Сторінка
14

Історія становлення та розвитку педагогічних технологій

а) підбором приваблюючого увагу змісту, відомостей, прикладів, рекомендації;

б) різноманіттям і комбінуванням характеру навчального матеріалу (не тільки теоретичних положень, але і доказів, цифр, таблиць, прикладів їх практики, даних наукових досліджень, цитат, практичних рекомендацій, висновків і ін.);

в) розмаїтістю і комбінуванням методів не тільки у всій роботі, але і на кожнім занятті (розповідь, роз'яснення, розбір, показ, питання до аудиторії, відповіді на запитання, обговорення, перевірка засвоєння, зміни навчальної обстановки, контрольні заходи, завдання й ін.);

г) багатством використовуваних мовних і немовних прийомів (зміни гучності голосу, інтонацій, наголосів, темпу і ритму проголошення слів, виразність міміки і жестів, зміни пози і місця знаходження в навчальному приміщенні і т.п.). Буває, що викладач виявляє, що важливе положення, яке він виклав, не привернуло уваги студентів і більшість не записувала його в конспект. Варто повторити його, вимовляючи повільно, немов диктуючи, і аудиторія немов прокинеться, почавши дружно робити запис;

д) стилем викладу "під конспектування". Конспектування на заняттях нормативно не обов'язкове, але коли студент хоче мати гарний конспект і веде його, він обов'язково буде уважний на занятті. Варто заохочувати конспектування, особливо коли підручника немає чи він застарів. Заохочувальну роль виконує стиль, що відрізняється суворою логікою викладу, чітким структуруванням, виділенням переходів від однієї структурної одиниці до іншої, уповільненням темпу викладу (близьким до диктування) у місцях, що студенту варто було б відзначити в конспекті. При вдалому викладі матеріалу викладачем самі студенти переконуються, наскільки гарний і корисний короткий, змістовний і чітко структурований конспект (а не "суцільнотягнена" стенограма матеріалу). Це стимулює увагу на наступних заняттях;

е) управлінням увагою прямими звертаннями до аудиторії ("Зверніть увагу на . "), напрямком його кінчиком указки, періодичними розслабленнями (рятуючи від необхідності напружено конспектувати, приводячи й описуючи приклади, змінюючи труднощі викладу, затримуючи на детальному розгляді якогось питання, звертаючи до аудиторії, використовуючи жарти, усуваючи причини, що відволікають студентів і породжують неуважність, з огляду на стомлення студентів до кінця заняття, дня, тижня), говорячи досить голосно, щоб усі чули і достатньо тихо, щоб слухали;

ж) вибором форм, організації і методів проведення заняття, що стимулюють увагу. Загальне правило чим менше студент сидить, підперши голову рукою, і чим більше він щось робить (пише, розглядає, берет в руки, розбирає, допомагає, рухається й ін.), тим він уважніше, тим краще засвоює навчальний матеріал.

Отже, в залежності від методики проведення заняття викладачем, від того як він себе поставить буде проявлятися цікавість та бажання студентів до навчання. В даній технології чітко окреслені основні компоненти діяльності викладача, подані рекомендації щодо підвищення ефективності проведення занять.

Підготовка висококваліфікованих професіоналів правоохоронних органів повинна відповідати світовому рівню цивілізації, якому характерно впроваджувати в життя ідеї та норми правової держави та суспільства з ринковою економікою. У педагогічному досвіді найбільш розвинутих країн, які стали раніше на шлях реалізації таких ідей та мають багатолітній досвід втілення їх в життя є багато чого повчального.

За допомогою проведеного теоретичного дослідження було висвітлено появу та становлення вітчизняних та зарубіжних технологій в педагогічній науці, наведено різні підходи щодо класифікації педагогічних технологій, запропоновано методичні особливості впровадження їх в навчально-виховний процес, розкрито зміст найбільш ефективних інноваційних педагогічних технологій.

Необхідно визнати, що на сучасному етапі розвитку суспільства набуває особливого значення підготовка кваліфікованих фахівців. Саме на розв’язанні цього стратегічного завдання зорієнтовані Закон України “Про освіту” та Державна національна програма “Освіта" (“Україна XXI століття”).

Крім досягнення вихованцем внутрішнього прийняття норм поведінки, що полягають у визнанні права кожної людини на розуміння навколишнього світу, плюралізму ідей, вияві поваги до іншої людини треба педагогічний процес побудувати відповідним чином, а саме:

організувати управління в навчальному закладі з всією допустимою демократичністю, поєднуючи єдинопочаток та колегіальність;

надати ВНЗ самостійність у визначені змісту педагогічного процесу відповідно до державних стандартів, вибирати форми, порядок та періодичність проведення акредитацій;

активно впроваджувати новітні технології при проведені різних форм занять;

надавати право слухачам (студентам) вибирати факультативні (необов’язкові) та елективні (ті, що обираються в обов’язковому порядку) курси, дисципліни, що пропонуються факультетами та кафедрами.

Разом з тим слід звернути увагу на недоліки, які існують у суб’єктів педагогічної діяльності. В сучасній педагогіці розроблено ряд технологій спрямованих на усунення та зменшення цих недоліків. У даному дослідженні ми намагалися висвітлити основні педагогічні технології, а саме технології модульно-рейтингового навчання, особистісно орієнтовані технології на підготовку майбутнього педагога, технології забезпечення зацікавленості студентів до навчання. На нашу думку вищезазначені технології краще оптимізують навчально-виховний процес та підвищать ефективність оволодіння знаннями студентами ВНЗ.

Таким чином, проведено теоретичне дослідження показало, що впровадження інноваційних педагогічних технологій являє собою ефективний шлях розвитку та удосконалення педагогічного процесу у ВНЗ.