Сторінка
4
Гра на музичних інструментах як вид музичної діяльності школярів
Гра на музичному інструменті відкриває перед дітьми новий світ звукових фарб, допомагає розвиватися і стимулює інтерес до інструментальної музики.
У процесі гри на музичному інструменті вдосконалюється естетичне сприймання й почуття дитини. Цей вид музичної діяльності для дітей сприяє становленню та розвитку вольових якостей: витримки, наполегливості, цілеспрямованості, посидючості; вдосконаленню психічних процесів – пам'яті, уваги, сприйняття, образного і словесно-логічного мислення. Ознайомлення з назвами інструментів, їх тембрами, спеціальними музичними термінами збагачує активний словник дітей, розвивається їх мова; міцнішає та вдосконалюється дрібна моторика пальців рук. Діти розвивають музичні здібності, тембровий, регістровий, гармонійний слух, почуття ритму, вміння вслухатися у багатопланову і багатоголосну фактуру творів.
Музикування дозволяє розвивати почуття взаємодопомоги до дій товаришів; активізує всіх дітей до сприяння координації музичного мислення та рухових функцій організму, розвиває фантазію і здібності, музичний смак, вчить розуміти й любити музику. У процесі гри на музичному інструменті йде засвоєння нотної грамоти. Граючи, діти краще усвідомлюють пристрій музичних інструментів, розрізняють їх звучання, тембр і входять у новий їм світ музичної абетки.
Гра на музичному інструменті розширює почуттєво емоційний досвід дитини. Неповторне звучання кожного інструмента викликає в дітей певні відчуття. Нерідко ці почуття втілюються у вигадані образи. Музичний інструмент допомагає створювати емоційний зв'язок між світом дитини і світом музики. Нарешті, гра на інструментах створює умови для нормалізації психологічного стану дитини.
Музичні іграшки-інструменти входять у життя дитини – її щоденні ігри, заняття, розваги, відповідають уподобанням дітей і об'єднують у виконавський колектив, впливають на забезпечення всебічного розвитку особистості, мають велике виховне, освітнє значення.
Розмаїття інструментів, застосовуваних у практиці, має одну перевагу. Гра ними передбачає оволодіння дітьми навичок різного рівня складності – починаючи з мимовільних помахувань, постукувань брязкальцями, бубонцями до гри мелодій знайомих пісень із запам'ятовуванням розташування звуків на клавішах, струнах.
Для застосування у роботі музичні інструменти повинні відповідати певним вимогам:
бути добре налаштованими;
мати певний чистий тембр;
бути зручними для дітей із погляду розміру й ваги;
мати просту конструкцію;
бути міцними, придатними для частого використання їх у побуті.
Музикуваня для дітей є цікавою й захоплюючою діяльністю, але потрібно відзначити, що найбільший інтерес у дітей викликає гра на ложках. Їх яскраве оформлення, колоритний звук – усе це приваблює дітей.
Натомість, виконавство на ложках слід розглядати, як модель прояви й становлення музичних задатків дітей, залучення в активну музичну кар'єру.
За допомогою народного інструмента можна не лише виявляти свої емоції, а й керувати. Дитина підсвідомо відчуває, які звуки, тембри, співзвуччя їй подобаються, і не візьме до рук той музичний інструмент, що її дратуватиме.
Емоційний вплив музичного інструмента посилюється, коли дитина, узявши його до рук, хіба що відчуває подих часу, розвитку культури над народом. Граючи на народному музичному інструменті, вона входить в особливий світ емоційних переживань, у якому народжуються образи, навіяні звучанням, історією побутування цього інструменту. Провідниками у цей світ образів можуть бути казки, билини, твори пісенної та поетичної народної творчості, сам музичний інструмент за взірець декоративно-прикладного мистецтва.
Реалізація художніх потреб дітей у процесі музикування на народних інструментах, розвиток їх емоційного сприйняття, музичного слуху і почуття ритму, придбання музичного досвіду – усе це створює передумову активної творчої діяльності дітей і творчості.
Народні музичні інструменти як твори народного прикладного мистецтва допомагають створювати необхідний естетичний настрій, активізуючи дитяче світовідчуття, стимулюючи формування зворотного зв'язку між педагогом й дітьми.
Однією з форм колективної музичної діяльності є гра в ансамблі. Вона стимулює швидший розвиток музичних здібностей і збагачує музичні враження дітей; підвищує відповідальність кожної дитини за правильне виконання своєї партії; допомагає подолати невпевненість, боязкість; згуртовує дитячий колектив. У процесі гри на ложках яскраво виявляються індивідуальні особливості кожної дитини.
Історія виникнення оркестру перегукується з тими далекими часами, коли на Русі ходили бродячі музиканти: гуслярі, гудошники, ложечники, трещіточники та інші. На сільських ярмарках і святах вони веселили народ, і, самі того не усвідомлюючи, долучали його до музичного мистецтва. У перші оркестри входили: гуслі, гудки, ріжки, тріскачки, свистульки, ложки, жужжалки тощо.
…У 30-х рр. сучасності виник перший дитячий оркестр. Він складався з найпростіших ударних інструментів: дзвінків, брязкалець, кастаньєт, бубна, барабана тощо. Цей оркестр дозволив дітям здійснити одне з заповітних їх бажань – «грати музику».
Найпростіший, доступніший – шумовий оркестр. Його можна організувати вже з дітьми молодшого віку, якщо вони вміють ритмічно відтворювати ударами сильні частки тактів, відзначати метр музики. Залежно від характеру твору можна вживати такі інструменти та іграшки, як дзвіночок, брязкальце, барабан, бубон, коробочка, трикутник, рубель, тріскачка тощо. Великого розмаїття інструментів такий ансамбль не вимагає. Важливо підбирати тембри, які виразно підкреслювали б характер музики, елементи зображальності.
Ложки
Простий російський народний інструмент, який є предметом домашнього побуту. Століттями удосконалювалася форма дерев’яних ложок. Часто їх прикрашали традиційним розписом, орнаментом.
Ложки виготовляються головним чином з берези, осини, вільхи, липи. Їх прикрашають різьбою – геометричною або плоскорельєфною (хотківські), розписом (хохломські), вижиганям (в’ятські) з наступним покритям лаком. Використання різних прийомів гри на ложках розширює музичні можливості інструмента, світ звукових фарб.
Якщо потрібно додатковий тембровий колорит і зовнішній ефект, використовують ложки з дзвониками, – які закріплюються на черенці. Широко використовуються у виконавській практиці також ложки-веєра: ложки закріплені на деревянному брусі і по формі нагадують веєр. Зустріч з таким колоритним, яскравим інструментом завжди приносить дітям радість. Вони повинні мати наступні якості: міцні, яскраві за звуком; для гри більш придатні ложки з прямими черенками округлої форми.
Прийоми гри на двох ложках
Удари однією ложкою об другу.
Для цього кладуть одну ложку випуклою стороною до верху на ліву руку (долоню) і, створивши таким чином своєрідний резонатор, б’ють по ній іншою ложкою. Звук нагадує цоканя копит.
«Маятник» – це удари ложкою по ложці, що нагадують рухи маятника. Удар випуклими сторонами ложок або ручкою однієї ложки по випуклій стороні іншої. Ложки можна тримати як у вертикальному положенні, так і в горизонтальному.