Сторінка
10

Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Розуміння творчої думки художника над картиною від перших ескізів і багатьох композиційних вирішень до останнього варіанта, а також величезної роботи над етюдами до неї давало можливість молодшим школярам зрозуміти, як багато треба працювати, спостерігати природу і вивчати життя.

2. Збагачення учнів необхідними спостереженнями і замальовками реальної дійсності.

Для виконання ескізу сюжетної композиції ми організовували спеціальні групові екскурсії, а також виконували індивідуальні завдання, мета яких - здійснювати цілеспрямоване спостереження натури (її форм, пропорцій, конструктивної будови, кольору).

Спостереження натури і замальовка її проводилися за таким методично обґрунтованим планом:

а) аналіз і естетична оцінка спостережуваної натури;

б) знаходження найвигіднішої точки зору для виявлення характерної форми спостережуваних предметів та розміщення їх у просторі з можливим використанням при цьому видошукача;

в) визначення висоти горизонту, від чого залежить перспективне сприймання форми і кольору предметів у просторі (особливу увагу звертають на постаті людей переднього плану);

г) визначення та замальовування головних образів для композиційного центру малюнка, другорядних - для його другого та третього планів, пейзажу чи інтер'єра - для фону композиції.

3. Активізація творчої уяви у молодших школярів проводилася наступними формами роботи:

а) аналіз теми, цікавих зарисовок до неї, композиційних схем вчителя;

б) показ репродукцій картин та ескізів сюжетних композицій на відповідну тему:

в) використання в бесіді літературних і музичних творів.

Виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя розвивало у молодших школярів спостережливість і вдумливість, уміння не тільки бачити серед навколишнього життя головне, типове, а й передавати його художніми засобами на картинній площині, втіливши в зміст твору відповідний творчий задум.

Молодші школярі дізнавалися, що правильна побудова сюжетної композиції залежить не лише від творчої уяви, а й від глибини знань у тих, хто малює, та уміння застосовувати їх у творчій роботі. Для цього у доступній учням формі пропонувалися основні положення:

1) основних законів лінійної та повітряної перспективи;

2) необхідних даних з кольорознавства;

3) основних пропорцій, конструктивної будови людини та інших знань з пластичної анатомії;

4) найважливіших правил та елементів композиції.

Сюжетні композиції, виконані після цілеспрямованих спостережень і зарисовувань, як правило, були значно багатші за змістом. Виявилося, що учні розуміють сюжетні зв'язки предметів і персонажів, характеристику їх подають повніше і вірогідніше, а також більш свідомо і грамотно передають розміщення предметів у просторі.

У процесі експерименту ми використовували таку послідовність виконання ескізу сюжетної композиції:

Вибір сюжету.

Попереднє компонування сюжету.

Цілеспрямоване спостереження навколишнього життя в зв'язку з темою та замальовування потрібних образів до неї (дерев, будівель, транспорту, тварин, птахів, людей).

Доробка кількох ескізів теми з використанням попередніх замальовок з натури та вибір кращого варіанта композиції.

Побудова основного ескізу композиції на великому форматі олівцем.

Виконання ескізу сюжетної композиції в кольорі.

Аналіз виконання сюжетної композиції.

Вибравши тему і сюжет, відповідну ідею літературного твору, учні втілювали їх у наочних зорових формах. Головну роль у цьому процесі відігравала композиція, виразність її змісту і форми.

Виконання ескізу сюжетної композиції ми будували на вивченні конкретних даних навколишньої дійсності шляхом спостережень, замальовувань. Такими темами були: "Пори року", "На вулицях міста", "У спортзалі", "У кабінеті образотворчого мистецтва" та ін. Так, під час роботи над ескізом сюжетної композиції на тему "Зима" основною метою були розвиток уміння спостерігати навколишню дійсність, відкривати в ній красиве та образно відображати його в своїх замальовках і композиціях; удосконалювати вміння зображувати об'ємні предмети в просторі.

Щоб успішно провести підготовчу роботу до сюжетної композиції, з'ясувати тему, мету та послідовність її виконання, ми переглядали слайди картин відомих художників, наприклад І. Шишкіна ("Ліс взимку"), учнівські малюнки на тему "Зима", таблиці послідовності зображення пейзажу та його елементів (дерев, тварин, людини).

Розглянемо послідовність виконання ескізу сюжетної композиції.

Розкриваючи тему та мету сюжетної композиції, потрібно було усвідомити послідовність у творчій роботі над композицією і націлитись на вибір сюжету за цією темою. Цьому сприяли цілеспрямовані спостереження і замальовки конкретних об'єктів, які можна було використати для сюжетної композиції.

Плануючи компонування сюжету, насамперед слід було виконати кілька ескізів різних за змістом та розміщенням головних образів. Ескізи виконувалися на окремому аркуші паперу, на якому визначають формат, малюють невеликого розміру прямокутник. Його зображували на деякій відстані від країв аркуша, щоб була можливість змінювати формат (наприклад, розширювати), компонуючи ескіз. На визначеному форматі спочатку узагальнено намічалися тонкими лініями основні предмети, але так, щоб виділити композиційний центр. Потім розміщувалися деталі малюнка відносно лінії горизонту, уточнювалася форма і пропорції всіх елементів композиції, здійснювалося просторове і тонове вирішення їх.

Вибрані сюжети, наприклад теми "Зима", що втілені в попередніх ескізах, потребували цілеспрямованого спостереження і замальовок конкретних образів (пейзажу, транспорту, людей та ін.). Щоб успішно спостерігати і робити замальовки образів, учням потрібно було вміти вибирати найвигіднішу точку зору для зображення, знати лінійну та повітряну перспективи, а також пластичну анатомію (при зображенні людини).

Цілеспрямовані спостереження і замальовки з натури предметів і персонажів до попередніх ескізів давали змогу детальніше розробити кілька ескізів і вибрати з них найкращий за композицією, змістом, а також найцікавіший для художнього виконання.

Добудова основного ескізу сюжетної композиції починалася із перенесення композиції, що знайдена в маленькому ескізі, на великий формат за допомогою клітинок. Під час зображення основного ескізу сюжетної композиції на великому форматі насамперед слід було подбати про правильне композиційне розміщення предметів і персонажів, правильно передані композиційний центр, рівновагу і ритм, єдину точку зору та інші закономірності композиції.

У творчій роботі над композицією і перспективним розміщенням на предметній площині предметів та персонажів допомагав аналіз картин художників. Особливо зверталася увага на виявлення композиційного центру картини, розміщення предметів і персонажів на предметній площині і вираховування законів лінійної і повітряної перспектив. Аналіз картин учні робили самостійно: визначали і пояснювали елементи композиції, розміщення і розміри предметів і персонажів на предметній площині, взявши за одиницю виміру зріст людини, висоту будинку або розмір інших об'єктів.