Сторінка
11

Методика проведення теоретичних занять

Основне значення для роботи напівпровідникових приладів має електронно - дірковий перехід, який являє собою зону на межі двох напівпровідників, один з яких має електронну, а інший - діркову електропровідність. Такий перехід називають р - п - переходом. Утворюють р - п - перехід, наприклад, внесенням донорної домішки до певної частини напівпровідника р - типу.

Розглянемо схематично місце стикання напівпровідникових шарів п і р типу. Вільні електрони напівпровідника п - типу заповнюють вільні рівні рівні у валентній зоні напівпровідника п - типу заповнюють вільні рівні у валентній зоні напівпровідника р - типу, тобто заповнюють у ній дірки. У такий спосіб на межі двох напівпровідників утворюється шар, вільний від рухомих електричних зарядів. Такий шар має великий електричний опір і називається запираючим шаром. Його товщина - декілька мікрометрів. Розширенню запираючого шару перешкоджає електричне поле нерухомих іонів домішків з напруженістю Езап у р - і п - зонах. Напрям цього поля такий, що воно перешкоджає пересуванню основних носіїв зарядів через запираючий шар. Якщо до напівпровідникового кристалу прикласти зовнішню напругу так, як це показано на рисунку ("+" до структури п - типу і "-" до структури р - типу), то вона створить у запираючому шарі електричне поле напруженістю Е30вн> яке співпадає з напрямком поля нерухомих іонів Езап. Це приводить до розширення запираючого шару, збільшення опору р - п - переходу. Струм через нього малий, оскільки він створюється не основними носіями зарядів, тобто електронами в р - шарі і дірками п - шарі. Цей струм називають зворотним, а р - п - перехід у такому стані закритим.

Якщо змінити полярність зовнішньої напруги, то зовнішнє поле буде спрямоване назустріч запираючому, запираючий шар стає вужчим і при наявності напруги 0,3 + 0,5 В опір р - п - переходу різко зменшується і виникає відносно великий струм. Повна вольт - амперна характеристика (ВАХ) р - п - переходу показана на рисунку. Вона є суттєво нелінійною. На ділянці 3 існує лише зворотний струм за рахунок наявності невеликої кількості не основних носіїв зарядів, тобто електронів в р - зоні і дірок в п - зоні. Із збільшенням зворотної напруги Езовн стає такою великою, що не основні носії починають рухатися з великою швидкістю, достатньою для лавиноподібного розмноження носіїв зарядів - електронів і дірок. Цей вид пробою називають лавинним.

Властивості чистих та легованих напівпровідників, а також р - п - переходу використовують в двохелектродних напівпровідникових приладах - резисторах та діодах. У більш складних приладах - транзисторах і тиристорах - використовують електричні властивості, які утворюються взаємодією декількох р - п - переходів.

Методичними особливостями заключного заняття з розділу є:

Тестування з розділу;

5. Узагальнення і систематизація з розділу у вигляді опорно - інформаційних схем, табличних алгоритмів.

Анкетування студентів з даної проблеми

Думка студентів про проведення теоретичних занять з дисципліни: "

Основи електроніки та мікропроцесорної техніки ".

Потрібне в відповідях підкреслити, анкету не підписувати.

1. Ви рахуєте, що викладач свій предмет?

а) знає і ясно викладає;

б) знає, але інколи викладає його неясно;

в) знає не досить.

2. Викладач звичайно читає?

а) в доброму темпі;

б) зовсім помалу;

в) зовсім швидко.

3. Викладач звичайно читає?

а) дуже ясно;

б) ясно; в) неясно.

4. Викладач звичайно говорить?

а) з необхідною гучністю;

б) дуже голосно;

в) дуже тихо.

5. Конспектувати його лекції?

а) легко;

б) нормально;

в) важко.

6. Викладач дає можливість задавати йому в ході лекції запитання?

а) завжди;

б) не завжди;

в) ніколи.

7. Наочні посібники і демонстраційні досліди, які застосовуються викладачем?

а) дуже добре допомагають зрозуміти матеріал лекції;

б) допомагають;

в) не допомагають.

8. Викладач пише на дошці?

а) завжди чітко;

б) не завжди чітко;

в) не чітко.

9. Викладач відноситься до аудиторії?

а) з повагою;

б) байдуже;

в) без поваги.

10. Викладач креслить на дошці?

а) завжди чітко;

б) не завжди чітко;

в) не чітко.

11. Досягають мети відступи, замітки, жарти викладача?

а) так;

б) зрідка;

в) ні.

12. На питання викладач звичайно відповідає?

а) досить ясно;

б) інколи неясно;

в) не ясно.

13. Зв'язок (контакт) викладача з аудиторією звичайно?

а) досить добрий;

б) достатній;

в) недостатній.

14. Викладач допомагає студентам виділяє головне в матеріалі лекції?

а) досить;

б) іноді недостатньо;

в) не допомагає.

15. В загальному слухати лекції?

а) дуже цікаво;

б) цікаво;

в) не цікаво.

Цю анкету можна розмножити на ксероксі і викладачі повинні запропонувати її своїм студентам з метою самовдосконалення. Отримані відповіді нікуди не повідомляються.

Було проведено анкетування в двох групах третього курсу: Е - 31, Е - 32 і опитано 34 студенти. В групі Е - 31 були присутні 18 чоловік, авЕ-32-16 чоловік. Відповідно були відсутні в Е - 31 - 4 чоловік, а в Е - 32 - 6 чоловік.

Результати анкетування по двох групах:

На перше запитання анкети: Ви рахуєте, що викладач знає свій предмет? відповіли студенти в процентному відношенні: а) знає і ясно викладає - 64,7% опитаних; б) знає, але інколи викладає його неясно - 29,4% опитаних; в) знає не досить - 5,8% опитаних.

На друге запитання анкети: Викладач звичайно читає? Відповіли

студенти наступним чином: а) в доброму темпі - 55,8% опитаних; б) зовсім помалу - 44,2% опитаних; в) зовсім швидко - 0%.

На третє запитання: Викладач звичайно читає? Студенти дали відповідь наступним чином а) дуже ясно - 17,6% опитаних; б) ясно - 79,3% опитаних; в) неясно - 2,9% опитаних.

На четверте запитання анкети: Викладач звичайно говорить? відповіли студенти а) з необхідною гучністю - 52,9% опитаних; б) дуже голосно -

38,2% опитаних; в) дуже тихо - 8,8% опитаних.

На п'яте запитання: Конспектувати його лекції? дали відповідь студенти

наступним чином а) легко - 32,3% опитаних; б) нормально - 64,8% опитаних; в) важко - 2,9% опитаних.

На шосте запитання: Викладач дає можливість задавати в ході лекції запитання? а) завжди - 67,6% опитаних; б) не завжди - 29,4% опитаних;

в) ніколи - 2,9% опитаних.

На сьоме запитання: Наочні посібники і демонстраційні досліди, які застосовуються викладачем? Студенти відповіли а) дуже добре допомагають зрозуміти матеріал лекції - 32,3% опитаних; б) допомагають - 64,7% опитаних; в) не допомагають - 2,9% опитаних.

На восьме запитання анкети: Викладач пише на дошці? студенти відповіли а) завжди чітко - 61,7% опитаних; б) не завжди чітко - 38,2% опитаних;

в) не чітко - 0%.

На дев'яте запитання анкети: Викладач відноситься до аудиторії? студенти відповіли а) з повагою - 70,5% опитаних; б) байдуже - 29,4% опитаних; в) не чітко - 0%.

На десяте запитання анкети: Викладач креслить на дошці? студенти відповіли а) завжди чітко - 67,6% опитаних; б) не завжди чітко - 29,4% опитаних; в) не чітко - 2,9% опитаних.