Сторінка
4

Характеристика основних груп методів навчання

Методи контролю і самоконтролю в навчанні

Усний контроль. При фронтальному опитуванні педагог підбирає серію логічно зв'язаних між собою питань і ставити їх перед усією групою. Методи письмового контролеві. Ці методи припускають проведення письмових контрольних робіт, письмових заліків і ін. Контрольні роботи можуть бути як короткочасними, проведеними протягом 15–20 хв. так і всі академічне заняття.

У наступні роки всі частіше стали застосовувати письмові контрольні роботи програмованого типові. Завдання студентів полягає в тім, щоб вибрати з рядові відповідей більш точний і більш повний.

У практику навчання поступово входять методи машинного контролеві за якістю засвоєння знань, що часто називають методом лабораторно-практичного контролеві. Програми для контролеві складаються, як правило, за методикою контрольних програмованих вправ. Машина дотримує високого ступеня об'єктивності контролеві, але не може врахувати психологічні особливості студента, не дозволяє вона, перевірити і логічність, грамотність мови, своєчасно надати студентові допомогу при утрудненнях.

Методи самоконтролеві. Iстотною особливістю сучасного етапові удосконалювання контролеві у вузі є всілякий розвиток у студентів навичок самоконтролеві за ступенем засвоєння навчального матеріалу, уміння самостійно знаходити допущені помилки, неточності, намічати способи усунення виявлених пробілів. Це робота з книгою, конспектом лекцій, самостійного вивчення техніки та озброєння в лабораторіях. Лише в ході самостійної роботи студенти можуть придбати практичні навички і вміння розвивати пізнавальні здібності, пам'ять, самостійне мислення, організованість, виконавчі здібності, цілеспрямування, наполегливість у подоланні труднощів, вміння урівноважено працювати і, головешці, виробити навички й уміння з самоосвіти, самостійного «здобуття знань».

Метод самостійної роботи краще за інші забезпечує індивідуальне навчання, оскільки при його використанні вдається спрямувати пізнавальну діяльність на розвиток аналітичного мислення, творчих здібностей, утворюються сприятливі умови для повного врахування індивідуальних особливостей студентів.

Вибір методів навчання

Методи навчання в ВУЗі відповідають освітній і виховній меті, змістові освіти. Вони ставлять перед кожним викладачем завдання виховувати людей професійно грамотних, які б мали широку освіту й свідомо використовували свої знання і здібності на користь держави, суспільства. Особливої уваги заслуговують методи, що потребують від учнів свідомого підходу, активності, самостійності й творчості у навчально-пізнавальній діяльності. Таким чином, методи навчання у своїй сукупності залежать від загальної мети освіти та виховання.

При будь-якому виді навчальних зайняти можна застосовувати декілька методів навчання в різних поєднаннях. Так, у лекції, як у виді навчальних зайняти, справді, основним методом навчання є лекційний. Алі дуже часто на лекції застосовується і метод показові (демонстрації). Так саме на практичних заняттях поряд із методом вправ використовується лекційний метод, метод обговорення і метод показові. Використання конкретних методів навчання залежить від цільової установки і розумів проведення шкірного виду зайняти.

При виборі і сполученні методів навчання необхідно керуватися наступними критеріями:

1) відповідність методів принципам навчання:

2) відповідність ланцюгам і задачам навчання;

3) відповідність змісту даної тими;

4) відповідність навчальним можливостям студентів: віковим (фізичним, психічним); рівню підготовленості (освіченості і розвитку), особливостям колективу.

5) відповідність наявним умовам і відведеному;

6) відповідність можливостям самих педагогів. Ці можливості їхній попереднім досвідом, рівнем теоретичної і практичної підготовленості,особистісними якостями і професійними уміннями.

Проаналізувавши методи навчання і доцільність їх використання, можна зробити висновки, що кожний з методів має свої переваги і недоліки, викладач не може надати перевагу тому чи іншому методу, а використовує їх в системі, у взаємозв’язку, намагаючись досягнути найкращих результатів в засвоєнні учнями знань, виробітку у них вмінь і навичок, розвитку розумової активності. Отже, можна зробити такі висновки:

Методи навчання – це способи спільної прикладної діяльності педагога і студентів, створені задля досягнення ними освітніх цілей. Вони є з механізмів та способів здійснення педагогічно целесооб різного взаємодії викладача і студентів.

Нині є безліч класифікацій методів, що застосовуються у дидактиці.

Це:

1. Класифікація методів навчання з рівню активності студентів (пасивні й активні методи);

2. Класифікація методів навчання з джерелу отримання знань включає у собі: словесні методи, наочні і практичні методы.

3. Класифікація методів навчання з дидактичній мети містить методи набуття нових знань; методи формування умінь і навиків; методи застосування знань; методи закріплення та знань, умінь, навичок.

4. Класифікація методів навчання з характеру пізнавальної діяльності студентів виділяють такі методи: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні методи, методи проблемного викладу, частково-пошукові (евристичні) і дослідницькі методи.

5. Класифікація методів навчання з урахуванням цілісного підходи до процесу навчання включає методи щодо організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулирования і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.