Сторінка
8

Методика проведення теоретичних занять

Метод самоконтролю передбачає формування в студентів уміння самостійно контролювати ступінь засвоєння навчального матеріалу, знаходити допущені помилки, неточності, визначати способи ліквідації виявлених прогалин.

При проведенні занять з дисципліни "Основи електроніки та мікропроцесорної техніки" доцільно використати слідуючі методи контролю знань:

Метод усного контролю;

Метод письмового контролю;

Метод тестового контролю.

Методика навчання теми: "Вступ"

Навчальна мета заняття: навчити студентів прийомам самостійної роботи, сутності електроніки, сформувати мотиви глибокого засвоєння предмета. Форма організації навчальної діяльності студентів: лекція.

План.1. Прийоми самостійної роботи студентів:

а) швидкісне читання;

б) швидкісне конспектування;

в) система стимулювання до теоретичних та лабораторно - практичних занять, самостійна робота студентів.

2. Історія розвитку електроніки. Вклад світових вчених у розвиток електроніки.

З. Роль дисципліни " Основи електроніки та мікропроцесорної техніки" у підготовці техніка - електрика та її зв'язок з іншими дисциплінами. Як вивчати електроніку.

Домінуючі методи навчання: лекція, пояснення, еврістична бесіда, узагальнення.

Матеріально - технічне оснащення: кодопосібники, портрети вчених, графопроектор "Лектор 2000 ", кадропроектор "Альфа" .

1) Складання плану робіт, які студентам виконати самостійно під час поза аудиторної роботи, являє собою невідокремлену частину планування кожного курсу. В число цих робіт входять:

опрацювання матеріалу, викладеного на лекціях;

вивчення по літературі матеріалу, переважно описового, який входить в курс, але не осягається лекціями; рішення задач; виконання завдань; виконання практичних робіт; виконання дослідницьких робіт. Підготовчий етап в організації самостійної роботи повинен навчити студентів швидкісному, поглибленому читанню, швидкісному конспектуванню, складанню опорних схем, роботі з додатковою літературою. а) Основні правила швидкісного читання:

1. Приступаючи до читання необхідно ясно усвідомити і чітко сформулювати мету читання. Необхідно сконцентрувати увагу на певних частинах інформації.

2. Необхідно змінювати швидкість читання в залежності від його складності:

повільна швидкість необхідна для інформації, яка безпосередньо відповідає поставленій меті;

збільшена швидкість - для описового тексту; сповільнена - для тексту з доказами, висновками.

3. Необхідно розуміти значення цілого речення. Потрібно відмовитись від звички:

вертатись очима до прочитаного тексту (концентрувати увагу на кожному реченні);

водити пальцем по строкам та повертати голову за ними;

повторювати про себе текст, який ви читаєте.

4. Необхідно переміщувати очі по вертикалі, яка проходить посередині строки.

5. Необхідно виробляти у себе зосередженість, яка характеризується великим проміжком часу роботи над текстом без відволікання.

Потрібно виробляти зосередженість тільки шляхом самовиховання.

6. Під час читання, на полях книги, журналу простим олівцем проставляти маргіналії.

Робота з довідковою літературою включає етапи:

1. Пошук книг, журналів.

До алфавітного каталогу звертаються, коли відомі автори і назви. В систематичному каталозі картки розташовані за відділами окремих галузей знань.

2. Попереднє переглядання. Потрібно впевнитись в тому, що книга дійсно має інформацію по питанню, що цікавить.

Уважно познайомитись із вступом, розділами главами літератури, бігло продивитися місця де має бути необхідна інформація.3. Поглиблене читання. Необхідно виконати дії, намічені маргіналіями при швидкому читанні:

сформулювати, що незрозуміло в тексті і відповісти на запитання;

переказати незрозумілий текст іншими словами;

зв'язати текст із засвоєними раніше знаннями;

знайти інші джерела з незрозумілого запитання;

проконсультуватись у викладача, товаришів.

Крім швидкісного читання та роботи з додатковою літературою, було запропоноване швидкісне конспектування. З цією метою вибираються слова, що найчастіше зустрічаються при вивченні дисципліни "Основи електроніки та мікропроцесорної техніки". їх запропоновано записувати при конспектуванні у вигляді символів. Крім того, потрібно навчити студентів правильно скорочувати слова, оформляти конспекти. Так, зошит розподілявся на декілька частин. Перша (найбільша) частина відводилась на лекцію, в другій пропонувались самостійні завдання, третя частина - була словником. У конспекті різними олівцями записувалися теми, головні думки, завдання до самостійної роботи, тощо.

Конспект пропонується вести таким чином: листок в зошиті ділиться на чотири частини. Перша - поле, друга - основна інформація, третя - терміни, формули, визначення, запитання, доповнення, четверта - номер сторінки.

Основне призначення конспекту - це можливість зберегти необхідні матеріали для подальшого використання в зручному вигляді, зменшити час на пошук під час повторного звернення до джерела.

Щоб навчити студентів швидкісному конспектуванню потрібно весь час розбити на декілька етапів:

1. Загальне введення в конспектування.

На даному етапі викладач електротехнічних дисциплін на вступному занятті проводить лекцію з елементами бесіди та інструктаж щодо правильного складання конспекту. Він використовує таблиці або кодопосібники з правильно та неправильно оформленими конспектами.

Звертається увага студентів на способи скорочення слів, спрощення, написання букв, використовуючи таблиці та кодопосібники.

Викладач пропонує студентам записати в третій частині зошита словника скорочення основних термінів з електротехнічних предметів (таблиця 1).

2. Показ викладачем раціональних прийомів конспектування.

На протязі декількох занять викладач на дошці чи на кодопосібнику, показує всю роботу відносно швидкісного конспектування, яку студенти мають зробити самостійно.

3. Самостійне конспектування.

Студентам пропонується складати конспекти на окремих листках, які здавалися на перевірку викладачеві.

Викладач вказує помилки на полях конспекту. Цей процес повторювався на перших трьох - чотирьох заняттях,

4. Проводиться вибіркова перевірка конспектів студентів і надання рекомендацій щодо усунення помилок.

Конспект кожного студента перевірявся викладачем один - два рази.

На вступній лекції студентам пропонується занотовувати в словниках, разом з основними правилами швидкісного читання, маргіналіями та скороченнями слів, вимоги до складання опорних конспектів:

Необхідно попередньо чітко виділяти кожну операцію складання конспекту.

До кожної операції придумувати опорні сигнали (креслення, ключові слова, букви - сигнали).

Потрібно згрупувати операції процесу так, щоб їх число не перевищувало семи.

Ключових слів повинно бути вісім - десять. Це можуть бути перші літери ключових слів.

Креслення має відповідати специфіці предмета.

Обов'язковою умовою при складанні опорних сигналів є користування основними поняттями з предмету.