Сторінка
2
Рух відкритої освіти справді спирається на новітні комп’ютерні і комунікаційні технології (передусім, звичайно, інтернет), він став можливим завдяки цим технологіям і відводить технічним проблемам значне місце. Однак слід пам’ятати, що технології, незважаючи на всю привабливість для багатьох саме цього аспекту явища, - не мета, а засіб відкритої освіти. Передусім відкрита освіта стосується не технологій (хоч вони справді є дуже важливими), а педагогіки вищої освіти і навчального процесу у закладах вищої освіти. І надзвичайно важлива роль інтернету та уможливлених ним відкритих курсів, вільного обміну, колективної роботи з різноманітними матеріалами полягає в тому, що технології зробили сьогодні дійсністю те, що було надзвичайно складним, якщо не взагалі не неможливим ще 20 років тому, - реальний, на конкретному практичному рівні, обмін педагогічним досвідом викладачів, колективний розвиток і впровадження кращих напрацювань без необхідності суворої уніфікації і, зрештою, нівелювання індивідуальності, які гублять вищу освіту.
Надзвичайна складність педагогіки вищої освіти визначається вже самим її предметом: адже якщо в системі середньої освіти, де методика викладання досягла значних успіхів, існують десятки навчальних курсів, то у вищій освіті є тисячі, причому багато з цих навчальних курсів дуже не схожі один на одного. Викладачі ж у більшості випадків раніше просто не мали змоги дізнатися не те що про результати професійної діяльності колег з інших міст чи інших країн, а навіть про саме їхнє існування. Внаслідок величезної різноманітності предметів і підрозділів та їхнього великого навантаження виокремлення і документування педагогічного досвіду у системі вищої освіти до останнього часу становило нерозв’язну проблему. Новітні технології і воля викладачів та адміністрації кількох провідних освітніх закладів докорінно змінили становище.
Зараз із навчальними курсами багатьох університетів можна не тільки ознайомитися, а й використовувати їх у власній практиці та брати участь у їх вдосконаленні. Завдяки ідеям і засобам відкритої освіти сьогодні нарешті вдалося наблизитися до подолання розриву між освітньою і науковою діяльністю принаймні в одному дуже важливому аспекті – педагогічні досягнення та визнання колег стають зараз для викладачів такою необхідністю, як вченого цитування колегами його наукових праць.
Слід також відзначити, що відкрита освіта робить доступними не тільки курси, а й цілісні (одна за найпоширеніших назв таких комплексів – «відкриті порт фоліо») навчальних матеріалів, що дає змогу познайомитися не просто зі змістом того чи іншого курсу певного викладача, а і з ефективністю такого курсу, оскільки до відкритого портфоліо входять і практичні результати роботи студентів та записи про їхню успішність. Крім того, очевидно, що такі відкриті портфоліо можуть використовуватися і вже використовуються як набагато кращий за традиційний, набагато об’єктивніший і повніший звіт про успішність і досягнення студента про прийомі на роботу чи вступі до аспірантури.
Підводячи підсумок розгляду поняття «відкрита освіта», можна констатувати таке: на тлі численних різнопланових дискусій і декларацій морального та «технократичного» змісту, які нерідко можуть створити не зовсім правильне враження про цей процес, відкрита освіта справді здатна надати системі викладання і навчання у вищій школі на всіх рівнях – від окремого вузу о міжнародних фахових спільнот – якісно нового рівня зв’язності. Йдеться про всі типи і різновиди як внутрішніх, так і зовнішніх ліній комунікацій, що вже існують у цій системі і які ще тільки можуть виникнути і розвинутися.
Посилення зв’язності системи освіти, її внутрішньої і зовнішньої мобільності веде до значного поліпшення якості освіти. Певне зростання якості освіти відзначається вже зараз, на першому етапі розвитку відкритої освіти, хоча масове проникнення і втілення в життя її ідей, технологій и прийомів тільки починається. Чи приведе цей процес до по-спражньому революційних змін у фундаментальних способах соціальної взаємодії в системі освіти і за її межами, покаже час. Однак вже є підстави серйозно та з помірним оптимізмом говорити і про такий потенціал – хоча і щодо віддаленішого майбутнього. І, поза сумнівом, вже наявний рівень розвитку відкритої освіти і відповідних організаційних практик, методів і технологій дає змогу суттєво поліпшити деякі важливі аспекти роботи освітньої системи, що веде до підвищення доступності і якості отримуваної освіти.
Відкрита освіта підвищує рівень прозорості системи – те, що відбувається в аудиторіях, адміністративних кабінетах, на лекціях, семінарах і нарадах, завдяки відкритій освіті стає набагато доступнішим як самим освітянам, так і широкій поза аудиторній і поза кабінетній громадськості. Стосовно цього залишається сподіватися, що у випадку країн з унікальним шляхом розвитку, до яких належить і наша, ця особливість не стану фатальною перешкодою для розвитку відкритої освіти, її переваг і значного позитивного потенціалу.
Отже, відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.
Размещено на Allbest.ru
1 2