Сторінка
7

Актуальні питання навчання грамоти

з) розуміти прочитане – як окремі слова, так і речення текст; відповідати на питання по прочитаному, переказувати прочитане, виконувати логічні операції порівняння, угрупування, узагальнення і деякі інші.

Уроки навчання грамоти

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання – уроки читання і уроки письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання – уроки в добукварний, букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці:

· уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму букви, великої і малої (рядкової);

· уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається;

· особливий тип уроку – урок повторення і узагальнення;

· обов’язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

ü виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

ü чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

ü наступність і перспективність уроку, його зв’язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

ü розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики – її цікавий та ігровий характер;

ü диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів – до вчителя) на всіх етапах уроку;

ü навчання учнів прийомів розумової праці («вчити учитися»), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

ü обов’язкові також й інші дидактичні вимоги – науковість, доступність матеріалу і т.ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

ü обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати «мовне чуття», любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова;

ü на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т.ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими – зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т.ін.;

ü на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу – підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

ü безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття «читання» входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття «письмо»);

ü на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка – додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

ü уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки запланованого чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [р], [p’], позначення їх буквою «ер», тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти – від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:

1. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт:

ü читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву;

ü розгадування загадок;

ü словниково-логічні вправи;

ü розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків;

ü конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень;

ü алфавітне називання вивчених літер;

ü розпізнавання знайомих літер серед інших і т.ін.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт:

ü заучування напам’ять (загадки, прислів’я, скоромовки);

ü виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків;

ü спостереження за артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря);

ü віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, то зіставлення твердого і м’якого звуків на слух та за способом вимовляння);

ü позначення звуків умовними значками (фішками): о, о’, –, =;

ü вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах;

ü самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях;

ü аналітичні і синтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

3. Ознайомлення з буквою.

Види робіт:

ü алфавітна назва букви;

ü демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз;

ü ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки;

ü друкування букви на дошці (зошитах, повітрі);

ü ігрові вправи.

4. Вправи з читання.

Види робіт:

ü складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонстраційного характеру та в індивідуальних касах;

ü читання складових таблиць;

ü читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі;

ü читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки);

ü читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

5. Робота з підручником.

Види робіт:

ü читання колонок слів за букварем;

ü аналіз ілюстрацій;

ü робота з моделями слів, речень, їх аналіз;

ü бесіда-аналіз на тему тексту;

ü читання тексту вчителем (учнями);

ü колективне (індивідуальне) читання – аналіз речень, тексту.

6. Творча робота.

Види робіт:

ü складання моделей складів, слів, речень за. ознакою, вказаною учителем;