Сторінка
8

Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників

Закувала зозуленька в зеленому лузі.

— Назвіть слова, в яких є звуки [3], [З'].

Пропонуємо виконати завдання:

Самостійно пригадайте і назвіть слова, в яких були б звуки [з], [з'].

Виділіть звуки [з], [з'] і вкажіть їх місце в поданих словах: земля, зерно, зілля, азбука, березень, візерунок, в’яз, віз, гімназія.

Зробіть звуковий аналіз і запишіть звукову модель слів: зерно, зірка.

Назвіть перший звук у цих словах. Чим відрізняються ці звуки? (Вимовою.)

Вимовте кожен із цих звуків по черзі і спробуйте пояснити, як вони вимовляються, ([з] — кінчик язика впирається в ясна біля коренів нижніх зубів і язик трохи прогинається вгору, а верхні й нижні зуби при цьому зближаються. При вимові звука [з'] більш напружена середня частина язика, а губи розтягуються. Струмінь повітря в обох випадках виходить з голосом і натрапляє на перешкоду — зуби.) Отже, звуки [з]> [з’]— приголосні, дзвінкі.

— Пригадайте, які звуки вимовляються так само, але без голосу? (Звуки [с], [с'] — це глухі приголосні.)

Спробуємо вимовити їх попарно: [з] - [с], [з'] - [с'].

Як називають такі приголосні, які відрізняються голосом дзвінкістю-глухістю? (Парні дзвінкі та глухі приголосні.)

Які парні дзвінкі та глухі приголосні ви вже знаєте?

Робота за Букварем.

Ознайомлення з буквою “зе” (3 з) — великою і малою.

Читання букви в підручнику та злиття з буквою 3.

Розгляд предметних малюнків, читання звукових моделей та слів під ними.

Зверніть увагу, чим відрізняються ці слова. (Наголосом.)

Що змінилося від зміни наголосу? (Значення слова.)

Читання складів — закритих та із збігом приголосних.

Визначення, які з них складають слово, а які можна доповнити до цілого слова.

Читання слів парами в стовпчиках, порівняння їх за вимовою і написанням.

Читання слів, які відрізняються однією буквою; одним складом.

Читання скоромовок. Заучування їх напам’ять. Виділення слів, які відрізняються однією буквою; зміна значення слів.

— Прочитайте букви в кольорових рамках, що позначають голосні та приголосні звуки. Прочитайте букви, що позначають парні дзвінкі та глухі приголосні.

Матеріал на сприятиме закріпленню вивченого на попередніх уроках. З цією метою виконуються такі завдання.

Прочитайте у стовпчикахтрискладові слова. Знайдіть серед них ті, що називають ознаки, дії. Складіть з цими словами речення. Знайдіть і прочитайте “слова- родичі”.

Розгляньте сюжетний малюнок і розкажіть, що на ньому зображено; що можна було б ще намалювати, щоб доповнити зимовий пейзаж.

Читання тексту.

Перед тим як читатиме вчитель, діти ознайомляться з текстом, прочитавши його пошепки. Учитель може запитати: “Діти, чи зрозуміли ви, що зробили плазуни? Як ви гадаєте, чому вони заснули? Хто прочитав слова з пропущеними буквами? Які звуки чуєте на місці пропущених букв? Послухайте, як треба читати текст: голосно, виразно, чітко вимовляти кожне слово”.

Учні читають текст за різними варіантами: в цілому, ланцюжком, по рядах тощо.

— Прочитайте речення, які складаються з одного слова; з трьох слів.

— Яку пору року описано в тексті? Що ще можна було написати про зиму?

— Звертаємо увагу на ненаголошений [й] та добираємо споріднене слово, де цей звук чітко вимовляється.

Розгляд малюнків — ілюстрацій до казок (с. 80). Діти знаходять помилки, яких “не помітив” художник.

Читання тексту під малюнками. Останнє речення спонукає дітей розповісти зміст казки, щоб дати відповідь на запитання.

