Сторінка
2
Виходячи із законодавчо встановлених норм у процесі реалізації пенсійної реформи на фінансовому ринку України з’являються нові потужні інститути спільного інвестування, як мають достатньо великий інвестиційний потенціал. Пенсійні активи створюються за рахунок накопичення пенсійних внесків і доходу від їх інвестування, а пенсійні виплати здійснюються лише після досягнення платником внесків пенсійного віку. Ці обставини зумовлюють досить великий строк розпорядження цими коштами і дозволяють у межах накопичувальної системи нагромаджувати значні обсяги інвестиційних ресурсів. Наприклад, у Нідерландах станом на 2003 рік пенсійні активи накопичувальних пенсійних фондів становили 113 % ВВП, у Швейцарії – 102, в країнах, що пізніше розпочали пенсійну реформу, цей ресурс поки що значно менше, наприклад, в Угорщині – 5 %, а в Чехії – 4 % [8].
Розвиток глобальних пенсійних фондів. Пенсійна галузь у всьому світі в останні п’ятнадцять років розвивається швидкими темпами завдяки переходу від солідарної системи пенсійного забезпечення до накопичувальної. Наприклад, активи пенсійних фондів країн великої сімки у 2001 році становили 45 % їхнього кумулятивного ВВП, а в 1991 році – лише 29 %. Тобто відбувся приріст пенсійних заощаджень на рівні майже 4,4 % щорічно. Для розрахунку використано формулу безперервного нарощування: r = ln(45 % /29 %)/10, де r – ставка нарощування [9, c.19].
У таблиці 1 можна побачити вражаючу динаміку зростання активів глобальних пенсійних фондів. При цьому, частка трьох – США, Великобританія та Японія – становить понад 80 % станом на 2001 рік. Це пов’язано з тим, що дані країни найбільше здійснили перехід до накопичувальної системи пенсійного страхування. За останніми даними, в світовій пенсійній індустрії у розпорядженні пенсійних фондів на кінець 2003 року знаходиться близько $15 трлн пенсійних активів [7]. Тобто порівняно з даними, наведеними в таблиці 1, обсяги глобальних пенсійних активів зросли ще на 3,5 трлн. доларів США, або на 30 % за два роки.
Таблиця 1
Структура та динаміка зростання активів глобальних пенсійних фондів, млрд доларів США
Джерело: за даними сайту http://www.dfp.gov.ua
Країни з перехідною економікою, звичайно, знаходяться в ар’єргарді цього процесу, оскільки пенсійні реформи тут розпочалися з значною затримкою у часі, ніж у розвинених країнах. Крім того, “стартові умови” реформування були нерівними. Розвинені країни Західної Європи, Північної Америки, Південно-східної Азії почали реформаційний процес на фоні макроекономічної стабільності та економічного росту. Країни з перехідною економікою, зокрема, Східної Європи не мали таких умов і здебільшого реформування розпочалося за економічної кризи. Для порівняння можна навести дані щодо динаміки зростання активів пенсійних фондів у деяких країнах Східної Європи. У Болгарії з початку реформи (2000 рік) до 2002 року обсяги активів пенсійних фондів зросли до $121 млн, у Чехії – з 1994 до 2002 р. до $1,4 млрд, в Угорщині – з 1998 до 2002 р. до $3,4 млрд, в Польщі – з 1998 до 2002 р. до $6,7 млрд.
Якщо брати до уваги інший аспект діяльності глобальних пенсійних фондів, а саме, інвестиційну політику пенсійних фондів, то ці пріоритети простежуються з таблиці 2.
Таблиця 2
Структура інвестиційних активів глобальних пенсійних фондів, 2001
Джерело: за даними сайту http://www.dfp.gov.ua
Як видно з поданих даних найбільшу частку коштів, що знаходяться в управлінні пенсійних фондів світу, інвестовано в цінні папери – акції та облігації (майже 70 %). Тому для розвитку фінансових ринків перехідних економік світу пенсійні фонди мають велике значення не лише з погляду перспектив інвестиційного потенціалу, а й виходячи зі специфіки інвестиційної політики цих фінансових інститутів.
Таблиця 3
Структура активів пенсійних фондів Японії та США, %
Джерело: за даними сайту http://www.boj.or.jp
Так, в Японії загальний обсяг вкладень у цінні папери сягає майже 90 % загального обсягу інвестицій. При цьому близько чверті становлять інвестиції в цінні папери інших країн. З таблиці 3 видно, що в США лише за один рік обсяг інвестицій пенсійних фондів зріс на 7 %. Таким чином, пенсійні фонди по всьому світу стають вагомим елементом фінансових ринків не лише в межах національних ринків, а й на глобальному ринку фінансів.
При цьому головною перевагою пенсійних фондів як суб’єктів фінансового ринку є їх інвестиційна політика, яка характеризується високим рівнем вимог при визначенні напрямів інвестування та конкретних об’єктів вкладень.
У вітчизняному законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність пенсійних фондів, існують певні обмеження щодо використання їх активів. Так, у статті 49 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” [4], зокрема, зазначено, що особа, яка здійснює управління активами пенсійного фонду під час провадження нею такої діяльності, не має права:
1) тримати на банківських депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків більш як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду, при цьому не більше як 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів у зобов’язаннях одного банку;
2) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
3) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери доходи, за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України більше як 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
4) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, та облігації місцевих позик більше як 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;