Сторінка
3
Перевищення вимог, прискорення темпу навчання дітей, минувши проміжні ланки програми, слід вважати неприпустимими, оскільки це викликає непосильну напругу організму, що завдають шкоди здоров'ю і нервово-психічному розвитку дітей. Із цього приводу академік А.В.Запорожець попереджає про небезпечну позицію прихильників так званої штучної акселерації, прагнучих безрозсудно використовувати можливості маленької дитини і шляхом надраннього, максимально форсованого навчання доводити його щонайшвидше до високих ступенів фізичного і духовного розвитку. Фізичне виховання в той же час комплексне вирішує задачі розумового, етичного, естетичного і трудового виховання. У всіх формах організації фізичного виховання дітей( заняття, рухомі ігри, самостійна рухова активність і так далі) увага вихователя прямує на виховання мислячої, свідомо діючої в міру своїх вікових можливостей дитини, що успішно опановує руховими навиками, що уміє орієнтуватися в тому, що оточує, активно долати те, що зустрічається трудності, що проявляє прагнення до творчих пошуків. Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку безперервно розвивається і збагачується новими знаннями, що додержуються в результаті досліджень, що охоплюють багатообразні сторони виховання дитини. Дані досліджень, перевірені в масовій практиці дитячих установ, вводяться в програми, навчальні посібники, підручники і в практичну роботу з дітьми, сприяючи прогресу всього виховно-освітнього процесу. Таким чином, теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку сприяє вдосконаленню всієї системи фізичного виховання.
Здійснювати фізичне виховання дітей, це означає:
1.Уміти аналізувати і оцінювати ступінь фізичного здоров'я і рухового розвитку дітей;
2.Формулювати завдання фізичного виховання на певний період (на приклад, на навчальний рік) і визначати першорядні з них з урахуванням особливостей кожного з дітей;
3.Організувати процес виховання в певній системі, вибираючи найбільш доцільні засоби, форми і методи роботи в конкретних умовах;
4.Проектувати бажаний рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі на шляху до досягнення мети;
5.Порівнювати досягнуті результати з початковими даними і поставленими завданнями;
6.Володіти самооцінкою професійної майстерності, постійно удосконалюючи його. Встановлена пряма залежність між рівнем рухової активності дітей і їх словарним запасом, розвитком мови, мисленням. Під дією фізичних вправ рухова активність в організмі зростає синтез біологічно активних з'єднань, які покращують сон, сприятливо впливають на настрій дітей, підвищують їх розумову і фізичну працездатність. Дитина за своєю природою готова постійно рухатися, в русі вона пізнає світ.
Мета, завдання, засоби фізичного виховання в дошкільних установах
Система фізичного виховання в дошкільних установах є єдністю мети, завдань, засобів, форм і методів роботи, направлених на зміцнення здоров'я і всебічний фізичний розвиток дітей. Вона одночасно є підсистемою, частиною загальнодержавної системи фізичного виховання, яка крім вказаних компонентів включає так само установи і організації, що здійснюють і контролюючі фізичне виховання. Кожна установа залежно від його специфіки має свої конкретні напрями в роботі, що відповідають в цілому державним і загальнонародним інтересам.
Метою фізичного виховання є формування у дітей основ здорового способу життя.
В процесі фізичного виховання здійснюються оздоровчі, освітні і виховні завдання.
Серед оздоровчих завдань особливе місце займає охорона життя і зміцнення здоров'я дітей, і всебічний фізичний розвиток, вдосконалення функцій організму, підвищення активності і загальної працездатності.
Зважаючи на специфіку віку, оздоровчі завдання визначаються в конкретнішій формі: допомагати формуванню вигину хребта, розвитку зведень стопи, зміцненню зв'язково-суглобового апарату; сприяти розвитку всіх груп м'язів, особливо м'язів-розгиначів; правильному співвідношенню частин тіла; вдосконаленню діяльності серцево-судинної і дихальної системи.
Крім того, важливо підвищувати загальну працездатність у дітей враховуючи особливості розвитку дитячого організму, завдання визначаються в конкретнішій формі: допомагати правильному і своєчасному окостенінню, формуванню вигинів хребта, сприяти правильному розвитку терморегуляції. Удосконалювати діяльність центральної нервової системи: сприяти врівноваженості процесів збудження і гальмування, їх рухливості, а також вдосконаленню рухового аналізатора, органів чуття.
Освітні завдання передбачають формування у дітей рухових умінь і навиків, розвиток фізичних якостей; ролі фізичних вправ в його життєдіяльності, способах зміцнення власного здоров'я. Завдяки пластичності нервової системи у дітей рухові навики формуються порівняно легко. Більшість їх (повзання, біг, ходьба, ходьба на лижах, катання на велосипеді і ін.) діти використовують в повсякденному житті як засіб пересування. Рухові навики полегшують зв'язок з навколишнім середовищем і сприяють її пізнанню: дитина, повзаючи сам, наближається до тих предметів, які його цікавлять, і знайомиться з ними. Правильне виконання фізичних вправ ефективно впливає на розвиток м'язів, зв'язок, суглобів, кісткової системи. Рухові навики, сформовані у дітей дошкільного віку, складають фундамент для їх подальшого вдосконалення в школі і дозволяють надалі досягати високих результатів в спорті. В процесі формування рухових навиків у дітей виробляється здатність легко опановувати складнішими рухами і різними видами діяльності, що включають ці рухи (трудові операції). Об'єм рухових навиків за віковими даними знаходиться в програмі. У дошкільників необхідно сформувати навики виконання стройових, загальнорозвиваючих вправ, основних рухів, спортивних вправ. Крім того, слід навчити дітей грати в спортивні ігри (містечка, настільний теніс) і виконувати елементи спортивних ігор (баскетбол, хокей, футбол і т.д.). У цьому віці набуває важливого значення привиття первинних навиків особистої і суспільної гігієни (миття рук, турбота про костюм, взуття і т.д.). Одержані знання дозволяють дітям займатися фізичними вправами більш усвідомлено і більш повноцінно, самостійно використовувати засоби фізичного виховання в дитячому саду і сім'ї.
Виховні завдання направлені на різносторонній розвиток дітей (розумове, етичне, естетичне, трудове), формування у них інтересу і потреби до систематичних занять фізичними вправами. Система фізичного виховання в дошкільних установах будується з урахуванням вікових і психологічних особливостей дітей.
Перші сім років життя дитини характеризуються інтенсивним розвитком всіх органів і систем. Дитина народжується з певними успадкованими біологічними властивостями, у тому числі і типологічними особливостями основних нервових процесів (сила, врівноваженість і рухливість). Але ці особливості складають лише основу для подальшого фізичного і психічного розвитку, а визначальним чинником з перших місяців життя є навколишнє середовище і виховання дитини. Тому дуже важливо створити такі умови і так організувати виховання, щоб було забезпечено бадьоре, позитивно емоційний стан дитини, повноцінний фізичний і психічний розвиток.