Сторінка
2

Доходи населення: структура та джерела формування

У перехідній економіці важливим джерелом доходів стають доходи від власності. Населення володіє фінансовими та невиробленими активами, які воно може надавати у користування іншим секторам економіки (або інституційним одиницям). За це воно отримує проценти, дивіденди, ренту, доходи на страхові поліси тощо. В Україні вони складають невеликий відсоток у структурі первинних доходів (3 %). Доходи від продажу особистого і домашнього майна та нерухомості переважають у структурі доходів населення. Цей вид доходів включає в себе грошові доходи, отримані від продажу квартир, дач, гаражів, будинків, земельних ділянок.

Проте доходи від власності поступово зростатимуть у міру створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, нагромадження населенням власного рухомого і нерухомого майна, прийняття законодавчої бази, яка б регламентувала використання населенням такого майна для отримання доходів. Частка цього елемента особливо зросла в грошових доходах сільського населення, насамперед, за рахунок паювання землі та реформування власності в сільському господарстві.

Частка доходів від господарської діяльності також є невисокою від 4,6 до 6,9 % . Існує думка, що такий стан є наслідком того, що їхня суттєва частина перебуває „в тіні” [3, с. 27].

Вагоме джерело доходів населення становлять пенсії: 23 % грошового доходу середнього міського, 27 % – сільського населення. Зростання частки пенсій у доходах населення можна пояснити перш за все збільшенням кількості осіб пенсійного віку. Динамічний ряд, що свідчить про частку пенсійного фонду в Україні у ВВП, становив у 1996-2005рр. відповідно: 0,09; 0,09; 1,08; 9,3; 8,4; 8,8; 10,1; 9,4; 11,3; 10,0 [7]. Тобто обсяг коштів, що перерозподіляються через пенсійну систему, істотно зріс. Зовсім незначними є частки інших трансферів у доходах населення. Так, стипендії становлять лише 0,25 % доходів населення. Це можна пояснити низькою величиною стипендій та невеликою кількістю студентів серед людей відповідного віку. На забезпечення збалансованості фінансових ресурсів населення значною мірою впливає стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.

Додатковимчинником доходів населення можуть бути заощадження населення у межах створення сприятливого економіко-правового середовища для розвитку небанківських кредитних установ: страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інвестиційних фондів, кредитних спілок тощо. Хоча останні посідають поки що незначне місце у структурі фінансової системи України, однак у перспективі можуть стати важливими посередниками на ринку заощаджень населення. Водночас запровадження накопичувальної пенсійної системи зробить можливим переміщення поточних фінансових ресурсів населення на користь майбутнього для підвищення рівня споживання у пенсійний період життєвого циклу [8, с. 74].

Як видно з таблиці, частка заробітної плати в структурі доходів суттєво зменшується, хоча пропорційно такому зменшенню відбулося збільшення питомої ваги змішаного доходу громадян України. Це можна розцінити як результат функціонування ринкової економіки, де існує більше можливостей отримання доходу. Водночас, заробітна плата повинна залишатися головним джерелом доходу робітника у будь-якій економічній системі. Не можна вважати абсолютно позитивним і зростання частки соціальних трансферів, соціальної допомоги та необлікованих доходів. Ці диспропорції виступають стримуючим фактором зростання реальних доходів населення.

Незважаючи на тенденції економічного піднесення у світі, диференціація доходів за останнє десятиліття загострилася. В Україні соціальна ситуація нині визначається надмірною диференціацією населення за рівнем доходів, зростанням регіональних відмінностей у сфері зайнятості населення, неоднаковим фінансово-економічним станом галузей і підприємств, зниженням попиту на кваліфіковану працю при одночасному розширенні робочих місць, де потрібні малокваліфіковані працівники, що призводить до значних галузевих і територіальних відмінностей в оплаті праці [9, с. 76].

Таким чином, стримування зростання заробітної плати, сукупних доходів населення, у тому числі й грошових, внаслідок чого скорочується попит, зменшуються заощадження населення, не дають підстав розраховувати на те, що воно поступово перетвориться в головний інвестор економіки. Розірвати це замкнуте коло можна тільки створивши умови для зростання доходів і заощаджень населення на основі розв’язання загальної проблеми – удосконалення політики доходів в Україні.

Література:

1. Каленський М.М. Доходи державного бюджету як дзеркало економіки держави // Фінанси України – 2006. – № 9. – С. 10–17.

2. Лупенко Ю.О. Сучасні тенденції доходів сільського населення // Фінанси України. – 2006. – № 5. – С. 32–38.

3. Захарченко Є., Захарченко К., Підлубна Е. Вплив соціально-економічних умов життя на сім’ю як соціальний інститут // Економіка України. – 2006. – № 9. – С. 26–33.

4. Жолудь О. Новий уряд: „багатство – шкодить!” / 04.09.2006.

5. Пустовойт О. До питання про середньострокову перспективу розвитку економіки України // Економіка України. – 2005. – № 7. – С. 42–48.

6. Статистичний щорічник України. – 2003. – С. 423.

7. http://www.ukrstat.gou.ua

8. Ватаманюк М.М. Споживна поведінка домогосподарств в умовах перехідної економіки // Фінанси України – 2004. – № 12. – С. 69–76.

9. Новіков В., Семенов В. Актуальні питання стратегічного аналізу і прогнозування доходів населення // Економіст України. – 2005.– № 7. – С. 74–81.