Сторінка
3

Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень

Використання кластерного підходу дозволяє більш масштабно підходити до вирішення склад­них проблем інфраструктурного забезпечення державних кордонів. Так, використовуючи ті обставини, що сформовано Єврорегіон ”Дніпро”, а ТПР у Чернігівський області про­го­ло­ше­ні, як зазначалося, саме прикордонні мікрорайони, що є перспективною концентрацією зусиль Ук­раїни, Росії та Білорусі у напрямі розробки спільних проектів з розбудови прикордонної ін­фраструктури та консолідованого фінансування комплексу заходів щодо захисту державних ко­р­донів від нелегальної міграції, контрабанди, перевозу зброї. Щодо останнього, доречно під­креслити, що нині всі міжнародні канали нелегальної міграції та контрабанди центральної та північної України проходять через територію Чернігівської області. За даними Державної при­кордонної служби України, тільки за 10 місяців 2003 р. на кордонних переходах Чернігівської області затримано більше 600 осіб нелегальних мігрантів (в основному – це мешканці Азії); кон­фісковано контрабандних товарів більш ніж на 1 млн грн., 150 кг наркотичної сировини, 235 кг вибухівки, 20 одиниць зброї. Потрібно враховувати, що кордони суверенних держав ви­конують бар’єрні, контактні, розподільчі і контрольні функції. Отже, основна мета взаємодії при­кордонних регіонів у сфері формування прикордонної інфраструктури – сприяння най­біл­ьш повній реалізації означених функцій.

Однією з пріоритетних сфер утворення кластерів на основі реалізації транснаціональних про­ектів у межах Єврорегіону “Дніпро” є транспортна система Чернігівської, Брянської та Го­мельської областей, з урахуванням її включення до мережі міжнародних транспортних кор­идорів. За рішеннями Другої та Третьої пан-європейських конференцій, територію України пе­ретинають 4 із 9 транспортних магістралей європейського значення. У зв’язку з необхідністю ви­конання рішень зазначених конференцій, прикордонні регіони знаходяться в зоні особливої ува­ги держави. Державна інвестиційна політика на прикордонних територіях повинна бути спря­мована на комплексний розвиток об’єктів, що обслуговують товарні, інформаційно-фі­нансові та пасажирські потоки міжнародних транспортних коридорів.

Зважаючи на важливість питань обладнання кордонів, на урядовому рівні затверджена Про­грама розвитку національної транспортної мережі. Проте нині північні кордонні переходи Ук­раїни знаходяться у значно гіршому матеріально-технічному стані, ніж західні. Це пов’язано, на­самперед, з часовим періодом існування кордонів, інфраструктура яких почала створюватися тіл­ьки з 1993 р. на тлі загальної економічної кризи, що обумовлює критичну нестачу коштів на її формування. Для порівняння, на західних кордонах України нині реалізуються проекти ство­рен­ня автопортів та інтерпортів “Чоп”, “Ковель”, “Яготин”, які відповідають європейським ви­могам. Такі проекти містять нову схему митного оформлення вантажів, за якою на кордонну сму­гу виходять транспортні засоби з “митним очищенням”, що скорочує час контролю та збіль­шує пропускну спроможність переходів. У той же час, на північних кордонах, зокрема в Чер­нігівській області, лише вирішено питання про будівництво опалювальних приміщень для ми­тних служб. Кордонні переходи регіону обслуговують значну частину зовнішніх то­ва­ро­по­токів держави, оскільки вагомими торговельними партнерами України залишаються Росія та Білорусь.

Формування Єврорегіону ”Дніпро” дозволяє організаційно здійснювати спільні дії при­ко­р­донних областей у сфері реалізації транснаціональних проектів із широким залученням ко­штів ЄС. Так, доцільною є робота над проектом створення на межі Чернігівської і Гомельської областей транспортно-складського центру європейського зразка ”Інтерпорт Нові Ярило вічі”. Сам термін ”інтерпорт” вказує на належність певного центру до міжнародної транспортної си­стеми. З погляду кластерного підходу, реалізація проекту “Інтерпорт Нові Ярило вічі” повинна позитивно вплинути на економічний розвиток суміжних держав у цілому, оскільки доз­волить використати високий коефіцієнт транзитності їх територій та забезпечити під­ви­щен­ня якості на­ціональних транспортних комунікацій. Існує вдалий збіг зовнішніх факторів: саме через цей пункт пропуску проходить міжнародний транспортний коридор № 9 (Е-95), на те­­риторії яко­го діє спеціальний режим інвестиційної діяльності. Загальний обсяг технічної до­­­помоги ЄС, передбачений для укріплення державних кордонів України і модернізації ми­т­н­иць у 2001–2003 рр., складає 47,5 млн євро. Крім того, з 2001 року Програмою ТАСІС фі­нан­су­ється новий на­прям співробітництва – ”Прикордонний менеджмент”, у межах якого діють про­­грами Євро­ми­­тниці.

Суміжні регіони сусідніх держав мають спільні завдання з модернізації транспортних шляхів і обслуговуючої їх інфраструктури, у першу чергу – формування матеріальної бази митниць і технічного обладнання митних переходів. Враховуючи, що зв’язок між рівнем розвитку економіки і транспортно-комунікаційної структури носить синхронний характер, а модернізація транспортної системи є спільною проблемою для сусідніх країн, успішна реалізація транснаціональних проектів у цій сфері є важливою не тільки для господарства прикордонних регіонів, але й національних економік України, Росії і Білорусі.

Отже, сутність застосування кластерного підходу до реалізації транснаціональних проектів полягає у врахуванні впливу ситуативних комбінацій факторів зовнішнього середовища на вирішення внутрішніх проблем окремих регіонів. Формування кластерів у межах транскордонних регіональних утворень надає особливого динамізму розвитку національної економіки в цілому за рахунок локалізованого використання переваг міжнародного поділу праці та консолідації науково-технічних потенціалів прикордонних областей у напрямах вирішення спільних завдань соціально-економічного розвитку, що, в свою чергу, забезпечує збільшення бюджетних надходжень країн-учасниць.

Література:

1. Michael E. Porter. The Competitive Advantage of national, Macmillan Press Ltd. – london, 1990. – P. 398.

2. Соколенко С.И. Производственные системы: Сети. Альянсы. Партнёрство. Кластеры: Укр. контекст. – К.: Логос, 2002. – 645 с.

3. Вдович П. Як і для кого запроваджували пільги // Контракти. – № 16. – 2003. – С. 6.

4. Гонта О.І. Гетеродоксія теорії ”нової економіки”: синергетика та неоінституціоналізм // Ві­сник Тернопільської академії народного господарства. – Вип. 5–1. – 2003. – С. 97–101.

5. Гонта О.І. Методологічні підходи до процесів транснаціоналізації економіки при­кор-дон­ного регіону// Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць Одеського де­р­жав­ний економічного ун-ту. – Одеса: ОДНЕУ, 2002. – № 13. – С. 413–418.