Сторінка
3

Дослідницька та творча діяльність на уроках біології

Розроблену модель можна читати у всіх напрямах, розкладати на частини. Вона дає змогу порівнювати види діяльності учнів на уроці та проводити необхідне регулювання їхньою пізнавальною діяльністю. Внаслідок цього зосереджується увага на вирішенні основних дидактичних питань та чітко розмежовується відповідальність між діями вчителя та учнів.

Слід відзначити, що ОМУ ПД дозволяє логічно прогнозувати не тільки хід одного уроку, а й систему уроків. Види діяльності на уроках розглядаються як засіб досягнення поставленої мети. Процес навчання стає динамічнішим, включає учнів у робочий ритм. Учитель «звільняється» від необхідності стежити за роботою кожного учня, бо вони самі працюють за; рекомендованими джерелами інформації, «автоматично»- підвищується відповідальність кожного учня. У разі необхідності учні звертаються до вчителя як до консультанта.

Оскільки мета і завдання навчання являють собою результат в ідеалі — учні самі визначають зміст своєї праці, необхідної для досягнення мети. Вони самі планують свою поточну та перспективну роботу, організують її, координують, контролюють і мають можливість розібратися та розкрити причини своїх помилкових дій. Учні знають, як і де зосередити свої сили та увагу, а також бачать ефективність застосованих заходів заради кількісної та якісної оцінки своїх зусиль.

Велике значення для організації експериментальної дослідницької роботи мають колективні пізнавальні завдання на різні терміни. У результаті активізується самостійна робота учнів з довідниками, додатковою літературою.

Багатоаспектне дослідження розробленої нами організаційної моделі управління пізнавальною діяльністю учнів дало змогу визначити, що Сутність її складається із: засобів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології; можливостей визначати співвідношення різних видів пізнавальної діяльності; організації роботи учнів на уроці для осмислення матеріалу; введення управлінських моделей, ідо активізують самостійну .роботу учнів; посилення уваги до індивідуальної роботи на уроці та в позаурочній предметній діяльності; можливості реалізації творчої співпраці у системі «учитель — учень».

Використання організаційних моделей в системі уроків дає змогу зрозуміти наступну тему. Збагачення змісту і прискорення процесу навчання відбувається одночасно, що сприяє талановитим та обдарованим учням реалізувати себе і свої інтелектуальні потреби.

Творчі експериментальні дослідження, які самостійно проводять учні, вимагають запровадження у навчальний процес нових педагогічних технологій, оскільки у майбутньому дозволяють ліцеїстам успішно вирішувати економічні, соціальні, психологічні, екологічні та інші проблеми в суспільстві.

Як відзначають С.У. Гончаренко та Ю.І. Мальований, успіху в навчанні можна досягти лише тоді, коли «відбувається інтеріорізація (внутрішнє сприймання) запропонованих знань: нові знання включаються в систему вже існуючих або змінюють існуючу систему, тобто відбувається внутрішня схематизація, теоретизація, постійне формування наукової картини світу».

Використання організаційних моделей управління пізнавальною діяльністю учнів дозволяє вчителю провести педагогічний аналіз своєї роботи і дати об'єктивну оцінку навчально-педагогічному процесу, зробити теоретичні висновки, практичні узагальнення та виробити рекомендації для учнів і вчителів. Пошук причин успіху та невдач у навчальній праці дозволяє вчителю створити свою оригінальну педагогічну систему.

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук і, разом з тим, формує в учнів вміння самостійно мислити, розвиває творчість та ініціативу. Але психологи та педагоги, які вивчали сучасний стан процесу навчання, констатують, що випускники не здатні самостійно розв'язувати проблеми, вирішувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, системно. їм бракує творчої уяви, винахідливості.

Причини цього слід шукати в організації навчальної діяльності. Аналіз викладання предметів природничого циклу показав, що:

1. Перевага на уроці віддається заучуванню, розширенню, поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька питома вага творчих.

2. Теоретичні й практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу носять переважно репродуктивний характер. Розв'язання творчих завдань залишається часто поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.

3. Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але такі роботи не активізують пізнавальної діяльності.

Як відомо, трьома основними складовими елементами змісту освіти є: 1) знання природи, суспільства, техніки, людини; 2) досвід здійснення вже відомих способів діяльності, формування навичок, вмінь, їх застосування; 3) досвід здійснення творчої діяльності, самостійне перенесення знань та вмінь у нову ситуацію.

Наші спостереження показали, що сучасний процес навчання базується головним чином на перших двох елементах. При цьому перевага віддається формуванню знань про навколишній світ, а не вмінь. Про це свідчать кількість лабораторних та практичних робіт. Третій елемент змісту освіти мало хто із вчителів включає в свій урок.

Отже, як у загальноосвітніх, так і в школах нового типу фактично переважає репродуктивне навчання. Вирішити проблему перетворення учня із об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання можна за допомогою різних форм продуктивної діяльності, однією із яких є застосування на уроці творчих завдань.

Творче завдання — це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його рішення вимагає від учня «застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудови їх на основі способу рішення, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта». Важливе напруження думки, збудження розумової діяльності.

Складаючи творчі завдання, ми виходили з таких критеріїв;

1. Умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на вже відомих учням знаннях та вміннях.

2. Містити суперечності між відомим та пошуковим — проблему.

3. Викликати цікавість до рішення, концентрувати увагу школяра.

4. Містити пізнавальну новизну, елементи труднощів під час її рішення.

Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати і одночасно вчить самостійному пошуку нових знань і способів діяльності.

Отже, творчі завдання, на відміну від репродуктивних, здатні підняти школярів на більш високий рівень їхнього розумового розвитку.

Виходячи з необхідності та враховуючи переваги використання в процесі навчання творчих завдань, слід відзначити, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Формування досвіду творчої діяльності потребує тривалого часу та певної методики.