Сторінка
6

Диференційований контроль навчальних досягнень учнів основної школи

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

1. У виконаному дослідженні диференційований контроль розглядається як складник загальнодидактичної системи навчального процесу, яка забезпечує його ефективність для різних груп учнів шляхом організації пізнавальної діяльності школярів за умов урахування індивідуальних відмінностей, рівнів навченості, темпів працездатності, а також передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм, прийомів і методів навчання відповідно до цих особливостей, розробку спеціальних навчальних завдань, які враховують типологічні особливості учнів кожної із визначених типологічних груп. З’ясовано сутність і способи диференційованого контролю як способу здійснення диференціації навчання.

2. Теоретично обґрунтовано сутність різнорівневих завдань та їх місце на різних етапах учіння школярів.

Доведено, що ці завдання дозволяють враховувати індивідуальні особливості учнів; розвивати їхню пізнавальну діяльність, активність і самостійність у навчанні; формувати найбільш раціональні прийоми розумових дій; узагальнювати і систематизувати знання; школярам здійснювати самодіагностику складності навчального матеріалу, а вчителю діагностувати рівень навченості учнів; здійснювати корекцію їхніх знань; стимулювати інтерес до матеріалу, який вивчається, організовувати самоконтроль і взаємоконтроль.

3. Розкрито особливості використання різнорівневих завдань на етапі контролю навчальних досягнень учнів, які забезпечують урахування реальних навчальних можливостей школярів під час поточного, тематичного, підсумкового контролю, дають можливість вибору учнем завдань репродуктивного, реконструктивного або творчого рівнів, здійснювати само- та взаємоперевірку, само- та взаємооцінку, самоускладнення завдань, що пов’язано з рівнем сформованості адекватної самооцінки.

4. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію використання різнорівневих завдань робочих зошитів з друкованою основою та під час організації контрольно-узагальнювальних уроків-ігор, яка передбачала дотримання таких етапів діяльності вчителя й учнів: мотиваційно-цільового, змістово-підготовчого, організаційно-процесуального, підсумкового.

Аналіз результатів експериментального дослідження організації диференційованого контролю виявив зміни в якості знань учнів та вмінь ними користуватися, рівнях навчальних досягнень учнів.

5. Виявлено, що умовами успішного використання різнорівневих завдань у робочих зошитах з друкованою основою та на контрольно-узагальнювальних уроках-іграх є: дотримання з боку вчителя педагогічного такту; раціональна організація роботи учня на заняттях; підвищення працездатності за рахунок усунення прогалин у знаннях школярів і виховання впевненості у своїх силах; самостійний вибір учнями навчальних завдань певного рівня складності; поступовість розв’язання школярами завдань репродуктивного, реконструктивного, творчого рівнів; можливість самоускладнення завдань; теоретична і практична підготовка вчителя до організації взаємодії з учнями (з цією метою у навчально-виховному комплексі №45 „Академічна гімназія” м. Харкова проводяться семінари, круглі столи з питань технології впровадження диференційованого контролю в середньому навчальному закладі в рамках роботи науково-методичної лабораторії „Мотивація”, якою керує автор дисертації).

6. Розроблено науково-методичні рекомендації для вчителів біології щодо впровадження у процес навчання контрольно-узагальнювальних уроків-ігор та робочих зошитів з друкованою основою, які містять різнорівневі завдання, а також видані робочі зошити з друкованою основою для 8-10 класів, самостійні і контрольні роботи (10-11 клас), зошити для лабораторних і практичних робіт, „Авторські уроки для вчителів біології”, „Нестандартні уроки”, де пропонується технологія проведення контрольно-узагальнювальних уроків-ігор.

Проведене дослідження не вичерпує цю проблему. Перспективним може бути її подальше вивчення з точки зору здійснення диференціації навчання у процесі виконання домашнього завдання з метою стимулювання учнів до позанавчальної самостійної роботи.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях: