Сторінка
8

Особливості розвитку взаємин дітей старшого дошкільного віку

1. Поглиблення і розширення знань про правила поведінки у типових ситуаціях, про себе, усвідомлення себе як творця власних вчинків; формування елементарних морально-естетичних понять, простеження їх взаємозв’язку з нормами поведінки. Для реалізації цих завдань був запроваджений факультатив "Від казкової краси до краси життєвих вчинків". Тривалість курсу – 2 роки. Проведення занять планувалося за рахунок варіантної частини програми (по 1 год. на тиждень; тривалість занять - приблизно 20 хвилин). Факультатив передбачав цілеспрямоване ознайомлення дітей з основними моральними і естетичними поняттями. В його основу покладено раціонально-філософський підхід, який полягав у тому, щоб не тільки показати красу у всіх її проявах, а й допомогти дітям усвідомити важливість, доцільність краси у житті людини, сформувати потребу шукати красу і самостійно створювати її. Отже, кажучи словами В.Сухомлинського, треба намагатися провести дітей шляхом "від красивого до людяного", дати можливість відчути красу добра і потворність зла.

Основні методи, що використовувалися під час проведення факультативу: казкотерапія, метод суггестивного впливу, бесіда, елементи дискусії, малюнкові ігри, музикотерапія. Під час читання оповідань ми намагалися впливати на почуття дітей, оскільки формування моральних ставлень до оточуючих розпочинається з позитивних емоційних переживань. Основний жанр використаних творів – казка, оскільки саме вона найбільше відповідає сутності дитини, її внутрішнім потребам. Психологи і педагоги стверджують про те, що слухання казок допомагає дитині навчитися розуміти внутрішній світ героїв, а через нього і внутрішній світ інших людей, навчитися співчувати їм, повірити у сили добра, набути впевненість у собі.

2. Розвитку емоційно-почуттєвої сфери (моральних, естетичних почуттів, емпатійних здібностей, позитивних ставлень до оточуючих, себе, довкілля, зниження тривожності) сприяло проведення психолого педагогічного тренінгу (частота занять – 1 раз на тиждень, тривалість – 20-25 хвилин). У процесі занять посилена увага зверталася на тих дітей, які потребують корекційного впливу на емоційну сферу. Проведення тренингових занять передбачало вирішення таких завдань: накопичення знань про емоції; формування умінь виражати позитивні і негативні емоції соціально схвалюваними засобами; формування елементарних умінь керувати емоціями; розвиток умінь встановлювати контакти, знаходити шляхи виходу із конфліктних ситуацій; розвиток емпатійних здібностей. Заняття базувалися на використанні інтерактивних ігор за наступною структурою: Вітання (ігри з іменами, гра "Привітайся радісно і сумно"). У процесі проведення зазначених ігор діти налаштовуються на спільну роботу, встановлюють емоційний контакт один з одним. Рефлексія минулого заняття (Що ми робили на минулому занятті? Ти радів (сумував) на минулому занятті? А твої друзі? Чому?) Основна частина. Використовувалися ігри, вправи, спрямовані на вирішення зазначених вище завдань. Можна виділити такі основні методичні прийоми на цьому етапі: елементи казкотерапії з імпровізацією; елементи психодрами; елементи музикотерапії; розігрування етюдів; малювання емоцій, почуттів; кляксографія; релаксаційні вправи для розслаблення, заспокоєння. Рефлексія заняття (Що нового ми сьогодні дізналися? Що вам особливо сподобалося?). Прощання (ігри "Рукостискання в колі", "Сонячне проміннячко", "Усміхнись другові").

3. Оволодіння дітьми навичками культурної поведінки, уміннями вирішувати конфлікти соціально допустимими засобами, правилами виконання певної ролі. Основною формою роботи на цьому етапі був практикум "Азбука етикету". Заняття з практикуму проводилися у вигляді ігор-подорожей і мали наступну структуру: 1)підготовчий етап – метою якого було організувати дітей до активної участі у занятті, повідомити маршрут подорожі, викликати інтерес; 2) проведення гри-подорожі, під час якої головна увага вихователя була спрямована на розширення у дітей знань про правила етикету і вироблення способів дій у типових ситуаціях; 3) закріплення – передбачав застосування набутих умінь у різних ігрових ситуаціях; 4) заключний – діти разом з вихователем підводили підсумки заняття. Аналіз результатів контрольного експерименту дозволяє стверджувати, що експериментальна програма спричинила суттєві зрушення у когнітивній та емоційній сферах вихованців комплексу. Дещо нижчими є показники розвитку мотиваційної та діяльнісної сфер. Характеристика динаміки формування культури поведінки старших дошкільників дала можливість кількісно визначити рівні її сформованості після проведення експериментальної програми та порівняти їх з результатами констатуючого зрізу.

Результати проведеного дослідження дають підставу стверджувати, що запропонована нами цілісна модель психолого-педагогічних умов виявилася ефективною і сприяла формуванню культури поведінки дітей 6-7-го років життя.

В даної роботі ми розглянули особливості поведінки дітей дошкільного віку. Підведемо підсумки: що ж набуває дитина в процесі свого розвитку в період дошкільного дитинства?

У даному віці у дітей в інтелектуальному плані виділяються і оформляються внутрішні розумові дії і операції. Вони стосуються рішення не тільки пізнавальних, але і особових задач. Можна сказати, що в цей час у дитини з'являється внутрішнє, особисте життя, причому спочатку в пізнавальній області, а потім і в емоційно-мотиваційній сфері. Розвиток в тому і в іншому напрямах проходить свої етапи, від образності до символізму. Під образністю розуміється здатність дитини створювати образи, змінювати їх, довільно оперувати ними, а символізмом називається уміння користуватися знаковими системами (символічна функція, вже відома читачеві), здійснювати знакові операції і дії: математичні, лінгвістичні, логічні та інші.

Тут же, в дошкільному віці, бере свій початок творчий процес, що виражається в здатності перетворювати навколишню дійсність, створювати щось нове. Творчі здібності у дітей виявляються в конструктивних іграх, в технічній і художній творчості. У цей період часу одержують первинний розвиток наявні завдатки до спеціальних здібностей. Увага до них в дошкільному дитинстві є обов'язковою умовою прискореного розвитку здібностей і стійкого, творчого відношення дитини до дійсності.

У пізнавальних процесах виникає синтез зовнішніх і внутрішніх дій, що об'єднуються в єдину інтелектуальну діяльність. У сприйнятті цей синтез представлений перцептивними діями, в увазі — умінням управляти і контролювати внутрішній і зовнішній плани дії, в пам'яті — з'єднанням зовнішньої і внутрішньої структуризації матеріалу при його запам'ятовуванні і відтворенні.

Ця тенденція особливо виразно виступає в мисленні, де вона представлена як об'єднання в єдиний процес наочно-дієвого, наочно-образного і словесно-логічного способів рішення практичних задач. На цій основі формується і далі розвивається повноцінний людський інтелект, що відрізняється здатністю однаково успішно вирішувати задачі, представлені у всіх трьох планах.