Сторінка
11

Особливості дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого, стриманістю показу власного емоційного стану. Домінантою мотивації до практичної діяльності цих дітей є бажання більше знати про трудового навчання та цікавість на уроці. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у створенні художнього образу виробу. За допомогою учителя діти у своїх виробах частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, та його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об’єкта. Невпевнено користуються інструментами. Володіють окремими трудовими навичками. Учні у своїх роботах з помилками відтворюють кольорові і конструктивні відношення. З труднощами можна впізнати, який саме об’єкт виконано.

Високий рівень творчого розвитку молодшого школяра характеризу-ється такими особистісними якостями учня, як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви креативного у навколишньому світі. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, сміливо показують свій емоційний стан, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до практичної діяльності, потреба у самовираженні засобами трудового навчання, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні у пізнанні довкілля, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в трудовому навчанні, образно мислять, знають засоби трудового навчання, мають сформовані конструктивно-технічні вміння та навички роботи з необхідними інструментами і матеріалами, дієву уяву, фантазію, інтуїцію. У своїх роботах добре відображають основні конструктивні особливості форми об’єкта, адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта, володіють техніками роботи з потрібними матеріалами, творчо реалізують художньо-образні характеристики виробу, у роботі самостійні.

Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальних і контрольних групах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв творчого розвитку учнів засобами трудового навчання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до творчого розвитку.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад чверть учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень творчого розвитку. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів – майже половина. Високого рівня досягає третина досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня творчого розвитку засобами трудового навчання, то можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання і виховання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно оновлення й розробку змісту, форм і методів навчання у початковій школі спрямувати на досягнення цілісності цього процесу у єдності таких складових: знання – уміння – розвиток.

Ефективними педагогічними умовами творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами виділено:

врахування індивідуальних особливостей учнів;

стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів;

сприяння дієвості уяви і фантазії дітей;

різноманітність способів реалізації художнього образу в практичній діяльності (самовираження) учнів.

Формуючу частину педагогічного експерименту здійснено поетапно:

1) виникнення творчої ситуації;

2) евристичний етап;

3) творчо-самостійний.

У процесі постановки учням дизайнерських, творчих завдань ми ставили за мету розвиток образного і комбінаторного мислення учнів, їхнього естетичного смаку. У 2 класі ми пропонували школярам роботи як із площинними, так і з об'ємними формами, однотонними і кольоровими матеріалами. Найдоцільнішими матеріалами для формотворення виявилися папір, тонкий картон, пластилін, нитки, тканина та ряд інших, таких, що не потребують великих зусиль у процесі обробки.

Серед творчих вправ найтиповіші були такі: виконання художніх ескізів предметів з натури, за аналогією, за уявою; комбінування заданих площинних форм у композицію; створення об'ємних форм із паперу; трансформування одних форм в інші шляхом вирізання, зминання, ліплення; підбір кольорової гами матеріалів.

У процесі формування уявлення учнів про різні види творчої праці: художню, технічну, наукову ми пробуджували інтерес до творчої праці. Так, на першому занятті другого класу учні коротко пригадували найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року.

Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, другокласники знаходили і називали вироби, які їм було виготовляти найцікавіше. Це дозволяло, з одного боку, пригадати найважливіші матеріали, інструменти, види робіт, з другого, — в учнів формувалося емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.

Доцільними були такі запитання: "З яким матеріалом вам найбільше подобалось працювати?", "Який виріб у вас вийшов найкращим?", "Що найоригінальніше, незвичне і чудернацьке ви зробили?", "Які цікаві іграшки, сувеніри вам хотілося б виготовити у 2 класі?". Так учитель підводив учнів до поняття творчості у праці.

Ознайомлення з різними видами творчої праці — художньої, технічної, наукової — учні здійснювали у процесі виготовлення різних предметів. Це були макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо.

Так, виготовляючи макет дитячої книжечки, школярі придумували їй назву, самостійно розробляли форму, пропонували спосіб скріплення сторінок (клеєм, стрічкою, ниткою, скріпками тощо); художньо оформляли сторінки, робили короткі оригінальні підписи. Робота проводилася кожним учнем індивідуально або у міні-групах, де виділялися "письменник", "художник", "поліграфіст".

На всіх етапах, забезпечуючи емоційно-позитивний настрій уроків трудового навчання, екскурсій, ігор, використано такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні – ілюстрація (показ зразків виробів, технологічних карток і т. ін.) та демонстрація (технології трудових операцій, використання інструментів, роботи з матеріалами), практичні – відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою формування умінь та навичок).

Крім названих методів, ми використовували ще дві групи методів. Це – група методів стимулювання й мотивації (інтерес до навчання, почуття обов’язку, відповідальність у навчанні) та методи контролю й самоконтролю (усні). Виховними методами у нашому дослідженні стали методи впливу і переконання, методи організації практичної діяльності та методи стимулювання. Всі вони мали комплексний характер і використовувалися у постійно змінних конкретних навчально-трудових ситуаціях, які визначалися означеними нами педагогічними умовами.