Сторінка
7

Методика організації спостережень школярів за змінами в живій та неживій природі

Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні - навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тих0 _ листя на деревах нерухоме; слабкий вітер - шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер - помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер - хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.

Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх - періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.

Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні зв’язки в навчанні.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем", учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календарі" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін.

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

До кожного місяця бажано підбирати і прикріплювати до "Календаря" певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До "Календаря" варто добирати загадки, прислів’я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.

Особливої привабливості, "Календарю" надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об’єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін).

У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об’єктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ще краще, якби в IV класі організувати листування з учнями союзних республік, обмін гербарними рослинами, зразками корисних копалин, ілюстраціями про працю людей тощо.

Ширше застосовувати з учнями перевірку народних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні - навпаки. Сонце піднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна - північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.

Четвертокласників слід більше залучати до роботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром, гномоном та ін.

При роботі з класним "Календарем природи і праці людей" можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики "В світі цікавого" з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах. Так, на півночі нашої республіки лежить ще сніг, а в Узбекистані вже цвітуть сади і ведеться сівба.

Ознайомлення учнів IV класу з рухом Землі навколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає від учителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвіду дітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративний матеріал, але й схематичні малюнки і обов’язково досліди з телурієм. Якщо його немає, то потрібний глобус і освітлення його свічкою або електричною лампочкою. Знання про рух Землі конче потрібні для усвідомлення учнями не тільки причин явищ, які їм доводиться спостерігати щодня, а й розуміння наступних тем з розділу "Різноманітність природи України", в якому учні повинні знати головну причину, яка зумовлює поступовий перехід на території нашої країни від зони арктичних пустинь до субтропіків.

Отже, особливо на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивна учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю. Таким чином, спостереження в 1-4 класах має одне з вирішальних значень у навчанні учнів. Разом з цим спостереження є цікавою і перспективною формою роботи в класі, зацікавлює дітей та робить урок насиченим та оригінальним.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.