, двокрапкою, тире, рискою (дефісом), лапками, вчаться за зразком учителя реагувати на них під час читання зміною сили голосу чи паузами.

8. Важливо навчити дітей вимовляти слова по складах. Учитель має взяти до уваги, що до складу може входити один, два, три і більше звуків. Основним звуком у кожному складі є голосний, саме він утворює склад, тому голосні звуки і називають складотворчими. Найпростішими складами є ті, що утворені з одного голосного або із сполучення (злиття) приголосного з голосним, наприклад: о-ко, ри-ба, дже-ре-ло. Поділ таких слів на склади не становить для дітей якихось труднощів.

При поділі слів на склади Із збігом приголосних звуків слід керуватися основною особливістю українського складоподілу – тяжінням до відкритого складу. Відповідно до цього більшість складів в українській мові відкриті:

рі-чка, ка-стру-ля, ли-сто-чки.

Закриті склади в українській мові утворюються сонорними звуками, які стоять після голосних (сон-це, лій-ка, вер-ба) та парними дзвінкими приголосними, коли вони стоять перед глухими (діж-ка, гриб-ки, вузь-ко, клад-ка). Такий складоподіл в українській мові зберігається для забезпечення дзвінкого вимовляння приголосних у середині слів перед глухими з метою запобігання їх уподібненню до глухих.

Основним прийомом навчання дітей складоподілу є приспівування слова. Першокласники вчаться складоподілу з орієнтацією на такі ознаки:

1. Кількість складів визначається кількістю голосних у слові.

2. Межа складоподілу проходить після:

а) голосного звука (наприклад, сні-жок);

б) дзвінкого приголосного (сонорного), наприклад, лій-ка;

в) дзвінкого перед глухим (парними), наприклад, ніж-ка;

У першому класі слід для складового аналізу брати слова двоскладові, перший склад яких закінчується на голосний (до-ня, си-ни); трискладові з відкритим складом (чо-бо-ти, до-ро-га).

Визначення наголошеного здійснюється шляхом гукання слова, ігровими прийомами (простукування).

Для реалізації завдань вчителеві необхідно пропонувати на уроках дітям види робіт, які обумовлюються програмованими вимогами до рівня знань, умінь і навичок першокласника.

Механізм читання, його складові

У букварний період слід акцентувати увагу на етапах формування навички читання. На першому етапі читання має бути складовим і базуватись на складово-звуковому аналізі і синтезі.

На другому ступені формування навички читання слово спочатку варто прочитати по складах, а потім в цілому, з чітко вираженим наголосом.

На третьому етапі діти приступають до читання речень, при цьому вони можуть «губити» рядок і повертатись до повторного причитування слів. Однак це явище поступово зникає, коли у дітей розширюється «поле читання».

Всі три етапи базуються на основній одиниці читання – складі. Читання складів повинне відбуватися за таким порядком:

· склад, утворений одним голосним (о-кунь);

· склад-злиття (о-са);

· склад, що утворений злиттям ПГ+П (мак);

· злиття ПГПП (лист);

· злиття ППГП (степ);

· закриті склади (ох, ир);

Опрацьовуючи даний матеріал, діти поступово опановують поскладове читання, при цьому використовуючи додаткові позначення при читанні.

На другому ступені підготовчого періоду вивчаються голосні звуки [а], [о], [и], [і], [у] і відповідні їм букви. Теми уроків читання на цьому ступені: «Голосний звук [а], букви А і а»; те ж – на теми звуків [о], [и], [і] [у]. Теми уроків листа: «Рядкова письмова буква а:», те ж по інших буквах;.

Знайомство з п’ятьма найважливішими голосними звуками, і відповідними буквами забезпечує орієнтування на голосні при навчанні читанню. З буквою Е діти познайомляться пізніше, оскільки вона не часто використовується, з йотованими голосними також на більш пізньому етапі, оскільки ці букви позначають голосні звуки в особливих умовах.

Види робіт в підготовчий період:

Мова. Речення. Відповіді на питання вчителя по картинках; складання речень. Відповіді на питання «Що це?» по наочних картинках. Складання речень по серії картинок. Підрахунок речень. Підрахунок слів в реченнях. Розповідь: по сприйняттю, по пам’яті, по картинці; переказ (на основі умінь, одержаних в дитячому саду).

Слово. Введення в активний словниковий запас першокласників слів: Батьківщина, Київ, столиця. Розподіл слів по тематичних групах: навчальні предмети (обладнання); іграшки; інструменти; квіти, гриби; птахи; овочі; одяг; посуд; меблі і т. п. Виділення слова з речення.

Читання. Читання вчителем художніх творів, доступних розумінню дітей. Бесіда по прочитаному. Читання віршів, вивчених дітьми до школи. Інсценування казок.

Граматика і фонетика. Виділення речень з мовного потоку, складання речень. Виділення слів в речень. Поділ слова на склади, виділення наголошеного складу. Виділення звуків: перший звук в слові і т. д.; з яких звуків складається склад. Промовляння окремо зв’язних голосних і згідних звуків, злиття голосних із згідними, промовляння складів.

Читання складів на сторінці букваря. Читання та аналіз букварних текстів

В підготовчому періоді діти включаються у відносно нову для них діяльність: якщо в дошкільний період переважала ігрова діяльність, то в школі переважає учбова робота – організована розумова праця, що вимагає стійкої уваги, значних вольових зусиль, уміння контролювати себе. Новий характер діяльності створює для дітей значні труднощі, і для їх ослаблення дуже важливо так будувати учбову годину, щоб, по-перше, кожні 10–12 хвилин мінялися види діяльності, по-друге, робота протікала активно, розумова праця чергувала з фізичними вправами.

На уроках передбачаються цікаві і ігрові моменти: відгадування загадок, розповідь казок, їх інсценування, творче вільне малювання на сюжет казки, розповіді вчаться, читання віршів напам’ять; вводяться елементи змагання («Хто перший?», «Чия розповідь краще?», «Хто правильно назве?» і т. п.).