Сторінка
2
Працюючи в режимі навчання, програма виводить на екран дисплею навчальну інформацію, ставить запитання для того щоб перевірити ступінь розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, комп’ютер або підказує, як знайти правильну відповідь, або сам дає правильну відповідь і ставить наступне запитання.
У режимі тренажера виводяться тільки тексти запитань, при неправильній відповіді на запитання комп’ютер дає коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на їх опрацювання не обмежується.
У режимі контролю варіанти завдань підбирає комп’ютер, час на обмірковування відповіді обмежується, результати відповідей фіксуються, при неправильній відповіді ця програма дає правильну відповідь та коментар. По закінченні виводиться список тем, які потрібно повторити і виставляється оцінка.
Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: служить засобом спілкування, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня, створює проблемні ситуації і надає йому нових пізнавальних можливостей.
Способи використання інформаційно-комунікаційних технологій різноманітні: робота всім класом і групами, парами або індивідуально. Вище зазначені способи обумовлені не тільки наявністю чи відсутністю достатньої кількості апаратних засобів, але й дидактичними цілями.
Пропоную власний погляд на впровадження інформаційних технологій на різних етапах уроків:
Етап перевірки домашнього завдання |
Етап вивчення нового матеріалу |
Етап закріплення знань |
1. Тестування учнів з теми |
1. Перегляд нового матеріалу на електронному носії |
1.Створення тестових завдань та їх виконання |
2. Створення учнями кросвордів, лабіринтів та розв’язування їх на уроці іншими учнями |
2. Перегляд електронної наочності |
2.Первинне тестування з теми на електронному носії |
3.Презентація матеріалу, опрацьованого самостійно окремими учнями вдома |
3.Перегляд мультимедійних презентацій, підготовлених вчителем чи учнями |
3.Презентація результатів діяльності (індивідуальної чи групової) |
Наприклад, якщо в класі є в наявності тільки один комп’ютер або якщо стоїть завдання організації колективної роботи з пошуку шляхів розв’язання завдань, постановки проблеми, доцільно організувати роботу класу на базі вчительського комп’ютера за допомогою мультимедійного проектора. Такий підхід у ряді випадків виявляється більш продуктивним, ніж індивідуальна робота учнів з комп’ютером.
У навчальному процесі вибір способу використання комп’ютера слід здійснювати в прямій залежності від дидактичної мети конкретного уроку.
Аналізуючи навчальну комп’ютерну програму звертаю увагу на такі аспекти:
· психологічний – як вплине ця програма на мотивацію навчання, на ставлення до предмета;
· педагогічний – наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє формуванню в учнів правильного уявлення про навколишній світ, хімічні процеси;
· методичний – чи сприяє навчальна програма кращому засвоєнню матеріалу, чи доцільним є підбір завдань, що пропонуються учням, чи методично правильно викладено матеріал;
· організаційний – чи раціонально сплановані уроки з використанням комп’ютера та нових інформаційних технологій, чи достатньо учням виділяється часу для самостійної роботи на комп’ютері.
Комп’ютери в навчанні використовую лише в тих випадках, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо одержати без комп’ютерних технологій. Дуже важливо навчання побудувати таким чином, щоб учень розумів, що задачу розв’язує він, а не машина, він тільки відповідає за наслідки прийнятого ним рішення. Учні втрачають інтерес якщо в кінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому при створенні програмних продуктів чи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівської діяльності.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє розв’язати такі проблеми:
а) адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);
б) одночасна робота групи учнів за комп’ютером;
в) інтерактивність ( взаємодія ЕОМ і учня, що імітує певною мірою реальне спілкування);
г) контроль індивідуальної роботи учнів в позаурочний час.
Комп’ютер реалізує навчання в діалоговому режимі. Комп’ютеризовані навчальні матеріали (ППЗ) найбільш придатні для адаптування до індивідуальних особливостей учнів. Це зумовлено специфікою комп’ютерних технологій, які базуються на таких чинниках:
1. Значний обсяг пам’яті сучасних комп’ютерів, що дозволяє зберігати великі обсяги навчальної інформації.
2. Висока швидкодія комп’ютера. Це дозволяє значно підвищити реактивність ЕОМ. У середньому швидкість реакції на запитання або відповідь учня складає 1-2 секунди.
3. Здатність аналізувати відповідь учня.
4. Діалоговий режим зв’язку навчального матеріалу (ППЗ) з учнем здійснюється імітуючи функції вчителя. Тільки комп’ютер здатний забезпечувати різноманітний за формою і змістом зв’язок з учнем.
5. Наявність зворотного зв’язку, тобто можливість здійснення корекції саме учнем, який спирається на консультативну інформацію. Консультативна інформація добувається з пам’яті комп’ютера або особисто учнем, або на основі автоматичної діагностики помилок, що були допущені в ході роботи. Спосіб пред’явлення такої інформації залежить від конкретної програми.
На своїх уроках у 8-9 класах я користуюся кількома посібниками, які допомагають процес вивчення хімії робити цікавим і ефективним.
Наприклад, програмний підручник „Хімія. 8-9 клас. Компілятор уроків” (видавництво "Мальва") використовую при вивченні хімії у 9 класі. Це бібліотека електронних наочностей, яка містить таблиці, колекції, моделі, портрети видатних учених, історичні довідки.
Перевага цього посібника полягає в тому, що до кожного уроку можна підготуватися напередодні, а на уроці використати для перегляду вже готовий матеріал. Наприклад, тема «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва».
Вивчення хімії у 8 класі здійснюю за програмним підручником «Хімія 8» для викладання та вивчення хімії у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів (видавництво КВАЗАР-Мікро). За допомогою цього медіа посібника можна вирішити багато проблем за відсутності наочності, певного обладнанню і реактивів. Використання цього посібника на уроках корисне як для вивчення навчального матеріалу, підготовки до практичних робіт так і для повторення вивченого та самостійного опрацювання матеріалу учнями. У вивченні будь-якого матеріалу можна продемонструвати будь-які реакції
Цікаво і змістовно показано міжпредметні зв’язки та зв’язок навчання із життям учнів