Сторінка
14
Вивчаючи спорідненні слова, вона пропонує дітям гру „ Лото". Кожен учень має картку, розкреслену на 6 або 9 клітинок . У кожній клітинці різні слова. Учитель - ведучий має набір слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти повинні оголошені слова виділити на власній картці, якщо вони співпадають, задумане слово розривається. Виграє той, хто скоріше всіх закриє всі слова. А тепер задумайтеся, яку роботу виконав кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.
Таким чином, аналіз методичної літератури та масового педагогічного досвіду показав, що проблема стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів знайшла належне відображення в передовому педагогічному досвіді та в більшості методичних та навчальних посібників для вчителів та учнів, проте окремі учителі початкових класів не завжди вміло використовують можливості змісту підручників, навчальних посібників, методів навчання з метою стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.
Методика експериментального дослідження та його результативність
Гіпотезу нашого дослідження, суть якої полягає у тому, що ефективність засвоєння знань значно підвищиться, якщо у процесі навчання використовувати такі методи стимулювання навчального матеріалу, як методи емоційного стимулювання, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого морально-психологічного мікроклімату, заохочення.
На контакту вальному етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження, навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкових класів, проведено анкетування вчителів Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, Сухоставської загальноосвітньої школи I ступеня, Копичинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2, відвідано уроки вчителів початкових класів сформульовано гіпотезу та завдання дослідження.
Результати анкетування дозволяють робити такі висновки:
Таблиця 2
Використання у педагогічному досвіді методів і прийомів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів
|
№ |
Методи і прийоми |
Кількість використань (%) |
Рангове місце |
|
1. |
Бесіда |
17 |
3 |
|
2. |
Використання загадок, кросвордів, ребусів |
12 |
4 |
|
3. |
Використання казкових персонажів |
5 |
10 |
|
4. |
Використання цікавого матеріалу |
6 |
8 |
|
5. |
Вікторини, конкурси |
9 |
5 |
|
6. |
Дидактичні ігри |
35 |
1 |
|
7. |
Емоційне оцінювання |
5 |
9 |
|
8. |
Заохочення, похвала |
7 |
6 |
|
9. |
Змагання |
2 |
13 |
|
10 |
Наочність |
18 |
2 |
|
11 |
Проблемні ситуації |
2 |
12 |
|
12 |
Розповідь |
6 |
7 |
Дані таблиці свідчать про те, що вчителі початкових класів частіше використовують такі методи стимулювання навчальної діяльності, як дидактичні ігри, бесіди, загадки, кросворди, ребуси, наочність. Рідше використовують казкові персонажі, проблемні ситуації, змагання, емоційне оцінювання. Практично не використовують педагоги методи створення ситуації успіху у навчанні (формування в учнів впевненості у подоланні труднощів, прийоми позитивного впливу на учнів, ситуації вільного вибору і самостійного прийняття рішень, уміння педагога співробітничати з учнями).
Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.
Формувальний етап експериментального дослідження відбувався впродовж 2005-2007 р. на базі Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, Сухоставської загальноосвітньої школи I ступеня, Копичинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2.
В експериментальному класі навчання проводилося за методикою запропонованою нами, дослідження проводилося на матеріалі предметів математики і української мови (4 клас).
На етапі навчального експерименту, який проводився на уроках математики та української мови, нами були використані різні методи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. У таблиці 3 наведено приклади завдань, використані при вивченні матеріалу теми «Дієслово«» ( 4 клас).
