Сторінка
3
Оскільки інтерес учнів визначається рівнем їх самостійності, то саме педагог має організувати і спрямовувати діяльність учнів, активізувати і заохочувати їх, створювати нові та цікаві ситуації, що забезпечують сприятливі умови розвитку інтересу. Розвиток інтересів учнів значною мірою зумовлюється активністю самих учнів.
Вчителі мають краще використовувати можливості усіх навчальних предметів для розвитку інтересу особистості до пізнавальної діяльності. Такі можливості закладені як в змісті програмного матеріалу, так і в організації процесу навчання, в його формах і методах.
Необхідно створювати педагогічні умови для успішного розвитку інтересу учнів до художніх ремесел, навчити свідомо застосовувати на практиці знання.
Не менш важливим для досягнення високої результативності у розвитку стійкого інтересу учнів до праці є створення таких умов:
високий рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу;
якісне матеріально-технічне оснащення занять у навчальних майстернях;
впровадження НІТ навчання;
правильний і творчий підбір методів навчання;
активізація міжпредметних зв’язків;
організація групових та колективних творчих справ;
включення школярів у рольові та ділові ігри;
використання особистісно-орієнтованого підходу до учнів на уроках;
використання нетрадиційних форм і методів проведення занять.
Важливим чинником розвитку інтересу учнів до праці виступає сам учитель, який організовує пізнавальну діяльність школярів. Рівень його педагогічної майстерності і щире бажання навчити учнів та його зацікавленість роботою сприяють розвитку інтересу учнів до художніх ремесел.
Концептуальні положення, мета і завдання нових інформаційних технологій навчання
Сьогодні важко говорити про певну усталену концепцію НІТ навчання. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості, для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.
Інформатизація суспільства є процесом активного повсюдного використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, збереження і поширення інформації й особливо знань. Обсяги інформації в сучасному суспільстві настільки великі, що звичайні шляхи пошуку, передачі, роботи з інформацією стають неефективними. З іншого боку, сучасні потужні комп’ютери і засоби зв’язку дозволяють швидко знаходити, передавати й обробляти необхідну інформацію. Такі технології мають назву «нових інформаційних технологій».
Школа як соціальний інститут не може не відчувати на собі змін, що відбуваються в суспільстві. Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти.
У науковій літературі термін «НІТ» визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.
Основна соціальна функція школи-підготовка людини до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. Аби випускник школи знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він повинен опанувати нові інформаційні технологи, оволодіти навичками використовувати комп’ютер як інструмент повсякденної діяльності: чи то для складання звіту, чи для моделювання експерименту. НІТ повинні бути наповнені предметним змістом: вони мають стати для школяра засобом, який полегшує процес здобуття нових знань і вмінь.
Інформатизація освіти-це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання.
Головною ланкою процесу інформатизації освіти є зміна мети і змісту навчання. Технологічне переоснащення навчального процесу, поява нових методів і організаційних форм навчання-це лише похідні, що забезпечують досягнення висунутої мети. Зміна змісту навчання відбувається за декількома напрямами, значущість яких змінюється з розвитком процесу інформатизації суспільства.
Перший напрям пов’язаний зі становленням навчальних дисциплін, що забезпечують підготовку учнів у галузі інформатики.
Другий напрям пов’язаний з активним використанням комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій, застосування яких стає нормою в усіх галузях людської діяльності. Цей процес приносить з собою зміну предметного змісту всіх навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти.
Третій напрям пов’язаний із впливом інформатизації на мету навчання. Це буде дедалі відчутнішим з розвитком процесів інформатизації суспільства, проведенням робіт з переструктурування знань, накопичуваних людством.
На нинішньому етапі інформатизації освіти відбувається активне опанування засобів НІТ і фрагментарне впровадження їх у традиційні навчальні дисципліни (дод. 1).
Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи їх використання в навчальному процесі. Зміст цих складових відображено у таблиці 1.
Таблиця 1
Складові НІТ навчання
Ніт навчання | ||||
Засоби НІТ навчання |
Методи НІТ навчання | |||
Апаратні |
Програмно-методичні |
Навчально-методичні |
Традиційна модель навчання |
Нетрадиційна модель навчання |
Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний потенціал, НІТ навчання ледве знаходять місце в сучасній школі. Це обумовлено низкою причин: слабкою матеріальною базою шкіл, непідготовленістю вчителів, практичною відсутністю методик використання комп’ютерів для викладання шкільних предметів.
Застосування його в межах класно-урочної системи має незначний вплив на результати навчання, хоч і підвищує мотивацію навчальної діяльності. Можливості комп’ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей дітей можуть цілком проявитися зі зміною мети і змісту сучасної освіти у бік індивідуально-орієнтованої моделі навчання.
Мета і завдання НІТ навчання
Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання НІТ навчання:
• інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;
• побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію, самоосвіти;
• системна інтеграція предметних галузей знань;
• розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;
• розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;