Сторінка
5

Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов

У процесі впровадження педагогічних умов виховання естетичного смаку нами широко застосовувалися різні методи інтерактивного навчання, найбільш ефективними з яких були “Очікування”, “Мікрофон”, “Навчаючи — вчуся”, “Займи позицію”. Проводилися ділові ігри іноземною мовою, які, крім мовного та естетичного наповнення, мали фахове спрямування. Ділові ігри відбувалися у формі занять-екскурсій, судового засідання, проведення допитів тощо. Велике естетичне навантаження мала позааудиторна робота студентів, яка містила підготовку до проведення ділових ігор, самостійний добір матеріалу естетичного спрямування, підготовку та проведення концертів, участь у художній самодіяльності.

Серед видів роботи з естетично спрямованим навчальним матеріалом найбільшу дієвість показали художні переклади текстів іноземною мовою (віршів та прози), завдання на оцінку композиційної завершеності запропонованих текстів (придумати початок або продовження історії; заповнити прогалини в тексті; скласти портрет людини з висловів тексту; дати оцінку тексту за змістом, за формою викладення; розповісти текст від різних осіб або мовою, характерною для різних епох) тощо.

На контрольному етапі експерименту виявлено динаміку змін у показниках рівня вихованості естетичного смаку в експериментальних та контрольних групах.

У групах, де провідною формою роботи була позааудиторна, високий рівень вихованості естетичного смаку наприкінці експерименту показали 33% респондентів, середній — 61%, низький — 6%.

У групах з провідною аудиторною формою роботи, високий рівень вихованості естетичного смаку виявлений у 26% респондентів, середній — у 67%, низький — у 7%.

У групах, де сполучалися аудиторний та позааудиторний види роботи, на контрольному етапі дослідницького експерименту 43% респондентів мали високий рівень вихованості естетичного смаку, 55% — середній, 2% — низький рівень.

У контрольних групах при проведенні підсумкового зрізу виявлення вихованості естетичного смаку студентів також зафіксовані певні позитивні зрушення. Наприкінці експерименту високий рівень вихованості естетичного смаку показали 15% респондентів, середній — 63%, низький — 22% студентів контрольних груп.

У цілому в експериментальних групах, де провідною формою роботи була позааудиторна, збільшилася кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку майже удвічі — з 16 до 33%, з середнім — від 53 до 61%, а кількість респондентів з низьким рівнем вихованості естетичного смаку знизилась від 31 до 6%.

У групах з провідною аудиторною формою роботи кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилась від 12 до 26%, показники середнього рівня вихованості естетичного смаку майже не змінились — їхній прогрес склав від 64 до 67%, низького рівня — знизились від 24 до 7%. Відносна стабільність результатів вимірювання, отриманих на констатувальному та контрольному етапах експерименту, у випадку із середнім рівнем пояснюється тим, що значна кількість респондентів, які на контрольному етапі дослідницької роботи показували середній рівень вихованості естетичного смаку, розвинули його до високого рівня, а показники середнього поповнилися за рахунок вдосконалення естетичного смаку студентів, які раніше мали низький рівень вихованості.

У групах, де сполучалися аудиторний та позааудиторний види роботи, кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилась більше, ніж удвічі — з 19 до 43%, з середнім — змінилась від 65 до 55%, з низьким — знизилась від 16% до 2%. Така динаміка розвитку є дуже цікавою. Не зважаючи на те, що в показниках середнього рівня вихованості естетичного смаку наприкінці експерименту ми отримали зменшення відсотка кількості студентів, естетичний смак яких відповідає цьому рівню, результати саме групи, де провідною формою роботи була комбінована, є найкращими. Саме в групах, де ми поєднували різні форми роботи, протягом чотирьох років експерименту студенти досягали найкращих результатів у розвитку мовленнєвих навичок та вихованості естетичного смаку. Більший, ніж у групах з аудиторною та позааудиторною провідною формою роботи, відсоток студентів удосконалив свій естетичний смак з середнього до високого рівня вихованості.

У контрольних групах теж зафіксовані певні позитивні зрушення, але вони не такі суттєві, як в експериментальних: кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилася на 3% (від 12 до 15%); з середнім рівнем зросла на 4% (від 59 до 63%); кількість респондентів з низьким рівнем вихованості зменшилась на 7% (від 29 до 22%).

Підсумовуючи, можна сказати, що в експериментальних групах коридор позитивних зрушень у середньому склав 18-19%, максимальний — до 25%, а в контрольних групах середній показник позитивних зрушень становив 3%, а максимальний — 7%.

Таким чином, дані, отримані в процесі дослідницько-експериментальної роботи, підтвердили вірогідність гіпотези дослідження про те, що ефективність процесу виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов можна суттєво підвищити за умов варіативності форм і методів особистісно орієнтованого підходу до студентів; упровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованих методів виховання естетичного смаку; інтеграції в навчально-виховний процес значних виховних можливостей навчальної дисципліни “Іноземна мова”, оновлення методики виховання естетичного смаку засобами іноземних мов з використанням оригінальних літературних текстів, застосування естетично спрямованого навчального матеріалу, використання потенціалу соціокультурного компонента процесу вивчення іноземної мови, широкого застосування різних видів самостійної роботи та інтерактивних методів навчання з метою виховати в студентів вищих навчальних закладів МВС потребу в долученні до естетичних цінностей та випрацювати алгоритм їхнього належного освоєння.

1. На основі аналізу наукових джерел розкрито сучасне розуміння естетичного смаку в його педагогічному визначенні з огляду на структуру естетичної свідомості, комплексним інтегративним компонентом якої є естетичний смак. Естетичний смак містить компоненти естетичного ідеалу, естетичного судження, естетичного почуття та визначається нами як категорія, яка містить у собі естетичний ідеал, естетичне почуття та естетичне судження та є сполучною ланкою, що поєднує соціальний світ, природу та людину.

2. Визначено, що виховання естетичного смаку здійснюється в тому числі й у процесі оволодіння іноземною мовою. З огляду на нерозривний взаємозв’язок мови та мислення виявлено, що практична, розвивальна, виховна та освітня функції оволодіння іноземною мовою мають (завдяки насиченню соціо­культурним компонентом) великий потенціал для виховання естетичного смаку.

3. Обґрунтовано критерії та показники вихованості естетичного смаку, виходячи з його структури: наявність естетичних знань, їх глибина, міцність, дієвість; широта кругозору; здібність до аналізу та засвоєння інформації; широта смакової палітри в мистецькій сфері (при цьому мається на увазі, по-перше, наскільки широкою є сфера естетичних цінностей, доступних смаковій оцінці, і, по-друге, наскільки здатна людина емоційно осягнути цінності різних епох, національних культур, створених у різних видах і жанрах мистецтва); характер та рівень емоційної реакції на твори мистецтва та явища дійсності; толерантність смакових оцінок; адекватність естетичної реакції на витвори мистецтва та об’єкти дійсності; ступінь емоційного задоволення від освоєння об’єкта; уміння розрізняти естетичні якості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості у співвідношенні з власним естетичним ідеалом та естетичними канонами даного суспільства; виразність та образність мовних засобів, самостійність та оригінальність асоціацій і метафор, наявність чи відсутність мовних штампів; відчуття композиційної побудови творчої роботи; наслідування еталонів естетичної поведінки, оформлення, дизайну, манер тощо; наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття дійсності.