Сторінка
2
Особливості системи:
- вирішує проблеми наступності, пов'язані з переходом дитини від дошкільної до початкової освіти і від початкової — до вивчення природничих наук у середній ланці;
- включає як основні, так і факультативні курси, що дозволяє повніше враховувати інтереси і можливості дітей.
На першому етапі навчання молодші школярі знайомляться з навколишнім світом. При цьому елементи еколого-патріотичних знань постійно присутні в курсі, однак вони не відособлені, а органічно уписані в загальний зміст, що включає природні і соціальні аспекти. Такий підхід, на наш погляд, відповідає як пізнавальним потребам дітей, так і задачам еколого-патріотичного виховання, оскільки спрямований на усвідомлення учнями різноманіття і єдності світу, місця і ролі в ньому людини. Навчальний матеріал представлений змістовними лініями: природа, життя міста і села, здоров'я і безпека, спілкування, первісні географічні уявлення.
У наступних класах діти вивчають «Природознавство». Цей традиційний для початкової школи предмет докорінно оновлений. Власне кажучи, заново вибудована його сучасна еколого-патріотична версія, що спирається на властиву молодшим школярам емоційну чуйність, допитливість і, разом з тим, здатність опанувати визначеними теоретичними знаннями. В основу курсу покладені ідеї різноманіття природи, її еколого-патріотичної цілісності, єдності природи і людини. У третьому класі ці ідеї розкриваються в процесі вивчення природних компонентів (повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини і так далі.), а в четвертому класі — при вивченні природи України і рідного краю.
Існує безліч ідей і підходів до вивчення еколого-патріотичного матеріалу в системі природознавчих знань молодшими школярами, але перед ними стоїть одна мета — природа повинна стати для дитини другою батьківщиною, де бути чужинцем шкідливо і соромно. У джерел цього підходу стояли німецький натураліст і поет Гете з його побожним ставленням до природи, і натураліст, географ, мандрівник Гумбольдт, який вважав, що багатство природознавства полягає не в достатку фактів, а в їхній взаємній обумовленості.
Ще В.О. Сухомлинський, міркуючи про те, з чого необхідно починати знайомство учнів з навколишнім світом, прийшов до висновку, що починати потрібно з виховання гуманності — почуття тривоги за не нагодоване щеня, не полите дерево. В.О. Сухомлинський писав: «Маленька людина повинна любити все живе, адже тільки доброта відкриває дитині і дитячому колективу радість взаєморозуміння».
В основі еколого-патріотичного виховання знаходяться наступні проблеми:
- захист неживої природи і ґрунтів від забруднення, руйнування, виснаження;
- збереження різноманіття видів організмів і їхньої цілісності співтовариств;
- охорона природи як необхідної умови здоров'я людини;
- подолання утилітарного, споживчого підходу до природи;
- турбота про збереження і зміцнення свого здоров'я і здоров'я навколишнього середовища.
Тенденції розвитку змісту еколого-патріотичного виховання: максимальне врахування вікових особливостей учнів, створення обов'язкового мінімального ядра змісту, опора на ідеї комплексної екології — біологічної, глобальної, соціальної екології людини. Сучасна екологія досліджує екосистемну структуру природи Землі, природні закони, що визначають умови життя й існування людини і суспільства, соціально-патріотичні і моральні принципи природокористування. Необхідно в молодшого школяра формувати поняття про природу як взаємозалежне і чуттєве втручання людини; моральні установки на неможливість нанесення шкоди природним об'єктам, у тому числі себе подібним; початковий досвід захисту навколишнього середовища.
Основні принципи еколого-патріотичного виховання молодших школярів
Всякий вид діяльності, в тому числі і природоохоронної, спирається на низку принципових положень і переконань. Серед них для еколого-патріотичного виховання найбільш важливими, на наш погляд, є наступні:
- формування відповідального ставлення до природного середовища розглядається як складова частина виховання. У цьому процесі необхідним є врахування взаємозв'язку глобального, національного і краєзнавчого підходів;
- важливо враховувати єдність інтелектуального й емоційного сприйняття навколишнього середовища і практичної діяльності щодо його поліпшення;
- вихідними положеннями у формуванні еколого-патріотично грамот-ної людини є принципи систематичності, безперервності і міждисциплі-нарності еколого-патріотичного виховання, а також уявлення про цілісність навколишнього середовища і про тісний зв'язок і взаємозалежність його складових компонентів.
Основним принципом природоохоронної діяльності є забезпечення балансу середовищеспоживаючих і середовищеутворюючих територій в регіоні. Для формування таких уявлень необхідна струнка система теоретичних знань і практичних навичок, спрямованих на підтримку цього балансу, оптимізацію і виправлення сформованих порушень у процесі природокористування. Такі розуміння і переконання складаються в результаті тривалого процесу еколого-патріотичного виховання й освіти. Цього можна досягти при виконанні деяких принципових положень.
Систематичність і безперервність еколого-патріотичного виховання.
Для досягнення поставлених цілей і задач необхідна чітка система змісту способів і організаційних форм навчально-виховного процесу. Дуже важливим є виділення головних компонентів, їхній взаємозв'язок, а також розвиток і чітке уявлення структури цієї діяльності. Структурно-системний підхід дозволяє відібрати основні елементи знань, розподілити їх у визначеній послідовності, органічно поєднати зі змістом основ курсу фізичної географії.
Еколого-патріотичне виховання повинне бути безперервним на всіх етапах дошкільної, шкільної і післяшкільної освіти. У дитячому садку закладаються наукові основи розуміння закономірних зв'язків у системі «Природа — суспільство — людина». Формується відповідальність за поліпшення і перетворення навколишнього середовища. Післяшкільна еколого-патріотична освіта включає подальший розвиток загально-теоретичних знань у сполученні з оволодінням практичними відомостями і навичками їх застосування в умовах діяльності, обумовленої тією або іншою професією.
Безперервність еколого-патріотичного виховання припускає сукупний вплив і раціональне використання різноманітних джерел знань і засобів масової інформації.
Міждисциплінарність в еколого-патріотичному вихованні. Міжпредметний підхід припускає взаємопогодження змісту і методів розкриття законів, принципів і способів оптимальної взаємодії суспільства з природою на всіх рівнях одержання еколого-патріотичних знань. Важливо сполучити логіку розвитку провідних положень і понять, що входять у зміст того або іншого предмета з послідовним узагальненням і поглибленням еколого-патріотичних проблем, а також єдність інтелектуального й емоційного сприйняття середовища і практичної діяльності учнів.
Становлення еколого-патріотично вихованої людини в умовах цілеспрямованого педагогічного процесу припускає органічну єдність наукових знань про взаємозв'язок природних і соціальних факторів середовища і того його почуттєвого сприйняття, що будить морально-естетичні переживання і прагнення внести практичний вклад у її поліпшення. Цей принцип еколого-патріотичного виховання орієнтує на сполучення раціонального пізнання природи з впливом художніх засобів і безпосереднього спілкування з природним середовищем.