Сторінка
5

Концепція морального виховання в початковій школі

Організовуючи навчання батьків, необхідно враховувати рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї. Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями. Передусім педагоги мають змогу впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі, що є, за словами А. Макаренка, найдоступнішим способом зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить їх до відома батьків, переконує в необхідності їх дотримуватися.

Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей.

Роботу з педагогічне неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї.

Із педагогічне пасивними сім'ями працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад.

У роботі з антипедагогічними сім'ями спираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей, накреслюють шляхи їх усунення, зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко, і не слід сподіватися на швидкі наслідки, але важливо посіяти в них сумніви у своїй поведінці, змусити замислитися над нею.

Батькам, яких поглинула бізнесова діяльність, необхідно довести, що такий стиль виховання дитини в сім'ї робить її самотньою, емоційно нестійкою та ін. Таким дітям і в дорослому житті, напевне, буде непросто. Тому батькам варто подумати про адаптацію їх до реального життя, про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на вчителів, репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками, їхня безпосередня участь у її житті важливіша, ніж матеріальні блага. Діти мають відчувати, що для батька і матері вони не менш важливі, ніж робота. У таких сім'ях слід заохочувати інтерес дітей до навчання, а не переконувати їх у тому, що вищий навчальний заклад і робота їм забезпечені незалежно від шкільних успіхів. Треба також вести розмову про те, що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування, вона не навчиться взаємодіяти з різними людьми, дружити й любити за покликом душі.

З метою профілактики поширення серед учнів наркогенних речовин батькам доцільно дати такі поради:

1. Встановлювати і дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, сімейні плани тощо.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, Цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.

3. Знати товаришів своєї дитини, коло її неформального спілкування, сповідуванні нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.

4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я; культивувати розуміння обов'язку Допомагати в майбутньому своїм літнім батькам і родичам, Дітям, нужденним, утримувати свою сім'ю.

5. Компетентне й педагогічне грамотно (без повчань, моралізування, надокучливості, залякування, з урахуванням індивідуальних і вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркоманів, токсикоманів, алкоголіків). Стежити і намагатися, щоб перша інформація про наркотичне лихо і сумнівний "кайф" надійшла до дітей саме від батьків, родини, а не від компанії з вулиці.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин (кіно, відеофільми, пісенні твори, що акцентують на привабливих сценах "кайфування" в стані наркотичного одурманення свідомості, розуму людини).

7. Розвивати й заохочувати у дітей самостійність, уміння обстоювати власну позицію, переконання; навчати їх протистояти агітації прихильників "сучасного" способу життя, прикрашеного наркотичними і токсичними речовинами, алкоголем тощо.

8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою, іншими виховними закладами, допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин, алкоголю (зміна фізичного стану, поведінки, активності тощо).

10. Бути готовими і рішучими до консультацій з педагогами, психологами, медиками; до відвертої, спокійної розмови з дитиною; до прийняття "дисциплінарних" рішень щодо обмеження "непродуктивного" часу життя дитини і контактування її з "підозрілими" товаришами.

Прищеплення дитині здатності до співпереживання в процесі морального виховання в початковій школі

Відчуття емоційного стану інших людей формується з самого раннього віку. Батьки навчають дитину змалечку розпізнавати експресивний вираз емоцій і правильно реагувати на них.

Прищеплюючи малюкам найпростіші правила етикету, дорослі розвивають у них чуйність, вразливість, уміння співпереживати.

В основі емоційних контактів лежить передача емоційних переживань від однієї особи до іншої, або від групи осіб до індивіда і навпаки. Діти тонко відчувають емоції батьків та інших членів сім'ї. Отже, безконтрольний вияв негативних емоцій – це не лише особиста справа. Від цього страждають, у першу чергу, найближчі люди – члени сім'ї.

Маленькі діти ще не відділяють себе від батьків, тому їх гнів або приязнь до когось безпосередньо передається дітям. Сімейні традиції, ритуали (наприклад, вечірнє чаювання), сімейні захоплення спортом, читання книг, колекціонування тощо завдяки збігові емоційних реакцій розширюють діапазон емоційного світу особистості, формують єдиний емоційний настрій сім'ї.

Формування естетичних почуттів дитини в процесі морального виховання в початковій школі

Дитина ще з пелюшок чує:

1) колискову пісню, яка її заспокоює;

2) танцювальну мелодію, яка примушує дитину рухатися у такт звукам;

3) веселу музику, від якої вона починає посміхатися, радіти, і повільну, тиху музику, що заспокоює її.

Вплив музичного мистецтва допомагає дитині яскравіше відчувати дійсність, робить її шляхетнішою, благороднішою, чутливою.

Багата емоціями творча уява формується у тих дітей, які відвідують художні гуртки, виставки, театри, концерти. Не потрібно боятися, що діти чогось не зрозуміють.

Під впливом творів мистецтва у дітей:

1) формується емоційне ставлення до власної художньої практики;