Сторінка
12

Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

У порівнянні з традиційним, комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування та оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традиційного та новаторського. Це зумовлює необхідність вивчення "сполучних" зв'язків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій комп'ютеризованого навчання. Використання комп'ютера не виключає роботи з наочно-дидактичними посібниками й іншими учбово-допоміжними засобами, у тому числі і дитячими музичними інструментами. Комп'ютерні програми не вичерпують усі форми діяльності, що входять у комплекс початкового музичного навчання та виховання. Зокрема вони не містять таку важливу, особливо на початковому етапі, форму роботи, як спів та інтонування. Така "співоча" програма повинна функціонувати паралельно, тобто традиційне навчання необхідно пов'язувати з новаторським.

Дослідження показало, що впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес дозволить значно підвищити ефективність музичного виховання молодших школярів на основі особистісно-диференційованого підходу, використання спеціальної комп'ютерних програм використання системи індивідуально-творчих завдань.

Педагогічний досвід засвідчує, що молодшим школярам надається можливість здійснювати самостійні навчальні дії та операції, знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття «звук» як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту; одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх побудову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення; імпровізувати, створюючи власні звукові мелодійні малюнки, композиційні мініатюри різні за характером, настроєм, змістом та формою; аранжувати мелодії, використовуючи можливості забарвленого звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення; вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів, накопичуючи особистісний досвід орієнтації в мистецтві музики.

Підготовка та проведення уроку музичного мистецтва із застосуванням мультимедійного посібника відбувалася з врахуванням структури мультимедійного уроку музики та змісту його кожного етапу.

О. Ростовський радить розпочинати урок музики у початкових класах з входу дітей до класу під звуки музики, що створює відповідний емоційний фон, націлює їх на уважне вислухування в музику і вираження її характеру в рухах, виробляє навички координації найпростіших рухів рук і ніг під музику.

Далі можна починати поспівки і музично-ритмічні вправи, та завершити їх виконанням улюбленої пісні. Така «музична зарядка», на думку О. Ростовського, має тривати до п’яти хвилин і постійно змінюватися та збагачуватися новим матеріалом.

Продовження уроку залежить від його змісту і конкретних завдань. Доцільно прослухати музику (нову чи знайому дітям ), проаналізувати її.

Оскільки на одному уроці може звучати декілька пісень, слід подбати про те, щоб завдання роботи над ними були різними: з однією піснею учні тільки знайомляться, іншу доучують, наступну повторюють як добре вивчену. Робота над кількома піснями на уроці дозволяє переключати увагу дітей, тим самим активізуючи їх. Зокрема, розучування нової пісні вимагає більшого напруження уваги, слухової зосередженості, але меншого вокального навантаження. Повторення вже вивчених пісень, навпаки, не вимагає такого напруження, але значно зростає співацьке навантаження.

На уроці доцільно чергувати спів сидячи зі співом стоячи. Якщо розучування нової пісні краще проводити сидячи, то повторення вже вивчених пісень краще проводити стоячи.

Учителю слід ретельно продумувати план кожного уроку, дотримуючись генеральної лінії програми, не захоплюватися окремими видами роботи,не підмінювати прагнень до кінцевої мети (виховання музичної культури учнів) намаганням досягнути успіху в одному з видів діяльності.

Кожен урок музики з використанням мультимедійного посібника складався з певної кількості кроків – структурних елементів (фреймів), що містять сукупність зображень, відео фрагментів, тексту, об’єднаних за певною ознакою (наприклад, демонстрація, розучування пісні чи виконання її з супроводом, слухання музичного твору, його аналіз, розповідь про композитора тощо).

Виходячи з методичних порад О. Ростовського мультимедійний урок музичного мистецтва ми будували з логічно-обґрунтованих частин, які мають таку послідовність:

Тема уроку: на екрані з’являється запис теми уроку. Учитель разом з дітьми читає запис.

Вступ (вступна бесіда): на екрані з’являються головні герої, які розповідатимуть про музичне мистецтво. Вони вітаються з учнями, ведуть між собою та учнями діалог за темою уроку. Учитель продовжував цей діалог з учнями. Завдання вступної бесіди було зацікавити дітей, налаштувати на емоційне сприймання того чи іншого твору. Вступне слово вчителя було різним за змістом: про життя і творчість композитора, про історію створення й. особливості твору, про його популярність. Словесний матеріал підбирався таким чином, щоб він був доступним і цікавим для учнів. Важливим було визначити драматургію розповіді, її кульмінацію. У вступному слові також містились матеріали з мемуарної літератури, читання фрагментів літературних творів, декламації віршів. Ми намагалися щоб розповідь учителя не перевантажувалася малозначущими деталями, водночас містила цікаві факти, а мова була яскравою, образною, інтонаційно вираз­ною. Цьому сприяв вдало дібраний матеріал.

Демонстрація пісні звучить зразковий варіант виконання пісні (з супроводом чи a capella) перед її розучуванням. Пісні діти слухали в повній тиші, на що особливо наголошував вчитель у вступній бесіді. Аби викликати позитивне ставлення до того чи іншого твору, ми іноді застосували сугестивний метод (навіювання). Наприклад, учитель звертався до дітей: «Зараз прозвучить пісня, яку, дослухавши один раз, не можна забути», або: «Зараз ми послухаємо пісню, яка мені дуже подобається. Упевнена, що вона сподобається й вам».

Розучування пісні: на екрані – слова пісні та графічний запис мелодії. Учні слідкують за графічним зображенням мелодії разом з персонажем пісні або за нотним записом пісні звертають увагу на «графіку» мелодії (рух мелодії вгору, вниз, на місці, стрибками). Зображення нотного тексту пісні введене до структури мультимедійного уроку. Вивчення нотної грамоти та спів із нот не передбачені державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Таким чином, ми могли застосовувати різні методики розучування пісні – на слух, з графічного запису.

Караоке: звучить супровід до пісні, на екрані – текст у режимі караоке. У такому режимі ми опрацьовували зміст кожного куплету, виконавський розвиток вокального твору. Учні готувалися до «концертного» виконання пісні.