Сторінка
2

Усвідомлення основних завдань малокомплектних початкових шкіл

Самостійна робота на уроках природознавства дуже різноманітна за своїм змістом і характером, їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацювання матеріалу. У підготовчий період змістом завдань можуть бути узагальнення спостережень, розгляд ілюстрацій, гербарію, колекцій діапозитивів, повторення попереднього матеріалу, порівняння з ним нового матеріалу. Учні можуть самостійно знайомитися (за допомогою підручника) з матеріалом описового характеру, підготувати відповіді на запитання вчителя, провести нескладні досліди.

Під час закріплення нового матеріалу поширеними видами самостійної роботи є усне й письмове узагальнення ознак і властивостей об’єктів, з’ясування різноманітних схем, малюнків, робота з картою, тощо.

В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання. Діти розрізняють ознаки предметів, описують їх; диференціюють видові й родові ознаки; класифікують предмети за видовими й родовими ознаками, порівнюють їх, виділяють частину з цілого, складають ціле з частин; вилучають „зайві” предмети тощо. На уроках доцільно використовувати такі ігри, організація яких не вимагає від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, на інструктаж.

Важливого значення набуває в малокомплектній школі формування у дітей ставлення до навчання. Задача вчителя – навчити дітей вчитися, сформувати у них навичок організувати своє робоче місце й спланувати роботу; навчити аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, перевіряти якість виконаної роботи. Навчити дітей самостійно спостерігати, користуватися додатковою літературою. Навчальні програми для початкової школи побудовані таким чином, що ряд тем повторюється з класу в клас, але з іншим змістом, щоразу на вищому рівні складності. Це дає можливість проведення однотемних уроків, які стимулюють активність учнів, їх увагу, дає дітям змогу більше міркувати вголос і слухати товаришів; на цих уроках без обмежень можна використати будь-які технічні засоби. Однотемні уроки сприяють виділенню більшої кількості часу для роботи з учнями, щоб керувати їхньою пізнавальною діяльністю. Дуже цікава проходять вступні й узагальнюючі уроки при вивченні пір року. На таких уроках можна організовувати роботу по групах з різними завданнями. Діти меншого класу починають відповідати першими. Старші діти можуть доповнювати. На такі уроки старші готують виступи по темі.

Деколи теми уроків неоднакові, але близькі. Наприклад, 2 клас вивчає тему «Сонце», а 4 клас – «Рух Землі навколо Сонця». На цьому уроці деякі етапи уроку будуть спільними.

Отже, проведення однотемних уроків у класах-комлектах є одним з ефективних засобів раціональної організації занять. Разом з тим, до таких занять слід підходити вдумливо, щоб не було спрощення змісту бесід, передбачених для одночасної роботи з кількома класами, щоб був збережений рівень програмних вимог до вивчення теми в кожному класі. Дослідження показали, що підвищенню ефективності уроку в малокомплектній школі сприяє залучення до навчально-виховного процесу учнів-помічників, які виконують роль асистента. Такі асистенти можуть перевірити готовність класу до уроку, разом з вчителем готувати певний етап уроку. Коли діти працюють групами, цей учень допомагає іншим виконати завдання. Таким дітям можна доручити демонстрацію діафільму, слайдів. Все це має характер ділової гри, яка викликає у дітей інтерес, почуття відповідальності, а також є мотивацією до навчання, тому що асистентами можуть бути сильніші учні.

На однотемних уроках більше спільних етапів, але коли теми різні, що частіше зустрічається, – вчитель повинен по черзі працювати з кожним класом. Наприклад, у 2 класі тема «Пори року. Термометр», у 4 класі – «Карта півкуль. Океани. Материки». Урок починається з двох спільних етапів: 1. організаційний момент; 2. підсумки фенологічних спостережень. Наступний етап уроку – перевірка домашнього завдання . На цьому етапі 2 клас самостійно відповідає на тест «Поведінка за столом», а з 4 класом вчитель проводить фронтальне опитування. Потім учні 4 класу отримують індивідуальні картки, а у 2 класі вчитель проводить – актуалізацію опорних знань та повідомляє тему та завдання уроку. Після чого учні 2 класу розглядають малюнки, на яких з зображені пори року, а 4 клас – працює з вчителем. Поки учні 4 класу працюють самостійно, 2 клас вивчає новий матеріал з учителем. Використовуючи методи бесіди і розповіді, учитель пояснює новий матеріал і дає завдання для самостійної роботи. Після цього до вивченого матеріалу залучаються учні 4 класу. Пояснення нового матеріалу для всіх дітей закінчується спільним етапом уроку – фізкультхвилинкою. Після цього для учнів 4 класу на дошці записані завдання для самостійної роботи, а учні 2 класу працюють з вчителем. Проводяться дидактичні ігри. В кінці уроку вчитель дає домашнє завдання, оцінює роботу.

Ця схема проведення уроку рекомендується і для викладання інших тем природничого змісту. Згідно з програмою «Я і Україна» розробляються схеми уроків, які поєднують теми природознавства з суспільствознавством, з українознавством та з іншими напрямками освіти в початковій школі, зокрема з екологічним.

Курс «Методика викладання природознавства», який входить в програму вищої школи, нами доповняється новими темами відповідно до вимог підготовки студентів до викладання в малокомплектній школі.