Сторінка
5

Методика вивчення законів збереження в шкільному курсі фізики

Методика навчання за підручником з фізики за 10 клас Божинової майже не відрізняється, лише додається певна кількість додаткових демонстрацій та лабораторних робіт. Наприклад: реактивний рух, пружний та непружний удари кульок.

Для учнів 10 класу характерною для учбового процесу є систематизація знань з різних предметів, встановлення предметних зв'язків. Все це створює грунт для оволодіння загальними законами природи і суспільного життя, що приводить до формування наукового світогляду.

У 9 класі у I семестрі учні одразу переходять до вивчення розділу «Електромагнітні явища». У цьому розділі учні знайомляться з такими поняттями як заряд, електрон, іон, поле. Ці поняття є суто абстрактними, що ускладнює розуміння учнями матеріалу. У цьому розділі фізики значну увагу необхідно надати наочності: фізичний експеримент, аналогії, модельні уявлення, комп’ютерна презентація, схеми, креслення, малюнки, таблиці. При вивченні цього розділу відбувається розширення та поглиблення в розумінні учнів поняття матерія. До цього вони знали лише один вид матерії – речовина. Тепер знайомляться з іншим (особливим) видом матерії – полем. В навчальній програмі висунуті до учнів вимоги такого типу:

Основна школа-рівень стандарту

При аналіз підручника з фізики за 9 клас Божинової виявилося, що краще розпочати з електромагнітної взаємодії, а точніше з дослідів, які її ілюструють(електризація паперу та оргскла), далі на основі електромагнітної взаємодії вводять поняття електричний заряд-це фізична величина, яка характеризує властивість частинок або тіл вступати в електромагнітну взаємодію. У процесі вивчення висвітлюються основі властивості заряду, та вводиться поняття «Електричне поле» та електрична взаємодія, на основі демонстрацій(заряджена куля та підвішені кульки на нитках).У § 3 під час демонстрації процесу електризації (тертя ебонітової палички вовною) формулюють закон збереження електричного заряду:повний заряд замкненої системи тіл або частинок залишається незмінним під час усіх взаємодій.

У підручнику з фізики за 9 клас методика викладання ідентична з попередньою, але про поняття як закон збереження електричного заряду взагалі не згадується.

Фізика - фундамент природничо-наукової картини світу. Її вивчення сприяє формуванню наукового світогляду учнів, оволодіння діалектичним методом мислення, вмінням розуміти закони природи і використовувати їх в інтересах людини і суспільства.

Саме це завдання - формування наукового світогляду - є однією з першочергових задач, здійснюваних у закладах загальної освіти.

Коли говорять про розвиток мислення учнів у процесі навчання фізики, то перш за все мають на увазі формування фізичних понять, так як вони сприяють озброєнню учнів найважливішою формою мислення - понятійним мисленням і тому, що поняття становлять ядро ​​системи наукових знань.

Одним з найважливіших понять фізики є поняття «енергія». Це поняття широко використовується не тільки у фізиці, але й в інших природничих науках - хімії, біології. Формування поняття «енергія» має важливе значення для розвитку у учнів наукового світогляду і для політехнічної підготовки.

Природно-науковим вираженням незнищуваності руху є закон збереження і перетворення енергії, який Енгельс назвав «великим основним законом руху».

Закон збереження енергії

Не дивлячись на те, що поняття «енергія» не нове, єдиної думки про визначення його не існує. Професор А.Б. Млодзеевський, талановитий викладач і відомий фізик, не одноразово зазначав, що з усіх понять фізики найнезрозумілішим є поняття «енергії». Воно одночасно і одне з найпоширеніших, і одне з найскладніших. До нього необхідно призвичаїтись і навчитись правильно використовувати в розрахунках.

Проаналізуємо найбільш поширені означення поняття енергія.

Існують різноманітні види руху матерії. Всі види матерії перетворюються одна в одну строго в визначеній кількості. Звідси і виникає можливість виміряти різні види руху матерії деякою спільною мірою. Це і основою наступного визначення:енергія-це спільна, єдина кількісна міра різних форм руху матерії. З іншого боку, кожному зі станів механічної системи відповідає певне значення енергії. Перехід від одного стану до іншого супроводжується зміною енергії системи. У випадку механічних процесів цей перехід відбувається в процесі виконання механічної роботи. Звідси, і інше формулювання поняття «енергія», енергія - функція стану системи.

І нарешті, найпоширенішим в навчальній літературі є визначення того, що енергія – властивість тіл виконувати роботу.

Кожне із зазначених формулювань в науковому і методичному плані є довершеними. Але питання про класифікацію видів та форм руху матерії, в даний час не має чіткого та однозначного роз’яснення. До того ж перше формулювання представляє собою дуже глибоке значення, до якого учнів необхідно підводити поступово, в напрямку накопичення знань, умінь та навичок, а також розвитку мислення.

Інше формулювання має певні недоліки. Перш за все, яким чином виокремити енергію як функцію із множини інших функцій стану системи. Складним і для учнів буде поняття «стан системи».Це поняття потребує завчасної підготовки як в галузі накопичення знань,так і в галузі розвитку мислення учнів при вивченні енергетичних явищ. В цьому значенні починати з такого трактування не варто, проте необхідно підвести учнів , які закінчують середню школу до розуміння цього поняття.