Сторінка
5
Згідно з навчальною програмою, вимоги та зміст навчання граматики у початковій школі наступні:
у першому класі: подаються лише найпростіші граматичні форми, наприклад стверджувальні речення з 3-4слів, засвоюються звертання;
у другому класі:граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях). Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.Дієслово: стверджувальна, питальна та заперечна форми дієслова to be. Дієслово have, have got.Наказовий спосіб дієслів (команди).Іменник: множина іменників.Прикметник: якісні, відносні, що вказують на розмір, колір, вік.Прийменник: місця, напрямку (on, in, under, to).Займенник: вказівні (this, that з іменниками), особові присвійні.Числівник: кількісні (1-20).Сполучник: but, and.Вигуки: Oh! Ah! Wow! Ouch! OK! Oops!у третьому класі:Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.Дієслово: Present Simple There is, there are.Модальні дієслова: can, may, must.Іменник: злічувані, незлічувані, присвійний відмінок.Прикметник: якісні, відносні.Прийменник: місця, напрямку, часу (before, after, up, down, over, across).Займенники: кількісні much/many, неозначений some (зі злічуваними і незлічуваними іменниками, вказівні (these, those), особові (об'єктний відмінок), присвійні.Числівник: 1-100.у четвертому класі: Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях).Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.Дієслово: Стверджувальна, питальна та заперечна форми дієслова у Present Simple, Past Simple, Present Progressive.Структура to be going to.Іменник: однина, множина, злічувані, незлічувані.Прикметник: ступені порівняння.Займенники: some, any, no (зі зліч. і незліч. ім.), особові, присвійні, вказівні.Артикль: означений, неозначений.Числівник: 1-100, порядкові числівники.Питальні слова (в складі структур): What? Where? When? How? How much? How many?Сполучник: then, or.Безособові речення: It's sunny.Таким чином, метою навчання граматики у початковій школі є формування навичок застосування граматичних структур (обмежених програмою для 2-4 класів ) у спілкуванні за рахунок їх багаторазового повторення.
Отже, ми розглянули особливості навчання фонетики, лексики і граматики у початковій школі, дослідили зміст матеріалу з фонетики, лексики і граматики, який подається в початковій школі, вивчили основні компоненти розділів, які вивчаються.
Робота над формуванням мовних знань та навичок з фонетики в початковій школі
Досвід вчителів доводить, що одним з ефективних прийомів забезпечення інтересу дітей до навчання, їх активності та працездатності є використання прислів’їв та приказок.
На початковому етапі можна звертатися до прислів’їв та приказок для роботи на фонетичному рівні.Це сприяє вимові окремих складних голосних та приголосних, особливо тих, що відсутні в рідній мові. Замість окремих слів та словосполучень можна запропонувати спеціально підібрані прислів’я та приказки, які впродовж двох-трьох уроків повторюються, чим корелюється вимова відповідного звука. Такий вид роботи є також розрядкою для дітей. Наприклад, можна взяти такі прислів’я та приказки для тренування звука [w]:
Where there is a will there is a way.- Було б бажання, а можливість знайдеться.
Watch which way the cat jumps. - Тримати ніс по вітру.
Під час розвитку фонетичних навичок і тренування правильної вимови та артикуляції, виконуючи фонетичні вправи, учні готуються до слухового сприйняття певних звуків, слів, словосполучень, диференціації та їх виокремлення та звукового відтворення. Ці вправи стають першою ланкою в розвитку навичок аудіювання.
Так, під час вивчення голосних, можна запропонувати учням вибрати з трьох слів те слово, в якому вони почують вивчений звук. Така вправа є тренуванням селективного слухання.
Наприклад:
Photo – volley – water [w];
See – zoo – thank [θ];
Goose – cat – house [h].
Методом виокремлення потрібного звуку може служити оплеск після правильного слова, іноді діти мають плескати в долоні один раз, якщо чують неправильний звук, а при вимовлянні потрібного – позначати голосними оплесками. Таким чином, дитина відволікається, атмосфера змінюється, переходячи в гру. У той же час дитина почуває себе одним із членів колективу, у неї з’являється відчуття спільності, згуртованості.
Наступним способом урізноманітнити цей вид діяльності - ігрові вправи, які відомі учням з раннього дитинства. Наприклад «Зіпсований телефон» (“Chinese whispers” або “Telephone game”). Діти намагаються якомога чіткіше вимовляти пошепки почуте слово, щоб воно дійшло до останнього гравця і зберегло свою первинну форму. Тренувальні вправи «пошепки» корисні для тренування сприйняття та артикуляції.
Можна запропонувати ще одну вправу, яку виконують парами. Для цього групу поділяють на дві команди. Члени команд стають один проти одного так, щоб кожен мав пару, відстань між парами не повинна бути занадто малою. Один учень вимовляє слово, словосполучення, коротке речення (залежно від віку) якомога тихіше, але чітко артикулюючи. Його напарник повинен вимовити це слово вголос. За правильну відповідь команда одержує бал. Для збільшення відстані можна поставити партнерів по діагоналі, а після відповіді вони поступаються місцем наступному гравцеві і переходять в інший кінець класу.
Обов’язковим для роботи на уроках англійської мови є використовування технічних наочних засобів. Звукозапис дає змогу дітям чути мову в оригіналі. Оскільки у дітей молодшого віку гарно розвинута здібність до імітації, це впливає на їхню вимову та на вміння сприймати мову на слух. Використання дисків доцільне як на уроках, так і вдома. Це створює умови для роботи кожного учня індивідуально. Одному учню треба прослухати та повторити один раз чи два, а іншому 5 - 6 разів.
При формуванні лексичних навичок педагог повинен, перш за все, на початку навчання дуже вдумливо підійти до добору лексики в процесі спілкування з дітьми: вона має бути конкретною та максимально зрозумілою учням. Основне завдання – допомогти дітям усвідомити, що лексика потрібна їм для спілкування. Значення нового мовного знаку слід розкривати за допомогою різноманітних наочних засобів. Подаючи на заняттях певний матеріал, бажано кожне нове слово пов'язувати з конкретним образом. Такий підхід зумовлений особливістю мислення молодших школярів: у малих дітей воно конкретне. Англійську мову, як і рідну, дитина запам'ятовує у два способи: прямим – безпосереднім зіставленням значення та звучання слова з предметом (явищем, дією) реальної дійсності, що його цим словом названо, та непрямим – через здогадку про значення слів та словосполучень на основі базових знань. Причому в другий спосіб дитина оволодіває значно меншим обсягом лексики, і процес цей триваліший. Вживання цих слів та зворотів розраховано не на заучування, а на розуміння їхніх значень після багаторазового повторення в однакових ситуаціях протягом кількох занять. Поступово дитина починає сприймати і розуміти їх не лише в контексті, а й поза ним, а потім і вживати в своєму мовленні (пасивна лексика поступово стає активною). Так, непрямим шляхом дитина засвоює привітання та накази вчителя, пов'язані із заняттям чи грою.