Сторінка
2

Дослідницька та творча діяльність на уроках біології

Варіативність завдання (можливість кількох варіантів вирішення) щодо створення умов для конструювання, відбору найбільш доцільних і оптимальних у даних умовах варіантів, ставить учнів перед необхідністю аналізувати, робити відповідні розрахунки, вибирати оптимальні значення параметрів. Такі завдання, як правило, належать до вищого рівня.

Завдання, відібрані для роботи з учнями на уроках, мають бути посильними та доступними. Ця вимога прямо випливає із загально дидактичного принципу доступності, який полягає в такому співвідношенні складності поставленого завдання з практичними можливостями учнів, яке б стимулювало активні розумові й трудові зусилля, спрямовані на його вирішення, давало б розвиваючий ефект. Принцип посильності вимагає врахування індивідуальних особливостей учнів: віку, рівня розвитку, фактичного рівня знань, умінь, навичок, особливостей сприйняття та уваги, наявності позитивних мотивів діяльності, сформованості інтересів, здібностей. Потрібна підготовка до сприйняття учнями як самого завдання, так і методики його вирішення. В іншому разі таке завдання негативно впливає на інтерес .

Розглянуті принципи слід взяти за основу під час складання завдань для вирішення навчально-дидактичних проблем.

Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології

Перед педагогами стоять досить складні завдання стосовно удосконалення змісту освіти, вивчення та запровадження у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій, створення умов для саморозвитку учнів.

Перед педагогами виникли також і проблеми: як подолати психологічну інертність учнів, ідо виникає тоді, коли знання передаються їм тільки на рівні інформації та пасивного її сприймання; як уникнути формування у школярів авторитарного мислення; яким повинен бути механізм активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках (зокрема, в системі уроків біології) та чи можна успішно керувати цією діяльністю?

Відомі сучасні вчені СУ. Гончаренко, Ю.І. Мальований, В.А. Онищук, М.М. Скаткін, А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський та інші, проаналізувавши проблеми пізнавальної діяльності учнів, розробили науково-методичні рекомендації щодо прилучення їх до методів наукового пізнавального пошуку, формування теоретичного мислення та розвитку їхніх творчих здібностей.

До ефективних форм належать експериментальні дослідження учнів на уроках біології, що спрямовані не стільки на пошук нових знань, скільки на формування нового мислення. Поступово, через молоде покоління, формується нове ставлення до науки, підвищується інтелектуальний потенціал нації.

Наші спостереження спрямовані на виявлення закономірностей, з яких складається система розвитку інтересів учнів до наукових експериментальних досліджень як одного із мотиваційних шляхів організації пізнавальної діяльності у системі інтенсивного навчання біології. Центральною ланкою, на наш погляд, є послідовне формування взаємовідношень співпраці між учителем та учнями в навчальному процесі.

Для розвитку стійкого інтересу учнів до експериментальних досліджень на уроках біології необхідна науково обґрунтована організація їхньої пізнавальної діяльності. Досвід показав, що використання інтенсивних технологій вимагає від учнів чіткого розуміння самої суті організації пізнавальної діяльності. Проте як для вчителя, так і для учнів особливо важливим є досягнення поставленої пізнавальної мети при вирішенні творчих завдань.

Саме тому в основу роботи по запровадженню у навчально-виховний процес інтенсивних педагогічних технологій необхідно покласти: теорію модульного навчання, теорію моделювання управління пізнавальною діяльність учнів, теорію систем.

Найбільш ефективним методом дослідження процесів управління, як зазначає В.С. Пікельна, є моделювання, яке «передбачає обов'язкову розробку моделі управління діяльністю, при цьому може бути змодулювано або об'єкт, або суб'єкт управління, або рух інформації за прямими та зворотними зв'язками систем і підсистем, або розроблена модель управлінського циклу».

З метою розробки організаційної моделі управління пізнавальною діяльністю (ОМУ ПД) на уроках ми використали як механізм управління загальні) функції управління: планування, організацію, координацію, контроль, регулювання, облік та педагогічний аналіз.

Необхідними умовами до наукової розробки названої моделі залишились: конкретно-історичний, комплексний та системний підходи.

Проаналізувавши психолого-педагогічні характеристики учнів в експериментальних класах, а також форми і методи роботи в системі уроків при інтенсивному навчанні, нами було використане знакове моделювання, яке стало механізмом управління пізнавальною діяльністю учнів.

Перетворення інтелектуальної інформації шляхом зміни змісту моделі — це ефективний прийом управління пізнавальними діями школярів. Дана модель дозволяє активізувати і спрямовувати як розумову, так і практичну діяльність учнів.

Велика насиченість моделі знаковою символікою ускладнює її використання, тому ми запропонували мінімум символічних засобів, які ототожнюють певні технологічні функції управління системою пізнавальної діяльності учнів на уроці. Ця символіка має свій зміст і несе певну інформацію.

Для розробки організаційної моделі управління пізнавальною діяльністю (ОМУ ПД) за основу взято модель, яка відображає всі взаємозв'язки, що існують між видами діяльності на уроці. Ця модель характеризується аналітичною побудовою: добре сприймається візуально, дозволяє визначити співвідношення елементів між собою та в їх сукупності (ціле та його частини).

У вертикальних графах ОМУ ПД показано різні форми, що використовуються в ході запровадження розробленої нами спеціальної методики проведення уроків.

Жоден вид діяльності учнів не може починатися, поки не завершаться попередні процеси. Це вимагає чіткого, конкретного визначення методичного підходу, підготовки до нього та його значення.

Модель інформує про дійсний стан усієї системи організації пізнавальної діяльності або її елементів на уроці, дозволяє своєчасно зняти інтелектуальне перевантаження учнів. Графічна основа дає змогу забезпечити взаємозв'язок різних пізнавальних дій та контролювати їх виконання у певній послідовності.

Перетворення розумової інформації внаслідок зміни змісту моделі — це ефективний прийом управління пізнавальними діями учнів. Наведена модель дозволяє активізувати та спрямовувати як розумову, так і практичну діяльність на уроці, а також сприяє формуванню наукового стилю мислення.

Процес мислення в значній мірі піддається зовнішньому управлінню без авторитарного «натиску» на учнів, а також передбачає можливість організації самоконтролю.

При розробці організаційної моделі управління у вчителя обов'язково виникне потреба у психологічних знаннях, оскільки мистецтво управління значно залежить від знання загальної та вікової психології, уміння застосовувати їх у реальній управлінській діяльності, щоб нормувати працю учня і створювати максимально сприятливі умови для його творчого розвитку.