Сторінка
3
Найбільш ефективними методами формування мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв'язок що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп'ютерною підтримкою (наприклад комп'ютерна бібліотека), використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.
Перше що використовує кожен вчитель – це наочність як засіб підвищення інтересу і один з прийомів формування мотивації. Наочність підрозділяється на натурну (реальні процеси або предмети), образотворчу (фотографії, малюнки) і символічну (креслення, графіки, таблиці, схеми). Наочність кожного виду виконує свої функції як засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого запам'ятовування матеріалу.
Застосування наочності орієнтує учнів на всебічне сприйняття предмету за допомогою різних органів чуття, концентрувати увагу на найістотніших моментах, показувати предмет в розвитку. Використання засобів наочності повинне бути доцільним, без зайвого перевантаження. Потрібно поєднувати наочність і уявні дії, наочність і слова. Використання наочності дає додатковий стимул до занять, підвищує ритм заняття, підвищує інтерес, тобто безпосередньо впливає на мотивацію учення. Розробляючи дидактичний матеріал, необхідно не тільки звертати увагу на учбову сторону, але і на виховну і профорієнтацію.
Разом з наочністю високий результат дає технологія проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедіа-технологія навчання. Застосування мультимедіа-технологія в навчанні забезпечує сприйняття людиною інформації (звуковою, відео, анімації) одночасно декількома органами чуття, що значно підвищує інтерес, дає можливість засвоєння матеріалу. Інтерактивність дає таким, що вчиться активно втручатися в процес навчання: ставити питання, отримувати докладніші і доступніші пояснення, а викладачеві – ефективно використовувати учбовий час лекції, зосередивши увагу на обговоренні найбільш складних фрагментів учбового матеріалу. Застосування на уроці або частині його інтерактивних лекцій і бесід вимагає значної підготовки. Лекційний матеріал повинен бути чітко і лаконічно представлений, кадри не переобтяжені, повинні нести необхідну інформацію, служити опорними сигналами для бесіди, відповіді, діалогу.
Одним з важливих моментів є формування пізнавальної мотивації через зв'язок що вивчається з життям, екскурси в історію, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, учити пред'являти вимоги перш за все до самого собі.
У старшокласників на провідне місце висуваються соціальні мотиви, пов'язані з визначенням своєї ролі і місця в суспільстві, вибором життєвого шляху – «вчуся, щоб бути корисним суспільству», мотиви вибору професії. Формування загально-учбових і загальнокультурних навиків роботи з інформацією – уміння грамотне користуватися різними джерелами інформації, оцінка достовірності інформації, співвідношення інформації і знання, уміння правильно організувати інформаційний процес, оцінити інформаційну безпеку. Важливим на даний момент стає і оволодіння інформаційними і комунікаційними технологіями як необхідна умова переходу до системи безперервної освіти. Звертаємо особливу увагу учнів на те, якими знаннями, уміннями і якостями вони повинні володіти, щоб отримати бажану спеціальність. На кожному з уроків і в позаурочний час важ матеріал, так або інакше, повинен представляти з погляду його практичної значущості і застосування в усній мові, де і як його можна використовувати в учбовій і професійній діяльності, особлива увага, приділяючи тій або іншій спеціальності по обробці інформації. Це можуть бути і завдання із змістом історії, і вікторини, тести і т.п.
Традиційні вимоги до учбових знань (запам'ятати, уміти відтворити) поступово трансформуються у вимоги до базових інформаційних умінь типу пошуку знань (уміти знайти і застосувати при рішенні певного класу завдань). Завдання вчителя – правильно організувати цю роботу.
Щоб підтримувати і формувати мотивацію вчителеві необхідно привчати навчених до напруженої пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеній трудності, учити чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між вчителем і що вчаться, залучення учня до організації учбового процесу, до оцінної діяльності. Основними прийомами, що включають що вчаться даній категорії в учбову взаємодію на рівні суб'єкта, можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на уроках. Проте педагогові непросто організовувати проблемні ситуації на кожному уроці. От чому разом з ними можна запропонувати для учнів з виконавською активністю особливі ролеві ситуації. Учні можуть підключатися до технології оцінювання усних і письмових відповідей однокласників, тобто брати на себе роль експерта, консультанта, для цього їх необхідно озброїти критеріями по оцінюванню відповідей, щоб не виникло істотних розбіжностей. Учневі можна запропонувати роль режисера, який стежить за темпом уроку; мудреця, який підводить підсумок заняттю, хранителя знань і т.д. Тут на повну потужність експлуатуються «маленькі людські слабкості»: кожному приємно бути відміченим і відміченим. Така робота доставляє радість професійної праці, вона також допомагає краще вивчити мову. Виконувана робота формує культуру учення, дозволяючи освоїти такі види діяльності, як організаторська, самоорганізуюча, проектна, міркувальна, інформаційно-комунікативна, пізнавальна, оцінна. Вона виховує якості, необхідні в майбутньому, – самостійність, уміння брати відповідальність на себе, здатність швидко орієнтуватися в обстановці і ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, незалежність і самостійність думок, здатність чітко, лаконічно формулювати повідомлення, ініціатива і винахідливість, наполегливість, рішучість, самовладання і витримку, працьовитість, акуратність в роботі.
Що так само вчиться буде цікавий варіант спільної роботи із створення програм контролю – розробка тестів по заданій темі, оскільки дозволяє кожному проявити себе з кращого боку. Питання підбираються грамотно і відповіді до них цікаві, різноманітні. За час роботи учень повинен не тільки вивчити і систематизувати учбовий матеріал, але і знайти закономірності, зв'язок з раніше вивченим, практичне застосування. Сам же матеріал стає основою створення нових контрольних тестів. Це дуже ефективна форма учбової роботи – втілення педагогічної співпраці.
Які б прийоми і методи формування мотивації учення, підвищення інтересу до учбової праці, активізації пізнавальної діяльності ми не застосовували на уроках і зовні, необхідно пам'ятати, що вся наша робота повинна бути направлена на розвиток особи учня, його самовизначення.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Позакласна дозвільна діяльність школярів-підлітків як фактор корекції аддиктивної поведінки
Внесок К.Д. Ушинського у розвиток педагогіки
Виховання гуманстично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час
Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
Різноманітність голонасінних