Утворення слів за променевими таблицями на с. 80.

Виконання творчих вправ.

Прочитайте слова справа. Що означає слово прикраси! Які прикраси ви можете назвати? Для чого вони потрібні?

А що означають слова розділові знаки!

Де їх треба ставити? Як ви гадаєте, для чого ставимо розділові знаки в реченні?

- Прочитаємо й розгадаємо ре-чення-загадку.

- Порівняємо слова лапки — лапки. Від чого змінилося значення слова?

- Прочитайте рукописний текст. Які слова написано з великої букви? Чому?

Матеріал на с. 81 — це повторення про позначення звуків [а, у] буквами а, я, у, ю; порівняння вимови й написання приголосних і голосних у парних звукосполученнях; закріплення знань про тверді й м’які приголосні та позначення м’якості приголосних буквами я, ж.

Порівнюючи слова красоля і квасоля, запитайте в учнів, чи це споріднені слова, яка буква зміняла значення слова, що означає кожне слово.

Нагадуємо, що словниковій роботі велику увагу треба приділяти на кожному уроці, користуючись словником, щоб діти змалку привчалися до цієї важливої роботи. Жодне слово не повинне залишитися поза увагою вчителя. Адже те, що здається нам відомим і давно знайомим, дітям треба нагадати, повторити, ввести в речення. Тільки тоді кожне слово ввійде до активного словникового запасу учнів.

Розгляд малюнків про тварин і бесіда за сюжетом. Читання речень.

У дітей виникає запитання:

— Як називаються малята в корови, свині, вівці?

Цей перелік можна продовжити усно, наприклад: у собаки, зайця, кішки? (Цуценята, зайчата і зайченята, кошенята.)

Читання слів у стовпчиках, тлумачення їх, зокрема:

урюк — дрібні сушені плоди абрикоса з кісточками;

рюкзак — речовий мішок із спеціальними ремінцями, за допомогою яких він закріплюється за плечима;

тюлень — морська тварина.

Чи є щось спільне між словами клунок і рюкзак? Що таке урюк і остюки? До яких слів є малюнки в підручнику? Коли ми кажемо кошеня, а коли — кошенятко! У людини руки, а в тюленя — .?

Щонайбільше запитань до кожного слова, до кожного малюнка — і тоді урок буде багатим і повноцінним.

Тема. Буква ь (м'який знак). Позначення м’яким знаком м’якості приголосних

Мета: сформувати поняття в учнів про букву “м’який знак” як таку, що вказує на м'якість приголосного, але не позначає звука; навчити порівнювати звукову й бук-вену моделі слів з м’яким знаком, з буквосполученням ьо; дати поняття один — багато; формувати навичку достатньо швидкого правильного читання слів і текстів; виховувати почуття любові та дбайливого ставлення до навколишньої краси, яку дарує людям природа.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадка

І великі, і красиві.

Як біжать — то в’ється грива.

Копитами — туп-туп-туп,

по камінню — цок-цок-цок.

Хвости у всіх довгі-довгі,

хвіст і грива — мов шовкові. (Коні.)

Звуко-буквений аналіз слова коні: діти називають склади, звуки в кожному складі, позначаючи їх у звуковій моделі, а потім записують слово. Звертаємо увагу, як вимовляється звук [н'] і як ми позначили м’якість приголосного на письмі (буквою і).

З’ясовуємо, коли ми говоримо коні. (Холи тварин багато.)

- Як сказати, коли тварина одна? (Юнь.) Скільки складів у цьому слові? Назвіть звуки в слові та запишіть його звукову модель.

- А тепер спробуємо записати слово кінь за допомогою розрізної азбуки.

Діти, які не вміють читати, звичайно, викладуть слово кін. Нехай вони його прочитають так, як виклали. Виявиться, що [н] у такому варіанті вимовляється твердо, а ми в слові кінь чуємо м’який звук [н'].