Сторінка
3

Управління в галузі освіти в сучасній Україні

Переважна більшість посад, визначених галузевими кваліфікаційними довідниками, потребують від фахівця значного практичного досвіду професійної діяльності (професійного стажу). Тому професійна підготовка "настроюється" на обмежену кількість посад, що не потребують від випускників навчального закладу попереднього практичного досвіду — так звані первинні посади. Академічна ж кваліфікація випускників дає їм змогу у подальшому здійснювати професійну кар'єру завдяки набуттю певного практичного досвіду (компетентності) або зміні кваліфікації у закладах післядипломної освіти, інших призначених для цього установах.

У системі професійної освіти України первинні посади для кожної кваліфікації здебільшого визначаються за одним з основних нормативно-правових документів сфери праці та соціального захисту — Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. У Довіднику представлені кваліфікаційні характеристики посад, тобто переліки завдань і обов'язків, які мають виконувати працівники, вимоги до їх професійних знань, освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Ще одна складова система стандартів вищої освіти, що розробляється та затверджується безпосередньо самим вищим навчальним закладом, — стандарти вищих навчальних закладів, які є добре відомими нормативно-методичними документами, що регламентують навчальну роботу у вищому навчальному закладі — навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо. Стандарти вищого навчального закладу ґрунтуються на вимогах відповідних освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки. Тому цілі кожної навчальної дисципліни з навчального плану мають задаватися через систему умінь.

Відповідність освітніх послуг вимогам стандартів вищої освіти визначається під час акредитації напрямів та спеціальностей, атестації і професійної сертифікації випускників вищого навчального закладу. При цьому застосовуються засоби діагностики якості вищої освіти — стандартизовані методики об'єктивного оцінювання якості освіти, якої особа набула в результаті реалізації освітньо-професійної програми підготовки вищим навчальним закладом, та визначення ступеня відповідності показників вищої освіти вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики за критеріями досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки. Засоби діагностики якості вищої освіти також є складовою системи стандартів вищої освіти .

Новим для освіти України є те, що як засіб діагностики введено критеріально-орієнтовані тести і психодіагностичні методики, спрямовані на вимірювання й оцінювання повноти, системності й рівня професійних знань, а також дієвості й самостійності випускників навчальних закладів, що дає змогу порівняти рівень їх досягнень у процесі підготовки з еталонними вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Стандарти вищої освіти розробляються з урахуванням європейського рівня вимог до вищої освіти, що сприятиме більш повному входженню України до світового освітнього простору. У стандартах гуманістичне спрямування вищої освіти знаходить особливе відображення. Зокрема, ними передбачається нормативна частина змісту освіти, якою забезпечується обов'язкове вивчення соціально-гуманітарних дисциплін: права, філософії, етики, естетики, світової та вітчизняної культури тощо. Дисципліни людинознавчого, народознавчого характеру становлять близько 20 % навчального часу на підготовку фахівців. Крім того, стандартами вищої освіти передбачено надання гуманістичної спрямованості фундаментальним і спеціальним дисциплінам. Стандарти забезпечують не тільки європейський рівень формування освіти та вироблення професійних навичок, але й виховання гармонійно розвиненої, соціально активної толерантної людини з високими духовними якостями, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Задовольняючи освітні потреби особи та потреби суспільства у кваліфікованих фахівцях, держава має контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників. Надаючи однакові можливості всім членам суспільства здобувати освіту, суспільство повинне мати гарантію сумлінного використання цих можливостей. Реалізація цієї гарантії базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності, яка має на меті досягнення оптимального ступеня упорядкування діяльності в галузі вищої освіти.

Питання якості освіти, уніфікації та адаптивності освітніх програм, зрозумілості їхнього змісту та можливості практичної реалізації, визнання документів про освіту належать до проблем, пов'язаних зі стандартизацією освіти. їх вирішення стосується не тільки нашої країни. В умовах глобалізації економіки проблеми стандартизації активно обговорюються у багатьох країнах світу.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів поєднують узагальнений варіативний зміст освіти й навчання та нормативний зміст навчання.

Принципово новим для оновленої системи вищої освіти України є розширення можливостей студента у виборі спеціальності, за якою він бажає навчатися після закінчення бакалаврату з певного напряму. Якщо раніше ця спеціальність фіксувалася вже при вступі до вищого навчального закладу і змінити її було досить важко, то в системі ступеневої освіти студент може обрати одну з декількох запропонованих стандартом спеціальностей (програм навчання) за рік чи два до закінчення ВНЗ відповідно до його уподобань або ситуації на ринку праці, яку він тепер більш чітко відчуває. Раніше він обирав спеціальність за 5 років до закінчення вищого навчального закладу, фактично не знаючи перспектив на ринку праці. Запровадження модульно-кредитної системи, подібної до прийнятої в Європі ЕСТБ, дасть змогу реалізувати ідею горизонтальної мобільності більш повною мірою за рахунок чіткого структурування навчальних модулів кожного напряму та спеціальності.

Таким чином, система нормативно-методичних документів, що регламентує діяльність системи вищої освіти України, за структурою й складом та при збереженні певного рівня державного регулювання діяльності у галузі вищої освіти дає змогу забезпечувати автономію та академічну незалежність вищих навчальних закладів, більшу відповідність освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців вимогам суспільного поділу праці в Україні, мобільність системи підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці і, головне, — вільний розвиток особистості тих, хто навчається, відповідно до їх схильностей та уподобань.

Акредитація, контроль якості вищої освіти та оцінювання діяльності державних та приватних інституцій освіти

Враховуючи вимоги до рівня професійної підготовки кадрів в умовах інтеграції України у світову систему підготовки, атестації та сертифікації фахівців як одне з найважливіших завдань розглядається створення державно-громадської системи захисту. Це дасть також можливість виконати вимоги Лісабонської угоди щодо державних гарантій якості освіти.

Поряд з такими важливими компонентами забезпечення якості як ретельний відбір викладачів та адміністраторів і постійне підвищення їх кваліфікації, розвиток нових технологій та методик навчання, інтеграція навчальних та наукових складових діяльності навчального закладу надзвичайно важливого значення набуває постійний моніторинг ефективності навчального процесу.