Таблиця 3
Стимулювання навчальної діяльності учнів у процесі вивчення теми «Дієслово» ( 4 клас)
|
№ |
Назва теми уроку |
Зміст завдань | ||||||
|
1. |
Загальне поняття про |
Вправи - цікавинки. | ||||||
|
дієслово як частину мови. |
Назви одним дієсловом: · пекти раки (червоніти); · п'ятами накивати (утекти); · зарубати на носі (запам'ятати); · ні пари з уст (мовчати); · послати телеграму (телеграфувати); · накласти штраф (оштрафувати). | |||||||
|
2. |
Написання не з дієсловами. Спостереження за зв'язком дієслова в реченні з іншими частинами мови. |
Гра «Запереч мені». Я зачитую речення, а ви за допомогою не складаєте речення – заперечення і записуєте його. Наприклад. Читаю: Василько поспішав до школи. Записуєте: Василько не поспішав до школи. Речення для гри. Я вивчив уроки. Ми поїдемо на екскурсію. Ромчик грає на скрипці. Дівчинка читає казку. Прочитайте записані речення. Як ви написали не з дієсловами ? Цікаві вправи. | ||||||
|
Дібрати дієслова, які характеризують голоси тварин: Гуси (ґелґочуть), півень (кукурікає), корова (мукає), киця (нявкає), собака (гавкає), лев (ричить), порося (рохкає), вовк (виє), коні (іржуть). | ||||||||
|
3. |
Неозначена форма дієслова. |
Гра «Будь уважним». Учасники гри стають у коло. Ведучий (учитель) називає дієслово з іменником. Якщо дієслово відповідає іменникові, тобто вказує на дію даного предмета, учні повинні підняти руку, якщо не відповідає присісти. Наприклад, риба пливе - діти | ||||||
|
піднімають руки, риба кричить - діти присідають. Виграє той, хто не помилився. Завдання із вибором (кожен учень вибирає собі завдання). - Списати прислів'я і приказки, розкриваючи дужки. Картка 1. 1. Чужим розумом (не) проживеш. 2. Поки (не) упріти, доти (не) уміти. 3. Краще (не) обіцяти, як слова (не) здержати. Картка 2. 1. Де сила (не) візьме, там розум допоможе. | ||||||||
|
2. 3 чужої біди (не) смійся. 3. (Не) хитруй, (не) мудруй, а чесно працюй. Картка 3. | ||||||||
|
1. Ото на себе (не) надійся, чужому лихові (не) смійся. 2. (Не) вчи рибу плавати. 3. (Не) журись, а за діло берись. Спиши прислів'я та приказки, розкриваючи дужки. 1. 3 чужої біди (не) смійся. 2. Де сила (не) візьме, там розум допоможе. 3. Ото на себе (не) надійся, чужому лихові (не) | ||||||||
|
смійся. 4. (Не) хитруй, (не) мудруй, а чесно працюй. 5. (Не) вчи рибу плавати. 6. (Не) журись, а за діло берись. 7. (Не) вміє той, хто (не) працює. 8. Краще (не) обіцяти, як слова (не) здержати. 9. Чужим розумом (не) проживеш. 10. Поки (не) упріти, доти (не) уміти. | ||||||||
|
4 |
Змінювання дієслів за часами. |
Кросворд-гра «Перехрестя». Кожен учасник гри креслить на аркуші паперу зображену тут фігуру. Ведучий (вчитель) називає неозначену форму якогось дієслова, що складається з 6 букв, і всі вписують це слово у будь-які б клітин очок своєї фігури. Далі учасники гри самостійно заповнюють решту рядів дієсловами в неозначеній формі. Після перевірки кожному зараховується стільки балів, скільки у нього перехресть. Наприклад, троє учнів, взявши за основне | ||||||
|
слово читати, заповнили свої фігури так: Навчальна гра «Відповідай миттю» Ведучий (вчитель), звертаючись по черзі до учасників гри, називає іменник або прикметник. Учні повинні утворити від цього іменника або прикметника дієслово в неозначеній формі. Хто не зможе дати відповідь, вибуває з гри. Виграє той, хто залишиться. Слова для гри. Друг, ворог, вечеря, господарство, сніданок, хазяйство, спів, старт, плач, фініш, читання, радість, сум, синій, зелений, сухий, червоний. Який час . · Я миюся, · Який це час, Федоте? · Ну, раз ми з вами миємось · Виходить, що субота. | ||||||||
|
Б. Слюсар | ||||||||
|
5. |
