Сторінка
3
> Відповідність лексичних одиниць знанням дітей, їх пізнавальним інтересам;
> Циклічне розширення змісту лексичних одиниць, тобто послідовне пред'явлення назв предметів та явищ найблищого оточення);
> Частотність використання слів;
> За завданням психолінгвістики слова проходять етапи узагальнення, та зберігаються у пам'яті у вигляді семантичних груп. Тому заняття повинні бути тематично побудовані;
> Доцільно використовувати комплексний підхід до підбору лексичного матеріалу (тобто для окремих занять підбираються слова за темами, які близькі/суміжні, що дозволить підбирати мовленнєві зразки, які найкраще поєднується).
> Вимоги до організації процесу формування лексичного фонду:
1) Лексичний матеріал повинен бути таким, щоб дитина могла спиратись тільки на цю форму та могла набути навички відокремлювати будь-яке слово у мовленнєвому зразку (або у мовленнєвому потоці), та в той же час могла здобути навички цілісного сприйняття мовленнєвого зразка або діалогічної єдності (тобто до 1 лексичної одиниці дається 1 значення, варіативність значень дозволяється в кінці підготовчої групи, якщо це не перший рік навчання), щоб діти вміли відокремлювати - впізнавати слова, що вивчені, а головне – щоб сприймали цілісно.
2) Лексичний матеріал повинен поширюватися та ускладнюватись відповідно до змісту та форм усного мовлення дітей. У склад усього матеріалу повинне увійти стисле повторення та відтворення раніше вивченого у пам'яті дітей, але повторення потрібно вводити в заняття так, щоб не зупинити вивчення нових мовленнєвих зразків та слів.
3) Необхідно, щоб була наступність у подачі лексичного матеріалу (1-го та наступного заняття; 1-го, ІІ-го . року навчання).
4) Етапи роботи над лексикою:
У процесі засвоєння лексичного матеріалу можна виділити наступні етапи:
1. Етап семантизації (ознайомлення). Проходить під час навчально-ігрової проблемної ситуації. Робота над словом починається з визначення його значення. Розкривається через показ предмета або дії, або через переклад тієї лексичної одиниці. Щоб у дітей виник мотив проводиться проблемна ситуація, основна функція якої - допомогти дітям усвідомити, що нові слова їм необхідні, щоб прийняти участь в певній грі;
2. Етап активізації навчального матеріалу. На цьому етапі основним шляхом є цікава гра. Але перш ніж діти почнуть використовувати нові слова при побудові фраз необхідно, щоб слово пройшло процес інтеріорізації. Існує суттєва відмінність між запам'ятовуванням у традиційному розумінні і закарбуванням - в першому випадку може запам’ятатися багато слів, але у відірваному відтворенні, в другому – відбувається засвоєння слова як засобу мовленнєвої діяльності;
3. Етап закріплення та автоматизації дій з вивченими лексичними одиницями. Основна його мета полягає в тренуванні застосовувати нові слова в різних ситуаціях спілкування.
Для ефективної організації роботи на другому та третьому етапах опанування дітьми новими словами необхідно використовувати обґрунтовану систему тренувальних вправ. Така система була створена О.І. Негневицькою і включає:
1. Пасивне розпізнавання нового слова. Дитині ще важко вимовляти слово, але вона може його впізнавати.
2. Активне розпізнавання. Серед декількох запропонованих предметів або зображень дитина обирає 1 у відповідності до слова, що прозвучало.
3. Відтворення слів з підказкою.
4. Відтворення без підказки.
5. Продукція з вибором. Необхідно не повторити, а самостійно назвати слово.
6. Продукція без вибору (дитина називає єдиний предмет, що їй пропонується).
Значення вправ:
• вправи в рамках тренування допомагають дітям оволодіти словом як засобом спілкування.
• Забезпечити ігровий мотив для всіх дітей, бо під час гри всі діти беруть активну участь в грі.
Тематика для старшої групи
1. сім’я -- дідусь, бабуся, кузени, тітка, дядько, син дочка, хрещені
2. тварини , птахи + екзотичні
3. кольори та їх відтінки
4. привітання, знайомство
5. місто, транспорт
6. їжа в магазині
7. іграшки день народження
8. Робочий день частини тіла
9. Будинок, меблі
10. пори року одяг.
Діалог розпитування
Good morning! (2t) Доброго ранку! (Двічі)
And how do you do? Як ваші справи?
Good morning? (2t) А ранок гарний?
I'm fine, how are you? У мене все добре, а у вас?
Вихователь. Good morning!
Діти (хором) Good morning! Good morning! Good morning to you!
Вихователь. І am glad to see уоu! (Я радий бачити вас)
Діти (по черзі). І am glad to see уоu too! (Я також радий бачити вас!)
Вихователь. Ноw аrе уоu? (Як справи?)
Діти (по черзі). Fіnе! (Чудово!) Gооd ! (Добре!) Вad (Погано!)
Зразок діалогу для старшої групи
1. Who are you? Хто ти?
I am a frog. Я жабка.
I am green. Я зелена.
What can you do? Що ти вмієш робити?
I can jump. Я вмію стрибати.
2. Who are you? Хто ти?
I am a fox. Я лисичка.
I am orang. Я руденька.
What can you do? Хто ти?
I can run. Я вмію бігати.
Навчання аудіювання
Оволодіння усним мовленням включає вміння розуміти мовлення інших людей та вміння висловлювати свої думки іноземною мовою. Говоріння та аудіювання – це дві взаємопов'язані складові усного мовлення. Фази слухання та говоріння у спілкуванні змінюють одна одну. Аудіювання - це не тільки сприймання повідомлення, але і підготовка у внутрішньому мовленні зворотної реакції на почуте. Отож, аудіювання готує говоріння, а говоріння - допомагає формувати сприйняття мовлення на слух.
Аудіювання на початковому етапі навчання англійської мови є і метою, і засобом навчання. Оволодіння аудіюванням дає не лише можливість реалізувати цілі навчання, допомагає дітям порозумітися засобами англійської мови, а й формує у них уміння уважно слухати, розуміти висловлювання рідною мовою, у широкому смислі виховує культуру слухання, розвиває пам'ять, зокрема слухову. Аудіювання є надійним засобом навчання мови, сприяє оволодінню її звуковою формою, фонемним складом, інтонацією. У свою чергу засобами аудіювання йде засвоєння лексики та граматичних структур.
Деякі методисти вважають за необхідне створювати на заняттях з іноземної мови у дошкільному закладі умови, де б діти постійно знаходилися, "купалися" у потоці Іншомовного мовлення.
Розрізняють два види аудіювання: аудіювання з повним розумінням та аудіювання з розумінням основного змісту почутого. Г.В.Рогова наголошує, що для раннього етапу навчання можна застосовувати лише аудіювання з повним розумінням. Автор посібника розділяє цей погляд.
Навчаючи дітей аудіювання, педагог має розв'язувати такі завдання: 1.вчити сприймати і розуміти на слух одиниці мовлення (фонеми, словосполучення, мікротексти); 2 формувати аудитивні навички та уміння.
У процесі оволодіння аудіюванням діти часто зустрічаються зі значними труднощами. Оскільки аудіювання- це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженням, то необхідно поступово формувати механізм аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів - від фонеми до слова, від слова до словосполучення, від словосполучення до сррази чи речення.