Сторінка
13

Засоби зорової наочності при вивченні іноземної мови

Основними критеріями для перевірки розуміння дикторського тексту можуть бути наступні:

Непідготовлений (одразу після перегляду фільму) переказування змісту на іноземній мові.

Коротка передача основних подій фільму. Повні і скорочені відповіді на іноземній мові щодо питань, поставлених учителем по змісту фільму.

Пропонується також серія прийомів для розвитку навичок усного мовлення.

Переказ змісту фільму на наступний урок (по можливості більш повний).

Будування діалогів і тренування практики усного мовлення на основі даних діалогів. Короткий коментар того, що відбувається на екрані під час другої демонстрації фільму при виключенні звуку.

Обговорення змісту фільму на наступному за кіноуроком занятті в VI – Х класах.

У практиці передових вчителів склалася схема побудови уроку з кінофільмами:

1. Вступна бесіда вчителя про задачі роботи з даним фільмом.

2. Демонстрація учбового фільму (нові слова і вирази пророблені на попередньому уроці).

3. Запитання задає вчитель, або учні, які є компетентні у даному змісті фільму.

4. Демонстрація фільму вдруге (із виключенням звуку), під час чого, компетентні учні коротко коментують події на екрані. Пізніше підключаються до роботи і середні учні.

Якщо учні VII класу навчені до роботи із кінофільмом ще з VI класу, то з таким класом можна проводити більш складну роботу, ніж із VII класом, для якого цей вид уроку являється першим.

Перерозказування змісту фільму дає можливість учням висловити свої думки, оскільки готового тексту вони не мають. Готуючи переказ, учні змушені оперувати лише своїми думками, які виникали у них під час перегляду фільму. Не слід вимагати від учнів дослівного перерозказування дикторського тексту. Вчитель повинен змиритися, що кожен інтерпретує фільм по-своєму. Діалоги учнів можна перевести у форму бесіди двох друзів. При цьому слід добиватися, щоб ці питання торкалися самих учнів, їх вражень від побаченого. Робота по підготовці до трансляції фільму, подальшої роботи, потребує 5 уроків:

Перший урок. Пояснення і попереднє закріплення лексичного матеріалу по темі, читання текстів із підручника (або додаткової літератури).

Другий урок. Впровадження нових слів і виразів, які зустрічаються у дикторському тексті фільму. Продовження роботи над текстом.

Третій урок. Подальша робота над текстом і підготовка до сприйняття дикторського тексту певного фільму – прослуховування окремих складних моментів із дикторського тексту із ціллю полегшити сприймання фонограми фільму.

Четвертий урок. Демонстрація кінофільму "Лондон" (дворазова). Відповіді на питання.

П’ятий урок. Переказ учнями змісту фільму на німецькій мові (чи англійській) і бесіда на тему фільму.

План роботи на уроці:

1.Підготовка класу до перегляду – виступ вчителя.

2.Перевірка слів і виразів до фільму, які вивчалися на попередньому уроці.

3.Демонстрація фільму.

4.Питання і відповіді.

5.Показ фільму вдруге. Звук виключений. Сильні учні коментують зміст фільму.

6. Домашнє завдання: підготувати переказ побаченого і почутого у фільмі. Робота із фільмом на уроці дає хороший результат, якщо вона проводиться планомірно, систематично, якщо буде відповідна підготовка.

У новому навчальному році перед вчителем іноземної мови постане необхідність вирішення багатьох досить складних і водночас цікавих проблем, успішне розв’язання яких вимагатиме від нього ґрунтовної професійної підготовки. Варто бути готовим до реалізації гуманістичного, функціонального, комунікативного, міжкультурного методичних підходів до навчання своїх учнів. Важливо чітко уявити тенденції розвитку сучасної педагогічної практики, нові методичні погляди і прийоми навчання. Слід обов’язково з'ясувати навчально-виховні можливості сучасних навчально-методичних комплексів, підручників, посібників.

Для навчання іноземної мови особливе значення мають засоби зорової наочності, які допомагають учителеві на всіх етапах роботи над мовним матеріалом, розвивати в учнів потрібні мовні уміння і навички. Не випадково однією з вимог, що ставляться перед укладачами підручників, є забезпечення їх комплектом наочних посібників.

Навчально-наочні посібники до підручника з німецької мови для середніх та старших класів виконані у формі графічних малюнків. Зміст цих посібників, їх зображальне вирішення, цільове призначення цілком задовольняють їх ефективне використання у навчальному процесі.

Значний інтерес становлять також ілюстрації для фланеграфа й тематичні малюнки. Весь комплект посібників дає можливість урізноманітнювати види робіт, сприяє підтримці інтересу до вивчення мови, активізації мимовільної уваги, інтенсифікації процесу навчання.

Ці посібники використовуються для семантизації та засвоєння лексичного матеріалу і мовних моделей, для розвитку монологічного і діалогічного мовлення.

На всіх етапах зберігається значення навчальної картини, як ефективного наочного засобу, що дає змогу моделювати велику кількість різноманітних ситуацій з метою програмування мовної реакції учнів. Традиційне уявлення про картину, як засіб семантизації іншомовної лексики та її закріплення виявляється застарілим. Сучасний перехід до навчання усного мовлення передбачає, що основною функцією навчальної картини є моделювання змістовного плану мовного вчинку. Таке трактування функціональної ролі навчальної картини узгоджується з висунутою психологами теорією породження мовлення, згідно з якою розумово-мовна діяльність зароджується в предметно-схемному коді, який оперує схематичними образами реальної дійсності.

Ситуативна спрямованість картинної наочності узгоджується також з принципом моделювання мовної діяльності, який лежить в основі сучасного процесу навчання іноземних мов.

Безпосередня презентація мовної моделі через мовну ситуацію за допомогою зорово-слухової наочності допомагає учням пов'язати її формальне утворення з ситуаційним значенням, внаслідок чого мова сприймається як засіб реального спілкування.

Все сказане характеризує роль картинної наочності, яку вона відіграє протягом усього процесу навчання іноземної мови, починаючи із засвоєння нових слів і закінчуючи вмінням спонтанно висловлюватись іноземною мовою.

Отже, можна зробити чіткий висновок, що навчання практичного володіння іноземною мовою неможливе без широкого використання наочних посібників: зорових, слухових та зорослухових.

На всіх ступенях навчання особливе значення мають засоби зорового унаочнення, які допомагають учителеві на усіх етапах роботи над мовним матеріалом, розвивати в учнів потрібні вміння та навички. Не випадково однією з вимог, які ставляться перед укладачами підручників, є забезпечення їх комплектом наочних посібників. Використання наочних посібників у навчальному процесі сприяє індивідуалізації навчання, збільшує час для мовної практики кожного учня. Існуючі наочні посібники з німецької мови є ефективним допоміжним засобом у навчанні.

Практична спрямованість у навчанні іноземної мови привела до перегляду традиційної методики викладання, активізувала пошуки ефективних шляхів організації навчального процесу. Зараз усі переконалися, що навчити учнів спонтанно висловлюватися на основі традиційних вправ на переклад, переказ, підстановку, трансформацію та інше, практично неможливо. Для формування такого вміння треба, щоб паралельно з процесом вироблення мовних автоматизмів учні практикувалися у вмінні вживати нагромаджені ними моделі