Сторінка
6

Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників

Сучасна методика радить застосовувати різноманітні аналітико-синтетичні вправи, спрямовані на засвоєння правильних уявлень про букви і звуки. Крім вправ, наведених у книжці “Навчання грамоти в 1 класі” (Автор М.С.Вашуленко, К.,1986), цьому сприяє також робота з “лінійкою літер”, яка періодично подається на розворотах сторінок букваря, а також різноманітні звуко-буквені перетворення в словах, здійснювані за допомогою літер розрізної азбуки. Наприклад, за вказівкою вчителя діти будують з літер розрізної азбуки (на дошці та на партах) такі ланцюжки слів:

ніс-> ліс -> лис - > лин - > лан -> лани -> сани;

рак - > рік - > ріка - > ріки - > роки -> руки;

липа - > липка - > лапка - > ланка - > банка - > байка;

коса - > косар - > косарі - > косарки.

У ході виконання кожної маніпуляції зі словом учні називають букви, якими вони оперують, змінюючи значення слова і звуки, що позначаються даними буквами. Можливі також запитання-відповіді узагальнюючого характеру, наприклад:

— У яких словах буква “ер” позначає твердий звук [р], а в яких — м’який [р’]. Які букви найчастіше вживалися у словах цього ланцюжка?

Важливо в процесі переходу до букварного періоду вчити дітей правильно будувати словосполучення з різною характеристикою звуків і букв.

Учні поступово мають усвідомити, що звук може бути голосний і приголосний, твердий і м’який, дзвінкий і глухий, наголошений і ненаголошений, а буква — велика, мала, каліграфічна, друкована, рукописна. Характерні ознаки звуків не можна переносити на букви, навіть для “зручності” користування терміном. Паралельно з висловлюваннями “буква, що позначає голосний звук”, “буква, що позначає приголосний звук”, користуються простішими — “буква голосного звука”, “буква приголосного звука”. Крім цього, слід пам’ятати, що алфавітні назви літер є іменниками середнього роду, тому прийнято говорити: “рядкове, мале о, велике “ен” і т. п.”.

Перехідним етапом до роботи над реченнями і текстом є читання учнями слів, розрізнених і згрупованих у колонки. Треба мати на увазі, що слова, подані колонками в букварі або підготовлені на дошці, таблиці, можна згрупувати за різними принципами і з різною метою: для формування у першокласників способу читання із застосуванням різноманітних синтетичних прийомів; для ознайомлення зі словами ускладненої структури; для виконання різноманітних логічних вправ з фонетичними, граматичними і лексичними завданнями. Ці додаткові завдання, як правило, пов’язані з читанням, що носить вибірковий характер. Наприклад:

Прочитайте слова з одним складом (з двома, трьома).

Прочитайте слова, у яких наголошений перший склад (другий, третій).

Прочитайте слова, в яких нова буква стоїть на початку (у середині, в кінці).

Прочитайте слова, в яких нова буква позначає твердий (м’який) звук.

Прочитайте імена людей (клички тварин, назви міст).

Прочитайте слова, до яких можна поставити запитання хто? (що?).

Вибіркове прочитування слів за вказаною ознакою вимагає попереднього уважного читання всіх інших слів, поданих у колонках, що позитивно впливає на вироблення у дітей таких важливих якостей читання, як швидкість і усвідомленість.

Увагу до лексичного значення слів у взаємозв’язку з їх графічною (фонетичною) будовою посилюють також різноманітні ігри зі словами. У процесі гри учні мають помітити зміни, внесені Буратіно, Барвінком, Незнайком, Совою у графічну форму слова, і елементарно пояснити, як змінилося значення слова. Прикладом такої гри може бути “Ніч і день”. Учитель виставляє на дошці, наприклад, слово місто. Учні мовчки читають. Потім дається сигнал “Ніч”, на який учні швидко закривають долонями очі і нахиляють голови, а в цей час до викладеного слова додається буква к

За сигналом “День” учні читають нове слово, пояснюють, що до попереднього слова місто додано букву “ка” і утворилося слово місток.

Проблема усвідомленості читання особливо гостро виникає на початку букварного періоду, коли тексти для читання, пропоновані букварем, обмежені за обсягом. Учні зі слабо сформованою навичкою читання швидко запам’ятовують на слух такі тексти і відтворюють їх, імітуючи читання. Тому, щоб підвищити увагу учнів до змісту тексту, виробляти навички усвідомленого читання слід пропонувати їм час від часу варіанти текстів, поданих у букварі,— із зміною порядку слів у реченнях, часу дієслівних форм, імен дійових осіб, вставленням окремих слів. Зацікавлюють першокласників пропоновані для читання речення з порушеними лексико-логічними зв’язками, наприклад: На сосні росли сливи. Сова носила лісові горіхи.

Учень не тільки повинен правильно прочитати такі речення, а й помітити відсутність логічного зв’язку.

На етапі переходу до читання речень і зв’язних текстів слід звернути увагу на графічні елементи, характерні для оформлення писемного мовлення. Маємо на увазі розділові знаки: крапку, знак оклику, знак питання, кому, тире, риску, двокрапку, лапки. Не можна забувати, що з усіма цими звичними для дорослого читача знаками першокласники зустрічаються вперше. Тому в кожному випадку необхідно просто й дохідливо пояснити, що той чи інший графічний елемент означає, як, читаючи речення, потрібно реагувати на них силою голосу чи відповідними паузами. В основі пояснень завжди має бути зразок, пода ний учителем. Крім цього, слід взяти до уваги ще одну особливість перших букварних текстів: слова, у записі яких довелося б ужити ще не вивчені літери, можна позначити в реченнях за допомогою горизонтальних рисок (як це робилось у добукварний період) або замінити предметними малюнками. Такий спосіб зображення речень вимагає обов’язкового колективного читання-аналізу з відтворюванням у структурі речень умовно позначених слів.

Ще одна важлива проблема. Формування у шестирічних першокласників навички читання вимагає більшої, порівняно з семирічками, індивідуальної уваги. Зважаючи на те, що урок у 1-му класі з шестирічками триває 35 хв, а кількість годин, відведених на читання, всього 3,5 у першому півріччі і 2,5 у другому, виникає необхідність у додатковій роботі з читання (звичайно у другій половині дня). Вдома читанням керують батьки під методичним керівництвом учителя. Уже в II чверті, коли учні на уроках опанували спосіб читання по складах, можна дозволяти (не вимагати) читати вдома вголос для членів сім’ї. Таке читання не повинно перевищувати 10—15 хв. Найкраще організувати його в ігровій формі. Дитина має відчути щиру зацікавленість слухача її вмінням читати. Ні в якому разі цю роботу не можна розглядати як свого роду примусове виконання домашнього завдання.

Увага до нового вміння дитини, доброзичливі поради і зауваження старших підбадьорюють її, заохочують до самостійного читання.

Отже, вивчення мови шестирічних першокласників починаєтьс з навчання грамоти. Процес навчання шесирічних першокласників чвляє собою поступовий перехід від ігрової діяльності до початкових форм навчальної діяльності.Навчання грамоти шестирічок проводиться за звуковим аналітико-синтетиним методом (освоположником був К.Д.Ушинський). Переваги звукового аналітико-синтетичного методу полягають не тільки в його раціональній системі навчання читання і письма, а й в тому, що завдяки йому діти з перших кроків вивчення рідної мови, мають можливість оволодіти всіма відомими розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням, умовиводом. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти полягає у тому, що у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.