Сторінка
2

Інтерактивні педагогічні форми і методи викладання географії

Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії

Ключовими у розумінні психологічної основи інтерактивних методів є поняття інтеракції, більш відомого в російській та українській психологічній літературі як міжособистісна чи соціальна взаємодія (з англ, interaction — взаємодія). Теоретичні проблеми міжособистісної взаємодії розглянуті в працях Л.С. Виготського, В.М. Місяцева, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, О.О. Бодальова, М.М. Обозова та ін. Соціальна взаємодія вважається складовою частиною спілкування та спільної діяльності, які утворюють нерозривну єдність. Люди не просто спілкуються в ході виконання ними суспільних функцій, а й у процесі певної діяльності, "з приводу" неї. За допомогою спілкування діяльність організовується і збагачується. У свою чергу, в спільній діяльності формується потреба в спілкуванні.

Одна людина здатна своєю дією вносити зміни у поведінку і діяльність іншої та водночас і сама змінюється внаслідок дій свого партнера. Дія, спрямована на партнера, що викликає зміни в його поведінці, називається впливом. Отже, кожен учасник спілкування одночасно є і об'єктом, і суб'єктом психологічного впливу. Процес обміну впливами у спілкуванні називають взаємовпливом.

За особливостями ціннісних орієнтацій та мотивації учасників спілкування вирізняються такі типи взаємодії, як співробітництво і суперництво. Співробітництво визначається як така міра функціональної взаємозалежності сторін, коли успіх і винагорода окремого індивіда зумовлені успіхом усіх інших членів, що вимагає від них узгоджених дій. Між учасниками виникає довіра і симпатія. Таким чином, психологічною сутністю інтерактивного навчання є міжособистісна (соціальна) взаємодія у процесі спілкування і співпраці між учнями та педагогом.

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Інтерактивні методи зручно застосовувати із аудіовізуальними засобами навчання. Комплексно застосовувати інтерактивні й аудіовізуальні засоби навчання на уроках географії можна, як показують результати експериментальної роботи, у наступних напрямках.

По-перше, це використання демонстраційного комплексу "Комп'ютер - відеомагнітофон - проекційний пристрій" на уроках вивчення нового матеріалу і закріплення пройденого при ілюстрації закономірностей розвитку природи і суспільства на конкретному матеріалі регіонального змісту. При цьому важливо гармонійно сполучити інтерактивний і аудіовізуальний способи подачі інформації, не захоплюючись якимсь одним. Аудіовізуальні засоби можуть обрушити на учня могутній потік односпрямованої інформації, що складно осмислити за достатній обмежений час на уроці, переглянувши тільки один раз. При цьому з їхньою допомогою можна продемонструвати яскраві географічні об'єкти і явища, використовуючи досить дешеві носії інформації. Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу.

Нові можливості мультимедійних додатків по комплексному впливі практично на всі органи сприйняття людини необхідно використовувати у викладанні географії, у змісті якої крім абстрактних закономірностей велике місце приділяється регіональному матеріалу, що ілюструє ці теоретичні висновки.

Використання мультимедийних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при висновку зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп'ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміку розглядати багато географічних об'єктів і явища. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв'язки між об'єктами і явищами. При цьому навчання проводиться з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп'ютерної техніки, оскільки цілком відсутній її шкідливий вплив на учнів.

По-друге, досить перспективне використання навчальних геоінформаційних систем (ГІС) - особливих інтерактивних систем, здатних на новому технічному рівні реалізувати збір, систематизацію, збереження, обробку, оцінку, відображення і поширення даних і як засіб одержання учнями на їхній основі нової навчальної інформації і знань про просторово-тимчасові явища. Представляється дуже ефективним використання навчальних ГІС при зіставленні тематичних карт різного змісту на ту саму територію, будь те чи материк невелика ділянка місцевості. Тоді засвоєння знань про взаємозв'язки стане більш цікаво і захоплююче.

По-третє, зазначені навчальні ГІС можуть розроблятися за участю учнів при вивченні своєї місцевості на навчальному географічному полігоні. Найбільш ефективна форма навчальної роботи на полігоні - це шкільний географічний практикум - сукупність взаємозалежних і об'єднаних загальною метою практичних робіт на місцевості.

Загальною метою таких практикумів в основній школі, як правило, є комплексне вивчення місцевих природних комплексів і їхніх взаємозв'язків з діяльністю людини. Тематична інформація,, що збирається регулярно в ході шкільних практикумів, може бути оброблена на комп'ютері і систематизована й узагальнена в навчальної ГІС. При роботі з навчальною ГІС учні самостійно добувають нове знання, одночасно засвоюючи нові прийоми навчальної роботи. ГІС істотно полегшує обробку зібраної інформації, сприяє сприйняттю досліджуваних природних комплексів як складних природних систем, що неоднозначно реагують на антропогенні впливи.

Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я. Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формуються комунікативні уміння — у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній -- результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.