Сторінка
9
Робота над розвитком монологічного мовлення учнів 2 класу, згідно з базовою навчальною програмою з української мови, полягає в збагаченні мовлення школярів яскравими, образними словами і словосполученнями, практичному ознайомленні з виражальними засобами мови - порівняннями, епітетами (без уживання термінів), формуванні вмінь будувати з цими речення та використовувати їх у власних усних розповідях і письмових творчих роботах.
У 2 класі методика розвитку монологічного мовлення представлена у вигляді системи уроків розвитку зв'язного мовлення, на яких передбачене формування в учнів наступних умінь: добирати влучні слова для висловлення закінченої думки (побудови речення), відновлювати деформовані речення, спостерігати за значенням образних слів і словосполучень у реченні, використовувати в мовленні виражальні засоби мови, ставити й записувати запитання до тексту, відновлювати деформований текст, добирати заголовок до тексту, редагувати текст із стилістичними недоліками, продовжувати текст за поданим зачином, складати усні і письмові розповіді за малюнком, серією малюнків, запитаннями, опорними словами і словосполученнями, за зразком, будувати опис з використанням малюнка та опорних слів.
Продемонструємо методичні прийоми реалізації окреслених завдань на прикладі фрагментів уроків окремих тем.
Практичне ознайомлення другокласників із виражальними засобами мови здійснюється на уроці "Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко".
Учні читають і відгадують загадку:
Вдень у небі гуляє, а ввечері за обрій сідає.
Після відгадування вчитель повідомляє школярам про те, що на уроці вони говоритимуть про сонце, ознайомляться з багатьма словами, які описують сонце, розповідають, що воно робить.
Потім проводиться бесіда про те, на що схоже сонце. Під час відповідей педагог пропонує учням пояснити, чому вони так думають.
Далі другокласники читають, на що схоже сонце на думку Всезнайка - казкового героя, який "працюватиме" з ними на всіх уроках розвитку мовлення. А Всезнайко вважає, що:
Сонце схоже на маму, кульбабку, м'ячик, ліхтарик.
- Хто зможе пояснити, чому Всезнайко так думає?
Після усних відповідей учні виконують завдання такого змісту:
- Запишіть пропущені в реченні слова. Користуйтеся довідкою.
Сонце . , , як мама, . ,
як кульбабка, , як м'ячик,… . ,
як ліхтарик.
Довідка: яскраве, жовте, ласкаве, кругле.
Після колективної роботи над поданим завданням дітям пропонується самостійно скласти і записати речення про те, яким може бути сонце. Перш ніж записати речення в зошит, учні мають їх озвучити, учитель, за потреби, — відредагувати. Кожний учень записує своє речення або те, яке йому найбільше сподобалося.
Наступним етапом є робота над словами — назвами дій. Дітям пропонується прочитати слова, принесені Всезнайком у скриньці, які розповідають про те, що робить сонце.
Припікає, пробуджує, світить, звеселяє, заглядає, виглядає, пестить, заходить, сідає, усміхається, сходить, пригріває, голубить.
- Доповніть скриньку своїми словами.
Далі учням пропонується вибрати із скриньки і вставити в речення пропущені слова.
Із-за хмарки . сонечко.
Сонце землю.
Надворі яскраво……сонце.
Перше речення клас розглядає колективно. Учитель пояснює, що вибрати із скриньки можна різні слова {із-за хмарки сонечко може усміхатися, виглядати, визирати і т. ін.). Кожний учень записує те слово, яке йому більше подобається. Решту речень можна запропонувати виконати самостійно. Під час перевірки заслухати кількох учнів, поставивши після відповіді першого учня запитання: А хто дібрав інше слово ?
Після виконання цього завдання другокласникам пропонується скласти і записати своє речення про сонце. Спочатку діти будують речення усно, а потім записують (кожний своє речення). Учитель спрямовує дітей використовувати ті слова, з якими вони ознайомилися на уроці. Після завершення роботи можна влаштувати конкурс «Чиє речення найкраще».
Поширенню речень образними словосполученнями присвячується урок "Жовте листячко летить, під ногами шелестить".
Діти читають вірш К.Перелісної:
Пожовтіло листячко на кленочку,
почорніли айстроньки у садочку.
Заховалось сонечко, не видати,
сипле вітер дощиком кругом хати.
- У яку пору року ми потрапили?
- Знайдіть у вірші слова, які підказують, що події відбуваються саме восени.
Потім учням пропонується продовжити речення, записавши, що відбувається з листям восени.
Листя восени
Після перевірки дитячих робіт учитель разом з учнями розглядають, як виконав це завдання Всезнайко. А він для продовження речення дібрав кілька висловів: опускається на землю, прощається з деревами, вкриває землю барвистим килимом, кружляє над землею у прощальному вальсі, виграє на сонці різними барвами, шепоче прощальну пісеньку.
Кожний учень вибирає із запропонованих Всезнайком той вислів, який йому найбільше сподобався, і записує з ним речення у своєму зошиті.
Далі діти складають і записують речення про осіннє листя іншої структури з використанням яскравих, образних слів чи словосполучень. (Наприклад: Я люблю прислухатися до шурхотіння опалого листя; опале листя вкрило землю жовтим килимом; і подібні).
Кожний школяр записує в зошит своє речення.
Важливою є робота над спостереженням за значенням образних слів і словосполучень у реченці. З цією метою дітям пропонується порівняти речення в двох колонках:
Дедалі більше жовтіє зелений Дедалі більше береться золотом
ліс та луг. зелений ліс та луг.
Мовчки обсипається листя. Злітає листя зливою і падає німе.
Другокласники зачитують по одному реченню з кожної колонки.
- У якому реченні (першому чи другому) є образні слова? Назвіть їх.
- Якими образними словами замінено в другій колонці слова: жовтіє, обсипається, мовчки?(Жовтіє - береться золотом, обсипається — злітає зливою, мовчки — падає німе).
- Що сталося з реченнями після такої заміни?
- Які речення вам більше подобаються? Запишіть їх.
Необхідною для формування вміння будувати речення є робота над відновленням деформованих речень. Розглянемо її на прикладі фрагмента уроку «Як борсуки готуються до зими».
Учні одержують завдання допомогти Всезнайкові правильно розташувати слова в кожному реченні.
їсти, борсукам, нічого, узимку.
сплячку, у, залягають, вони.
весни, борсуки, норі, до, у, сплять.
Спочатку школярі зачитують слова в кожному рядку, визначають головні з них:
- Про кого йтиметься в реченні? (Про борсуків).
- Що про них сказано? (їм нічого їсти).
Учні складають речення із названих слів: Борсукам нічого їсти.
- Яке слово залишилося? (Узимку).
- Де краше його розмістити? (На початку речення).
- Яке речення утворилося? (Узимку борсукам нічого їсти).
Аналогічна робота здійснюється над відновленням решти речень.
Доцільними у процесі формування вмінь будувати речення і поєднувати їх у невеликі тексти є завдання на встановлення межі речень у тексті, записаному без розділових знаків. З цією метою на уроці учням пропонується прочитати текст, визначити в ньому недолік і записати, виправивши помилки.