Сторінка
3

Особливості використання комп’ютера під час вивчення розділу "Жива природа" у початковій школі

Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Поняття про прикладні програми

Прикладні програми – це програми, які автоматизують процеси розв’язування задач з різних сфер практичної діяльності людей. їх є дуже багато. Це програми для опрацювання інформації виробничого, бухгалтерського, офісного чи іншого характеру. Виокремимо такі види програм:

o для опрацювання текстів (текстові редактори);

o для створення графічних образів (графічні редактори);

o для роботи з електронними таблицями;

o для створення і опрацювання інформації в базах даних;

o для підтримки функціонування комп’ютерних мереж;

o для автоматизації математичних обчислень.

Програмне забезпечення буває у вигляді окремих програм для певного виду роботи (наприклад, для редагування текстів чи опрацювання баз даних) або у вигляді інтегрованих систем – програмних комплексів, які забезпечують декілька видів діяльності. За допомогою інтегрованої системи можна написати листа, реферат, оформити звіт, виконати обчислення засобами електронної таблиці, знайти інформацію в базі даних, доповнити звіт графіками чи діаграмами та переслати його замовнику робіт через комп’ютерну мережу.

Прикладами таких систем є: Symphony, Smartware, Microsoft Works, Microsoft Office для Windows, Star Office для Linux.

Інтегрована система складається з таких основних компонентів:

1) редактора текстів;

2) електронної таблиці;

3) системи керування базами даних;

4) засобів телекомунікацій.

У них поєднані можливості роботи з текстовою, числовою та графічною інформацією, тобто з даними різних форматів.

Текстові редактори і видавничі системи.

Ще не так давно, під час підготовки листа, реферату чи твору, після змін у тексті доводилося не раз переписувати його. Сьогодні, використовуючи комп’ютер і текстові редактори, можна обійтися без ручки, гумки та витрачання паперу. Звичне уявлення про стіл журналіста, письменника чи інженера, завалений паперами, відживає. Тепер на їхньому письмовому столі стоїть комп’ютер.

Текстові редактори призначені для опрацювання текстів. За допомогою комп’ютера користувач створює тексти, редагує їх, форматує, зберігає і пересилає на відстань. У текст можна внести доповнення, вставити або викинути літеру чи абзац і записати його в пам’ять. І так – багато разів. Процес унесення змін у текст називається редагуванням. Текстові можна надати бажаного вигляду, наприклад, як ось у цій книжці. Це називається форматуванням тексту. Текст (незалежно від змісту) і відповідний файл, що опрацьовується текстовим редактором, прийнято називати документом.

Зручність і ефективність застосування комп’ютерів для опрацювання текстів, оформлення звітів, статей, книжок, листів та інших документів зумовили створення великої кількості текстових редакторів різної складності та призначення.

Є декілька десятків текстових редакторів. Найпоширеніші такі: WordPerfekt, Microsoft Word, WordStar, XyWrite тощо. Популярними також є редактори «Лексикон», «Твір», LaTeX.

Один з найпростіших – текстовий редактор «Лексикон» призначений для створення й опрацювання документів українською, російською чи англійською та іншими мовами. Можна вносити зміни у документ, автоматично формувати абзаци, заголовки, зміст, розбивати текст на сторінки, переносити фрагменти тексту з одного місця в інше.

Редактор LaTeX зручний для роботи з математичними формулами і підготовки до друку наукових статей та книжок.

Універсальними є редактори WordPerfekt та Microsoft Word.

Перерахуємо основні дії, які можна виконати за допомогою текстового редактора:

♦ створити текст, використовуючи різні гарнітури шрифтів;

♦ задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені, курсив);

♦ задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці;

♦ вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце або в інший документ за допомогою буфера обміну;

♦ замінити у документі одні літери, слова чи фрази іншими;

♦ пронумерувати сторінки документа і скласти зміст;

♦ усунути граматичні та синтаксичні помилки;

♦ видрукувати текст;

♦ зробити текст, наприклад, таким, як у будь-якій книжці.

Для підготовки рекламних листівок, оформлення журналів і книжок використовують спеціальні видавничі системи. Вони дають змогу підготувати і якісно видрукувати на лазерних принтерах або вивести на фотонабірні автомати складні документи. Видавнича система PageMaker зручна у роботі з невеликим обсягом матеріалів (до тисячі сторінок), ілюстраціями, графіками, діаграмами. Системи Ventura Publisher та Corel Ventura використовують для підготовки великих документів, наприклад, багатотомних видань. За допомогою видавничої системи можна:

♦ виконувати всі дії, характерні для текстового редактора, тобто текст можна зробити таким, як у книжці;

♦ регулювати густину символів у рядку (у поліграфії це називається тренінгом);

♦ плавно регулювати густину рядків на сторінці, тобто відстань між рядками, що називається інтерліньяжем;

♦ враховувати ширину символів у попарних комбінаціях кернінг;

♦ регулювати ширину і висоту символів;

♦ створювати колонтитули, примітки, зміст книжки;

♦ автоматизовувати процес форматування і переформатовувати абзаци за допомогою стилів;

♦ друкувати сторінки не підряд, а у певній прийнятій у поліграфії послідовності, що називається створенням буклету;

♦ вставляти в текст картинки та інші об’єкти, обкладати їх текстом тощо. Програми-редактори автоматизують роботу з текстами. Сучасні програми-редактори, такі як Microsoft Word, мають риси видавничої системи.

Графічні та музичні редактори

Комп’ютерну графіку використовують для створення ілюстрованих журналів, палітурок книжок, емблем, етикеток, упаковок, візитних карток, рекламних оголошень, афіш тощо. Є різні програми для створення і опрацювання графічних зображень. Найпростішою є програма Paintbrush для MS-DOS або Paint для Windows. Обі дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів.

Панель інструментів має різні кнопки, що позначають інструменти: кнопку для введення тексту, кнопки для малювання прямої лінії чи лінії від руки, прямокутника, еліпса, для замальовування замкненої ділянки деяким кольором, ластик для витирання нарисованого, пензель для проведення широкої лінії, розпилювача для утворення «плям», кнопки для виокремлення об’єктів чи фрагмента рисунка. Малюють так:

1) спочатку в палітрі кольорів вибирають колір зображення і колір тла (клацають лівою і правою клавішами миші у палітрі кольорів);

2) клацають мишею на кнопці інструмента, наприклад, із зображенням прямої лінії;

3) встановлюють вказівник миші у потрібну точку в робочому полі і натискають на ліву клавішу;

4) ведуть мишу у потрібному напрямку і, відпустивши клавішу миші, отримують пряму і т. ін.