Сторінка
10

Українська література, як предмет вивчення у школі

6) Для чого їх використовують автори у творах?

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Поетична хвилинка.

Юрій Герасименко

Ти чув: співала мати при вікні

Слова Шевченка світлі і сумні.

-Чому, мамуню, серцю в грудях тісно?

-То пісня, українська наша пісня .

Ти вперше прочитав із “Букваря”

Вогненні, вічні вірші Кобзаря.

-Чом жаром обпікає кожне слово?

-То мова, українська наша мова .

Із книг тобі відкрилось до кінця

Життя коротке гнаного співця,

Діла і думи сина Батьківщини.

-Що то дзвенить, відлунює в серцях?

-То слава, горда слава України!

Те життя, яке прожив Тарас Григорович Шевченко, було яскравою зіркою, сяйво якої сягнуло за межі всіляких кордонів і часу. Творчість великого Кобзаря в історії загальнолюдської, духовної діяльності – виняткове явище. Письменник Олесь Гончар справедливо зазначив: “Тарас

Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані свого людства знаходять своє безсмертя”. Велетенський талант Шевченка на диво різнобічний: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Тарас Григорович створив 835 картин, на жаль, 278 з них не вдалося знайти, але про рівень Шевченка як неабиякого художника говорить хоча б той факт, що його картини тричі отримували срібну медаль Академії мистецтв Петербурга (“Хлопчик-жебрак”, “Циганка-ворожка”). Поет сам казав, що мав великий шанс присвятити своє життя малюванню, заробляючи цим доволі великі кошти, жити безбідно, але вибрав писання віршів, за що не отримував ні гроша, а тільки поневіряння, заслання, переслідування з боку царського уряду. Але недарма Шевченко вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця. Відомий польський поет Адам Міцкевич говорив про те, що вірші Кобзаря заходили у кожну оселю, під кожну селянську стріху, як тільки з’являлися. Сам Міцкевич зміг досягти такого рівня визнання серед свого народу тільки після багатьох років кропіткої творчої праці.

- Згадайте твір Васильченка “Дитинство Шевченка”. Про що мріяв у дитячі роки маленький Тарасик? Що йому довелося задля цього терпіти? Чи здійснилась мрія Шевченка?

Висока майстерність володіння словом дозволяла поету створювати неповторні картини у своїх творах. Давайте з вами здійснимо уявну подорож до тогочасної України, використовуючи словесні зображення її у творах Шевченка. (Зачитують заздалегідь підготовлені учні).

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий –

Нащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке синіє.

(“Тополя”)

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають .

(“Гайдамаки”)

Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

(“Сон”)

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

(“Садок вишневий коло хати”)

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

Ознайомлюючись з наступним віршем, ми продовжимо подорож по Україні, з’ясуємо, з якою метою поет використовує ці красиві описи природи, села.

Частина вступу покладена на музику, більш того, пісня ця так полюбилась народу, що її стали вважати народною. Як ви знаєте з повісті Васильченка “Дитинство Шевченка” народна пісня завжди була в житті поета постійним другом, вихователем і порадницею, вона мала дуже великий вплив на становлення як особистості, так і творчості Шевченка. Але і творчість Тараса Григоровича мала дуже великий вплив на музику. Дослідники нарахували більше 2000 композицій на слова Т.Г.Шевченка, але ж у “Кобзарі” тільки 227 окремих назв. Таким чином, можливо собі уявити вплив слова Шевченка на композиторську діяльність.

Прослуховування пісні “Зоре моя вечірняя” (до слів “Як у полі на могилі”).

Бесіда за питаннями.

- Опишіть, яку картину ви собі уявили?

- Які художні засоби використав автор у цьому уривку? Знайдіть їх у тексті. (епітети, пестливі

слова, уособлення, ритор. звертання, викор. слів в перен. знач.).

Словникова робота.

Нехрещені діти – русалки

Вовкулак – перевертень, людина, що може перетворюватися на вовка.

Писанка – гарно розмальоване яйце для свята Великодня.

Читання уривку до кінця.

Бесіда за питаннями

- Яких міфічних істот згадує поет?

-У яких творах вони ще зустрічалися вам?

- Які худ. засоби використані для зображення села? Як ви уявляєте цю картину? (Усне малювання).

- Про яких людей згадує автор? З якою інтонацією автор про них каже?

- Зачитайте 5 останніх рядків. Як поет ставиться до панів, чому?

- Яким настроєм пройняті різні частини вірша? Чому ви так вважаєте?

- Кому ж співчуває Шевченко, а кого і що засуджує у вірші?

Творче завдання.

І група учнів доводить, що життя на Україні було гарним, використовуючи матеріал також і раніше вивчених творів.

ІІ група учнів доводить, що життя на Україні насправді зовсім не таке, як здається на перший погляд. Учні теж використовують матеріал також і раніше вивчених творів.

Висновки.

Зробити підсумок – як Шевченко ставився до простих кріпаків, а як – до панів.

Який прийом автор використовує у віршах “Зоре моя вечірняя” та “Якби ви знали, паничі”?

Гра “Хто більше?”

Підібрати з віршів і додати свої епітети до слів “пан” і “кріпак”.

Розгадування кросворда до вірша.

Питання до кросворда за віршем “Зоре моя вечірняя”

По горизонталі:

6. Пора року, описана у вірші. (Весна)

8. Що порівнює поет із писанкою? (Село)

По вертикалі:

1, 3, 6. Пестливі слова в зображенні природи. (Тихесенько, сонечко, веселочка)

2. Один із типів мовлення. (Опис), 4. Що протиставляє поет селу? (Палати), 5. Автор ілюстрацій до Кобзаря. (Касіян), 7. Яке дерево розпустило віти? (Сокорина), 9. Художній засіб, використаний у вислові:

Веселі здалека палати,

Бодай ви терном поросли! (Епітет)

10. Слово, вжите в переносному значенні у вислові: “Село – і серце одпочине .” (Одпочине)

V. Підсумок уроку.

Хоч Тарас Шевченко і перестав бути кріпаком, але він ніколи не міг спокійно спостерігати за тим, що діється на Батьківщині: “Людей у ярма запрягли пани лукаві”. Поет все своє життя боровся проти тієї несправедливої кріпаччини, яка робила людей рабами, закликав людей до боротьби проти соціальної несправедливості, проти знущання одних людей над іншими, тому його твори й знаходили любов і гарячий відгук у серцях людей. Твори Шевченка є великим надбанням нашого народу, невичерпною скарбницею, джерелом духовної наснаги. Тому читайте твори нашого неповторного Кобзаря, черпайте з них любов до свого народу, до своєї мови, до рідної Батьківщини, які так старанно заклав у свою працю невтомний трудівник – Тарас Григорович Шевченко.