Сторінка
6
Температуру повітря за допомогою термометра другокласники не вимірюють. Вони щоденно визначають на основі своїх безпосередніх відчуттів тепло чи холодно надворі, фіксують наслідки спостережень у зошиті за допомогою таких знаків: "тепло" - червоним кружечком, "холодно" - синім.
Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис, (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У зошитах наявність вітру відмічають стрілкою.
У II класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають "на око", характеризуючи її словами "ясно" (небо чисте, безхмарне), "хмарно" (небо наполовину вкрите хмарами), "похмуро" (все небо затягнуте хмарами).
Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищ і відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:
За змінами у погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз’яснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру "Синоптики". Для виконання ролі "синоптиків" обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди. Вони періодично інформують пре наслідки своїх спостережень усіх учнів класу.
Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:
а) поліпшення погоди: після негоди увечері з’являється Сонце, у другій половині дня - райдуга; вночі випадає роса; вранці з’являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;
б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить у хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття та ін.
Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об’єктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:
І. Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.
II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.
III. Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли з’являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.
Серед тварин найдоступніші для спостережень птахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання для спостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку, де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць з’являться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі? Навесні підіть у поле і послухайте пісню жайворонка. Чи подобається вона вам? З чим ви могли б її порівняти?
Для спостережень за комахами можна запропонувати:
І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами - їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.
II. Навесні: коли навесні з’явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об’єктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам’ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі"
Другокласники ведуть спостереження і за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, вивезенням добрив, роботами в теплицях, очищенням вулиць і тротуарів від снігу, ремонтом сільськогосподарської техніки та ін. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.
Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класі відбуваються за такими напрямками:
спостереження за погодою та її змінами протягом року;
спостереження за змінами в живій природі та працею людей.
Важливо, щоб діти усвідомили чіткий зв’язок між обома цими процесами. Таке бачення допоможе їм краще осягнути курс у 3-4 класах, розуміти взаємозв’язки в природі.
У III класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Але спостереження їх дещо ускладнюються в зв’язку з тим, що відповідно до програми поглиблюється вивчення природного середовища. Наприклад, діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, сніговимірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному "Календарі природи і праці людей" і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.
Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв’язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведення бесід про спостереження.
Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.
Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.
З висотою Сонця пов’язана і тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити,
що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.