Сторінка
2

Загальні засади та нормативно-правова база організації навчального процесу

У процесі розробки управлінського рішення, насамперед, слід чітко сформулювати мету (тобто що потрібно отримати) і розкрити параметри бажаного рішення.

До параметрів якості управлінського рішення належать:

кількісний показник невизначеності проблеми

ступінь доцільності витрат (матеріальних, фінансових, у часі, людських)

імовірність реалізації рішення за показниками якості, витрат, і термінів

ступінь відповідності прогнозу теоретичної моделі фактичним даним, на основі яких вона була розроблена.

Після попередньої регламентації параметрів управлінського рішення та їх ефективності аналізуються фактори «зовнішнього середовища», що впливають на якість та ефективність рішення, а також параметри «входу» для поліпшення якості вхідної інформації.

Наступною дією є моделювання «технології прийняття» управлінського рішення, що зумовлює здобуття відповідей на такі запитання: «Що робити? З якими витратами? Як робити (за якою технологією)? Кому робити? Коли робити(терміни)? Для кого робити? Де робити (місце)? Що це дає (ефект)?» Якщо є відповіді на всі запитання і всі елементи пов‘язані в часі, просторі, за ресурсами і виконавцями – це означає, що розроблено технологію прийняття управлінського рішення.

Розробка управлінського рішення має певні етапи:

Виявлення управлінської проблеми чи завдання.

Попередня постановка мети.

Збір необхідної інформації.

Аналіз інформації.

Визначення вихідних характеристик проблеми з урахуванням наявних обмежень.

Уточнення мети і критерію, кінцеве їх формулювання.

Побудова і обґрунтування формалізованої моделі проблемної ситуації.

Розробка альтернативних варіантів проблеми.

Вибір методу рішення.

Всебічне обґрунтування вибраного рішення.

Погодження проекту рішення з органами освітянського управління, виконавцями.

Кінцеве оформлення і затвердження рішення.

Організація виконання рішення.

Контроль за виконанням рішення.

Стимулювання ефективності роботи.

Встановлення зворотного зв‘язку з особою відповідальною за прийняття рішення, корекція мети і завдань (за умови необхідності).

Кожний із вищезазначених етапів передбачає ряд операцій. Наприклад, виявлення управлінської проблеми потребує таких операцій:

– аналізу ситуації об‘єкта за якісними та ресурсними показниками, порівняння діяльності установи закладу освіти з кращими напрацюваннями аналогічних установ;

– визначення розходження у показниках аналізованих об‘єктів;

– аналізу науково – методичної літератури, публікацій з даної проблеми, довідок, звітів, зауважень і пропозицій аналізу організаційного, навчально-методичного, кадрового, матеріального рівня визначення напрямків розвитку об‘єкта тощо.

Процес розробки управлінського рішення належить до розряду управлінських процесів і відповідно поділяється на основний, допоміжний та обслуговуючий. Якщо дія спрямована на зміну певного параметру управлінського предмета праці, то це є основний процес; до обслуговуючого процесу належить контроль, накопичення інформації; до допоміжного – всі ті процеси, що створюють сприятливі умови для протікання основних та обслуговуючих процесів у галузі освіти.

До процесу розробки управлінського рішення ставиться вимога забезпечити його високу якість та ефективність. До основних умов, що забезпечують здійснення цієї вимоги, належать:

застосування до розробки управлінського рішення наукових підходів менеджменту;

забезпечення тих, хто розробляє рішення, якісною об‘єктивною інформацією, що характеризує параметри «входу», «виходу», «зовнішнього середовища», «процесу» системи розробки управлінського рішення;

застосування методів системного структурного, морфологічного аналізу, прогнозування, моделювання і обґрунтування кожного рішення;

структуризація проблеми і побудова «дерева цілей»;

забезпечення варіантів рішення;

забезпечення проектів рішення;

правова обґрунтованість рішення, що приймається;

розробка і функціонування системи відповідальності і мотивації якісного і ефективного рішення;

наявність механізму реалізації рішення.

Поєднання державного управління і громадського самоврядування визнано одним з основних принципів освіти, а підтримка і розуміння громадських організацій визначена серед основних управлінських функцій Міністерства освіти. Як сказано в статті 10 ЗУ «Про освіту»: «в Україні для управління освітою створюються система державних органів управління і органи громадського самоврядування. Органи управління освітою і громадського самоврядування діють у межах повноважень, визначених законодавством.»

Органи управління освітою, їх повноваження

До державних органів управління освітою в Україні належать:

Міністерство освіти України;

міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти;

Вища атестаційна комісія України;

Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;

місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти. Міністерство освіти України:

бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;

встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;

забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;

формує і розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;

розробляє умови прийому до закладів освіти;

забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;

розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;

організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;

разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форм власності та підпорядкування;

здійснює керівництво державними закладами освіти.

Міністерство освіти України забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в позанавчальний час.