Змінювання дієслів за числами. |
· Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони бігають! · Велика перерва. · Як буде минулий час від дієслова прокидатися"! · Спати | ||||||
|
6 |
Дієслово, що виражають незавершену і завершину дію. |
Конкурс творів - фантазіїв «Якби птахи і звірі вміли говорити» (діти зачитують складені ними дома твори). Гра «Знайди свою пару» Учасники гри діляться на дві рівні групи. Одна група отримує картки з написаними на них дієсловами, що | ||||||
|
означають незавершену дію, друга група з парними дієсловами, що означають завершену дію. За командою ведучого (вчителя) один із учнів першої групи піднімає таку картку. Учасник гри з другої групи, у якого є слово-пара, повинен негайно підняти її у відповідь. Програє той, хто не встигне цього зробити або неправильно виконає завдання. Для гри використані такі пари слів: летіти — злетіти, літати пролітати, грюкати — грюкнути, зігрівати — зігріти, торохтіти - заторохтіти, малювати — змалювати, | ||||||||
|
стукати — стукнути, перемальовувати переманювати, рубати — зрубати, зчищати — зчистити, сіяти — посіяти, прочитувати - прочитати, дзвякати — дзвякнути, зашивати — зашити, бігти — прибігти, сідати — сісти, збігати — збігти, зраджувати — зрадити, розбивати — розбити, згортати — згорнути. | ||||||||
|
7 |
Дієслово теперішнього часу. Визначення особи і числа дієслів теперішнього часу. |
Вправа - гра «Хто більше». - Утворіть зі слів писати, малювати, стукати, ходити дієслова, що означають завершену дію. Виграє той, хто за визначений час (5-7 хвилин) утворить якнайбільше таких слів. Вправа 105 (с.56). Знайди дієслова. вжиті у переносному значенні. З ТОБОЮ Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина. 3 тобою всюди кожну мить говорить Україна. Послухай, як трава росте, напоєна дощами, і як веде розмову степ з тобою колосками. Послухай, як вода шумить - Дніпро до моря лине,— з тобою всюди кожну мить говорить Україна. Петро Осадчук | ||||||
|
Дзвенить (струмок), гомонить (ліщина), говорить (Україна), веде розмову (степ), лине (Дніпро). Вправа 108. Прочитай, замінюючи неозначену форму, що в дужках, дієсловами теперішнього часу. Випиши | ||||||||
|
дієслова парами за зразком. 1. Хвиля очі розкриває, (потягатися), (зітхати), млосно (дивитися) на місяць, (усміхатися) йому. 2. Стогне ясен над водою, | ||||||||
|
(стогнати) лози, (губити) сльози, (в'янути) квіти, (плакати) вітер, хвиля ж знов (жартувати) з кимсь. За Олександром Олесем. | ||||||||
|
Зразок. Зітхати - зітхає. 2. Що тобі допомогло встановити форми дієслів? Які це форми? Міркуй так: дієслово зітхати треба пов'язати з іменником хвиля. Підставляємо займенник вона: хвиля (що вона р о б и т ь?) зітхає. Отже, вживаємо дієслово 3-ї особи однини. | ||||||||
|
8. |
Дієслова майбутнього часу. |
Самостійна робота. (Матеріал для самостійної роботи — заздалегідь записаний на дошці вірш Т. Гриценка «Коли нам весело буває».) Коли нам весело буває? Як пташка в гаї заспіває, | ||||||
|
Коли барвінком чи розмаєм себе весною заквітчаємо. Коли ми деревце пригоже посадимо, гарно обкопаємо, коли ми зробимо щось хороше, тоді нам весело буває. (Т. Гриценко) Випишіть дієслова майбутнього часу, визначте їх особу та число. Фізкультхвилинка. Станьмо, діти, чітко в ряд, вирушаємо у сад. Руки вгору піднімаємо, багато фруктів назбираємо, щоб узимку ласувати. Швидше, діти, треба стати, будемо дрова ми рубати. Раз — підняти руки вгору, два — змахнули всі додолу. І рубаємо завзято, хай тепло приходить в хату. Руки на пояс ставимо всі — будемо стрибати, мов горобці. | ||||||||
|
Скік вперед і скік назад. Крильця вниз всі опустили і на місці походили. | ||||||||