Сторінка
8

Індивідуалізація навчання

На етапі закріплення у задачах використано дані про кількість кролів, вирощених першокласниками вдома.

На дошці кольоровою крейдою записано завдання для кожного варіанту. Завдання відкриваються поступово, у міру потреби.

В 1 класі Логачезська сама пропоную учням варіанти. Інколи дозволяє самостійно вибрати посильне завдання, дотримуючись певних вимог: вибрані завдання одного кольорі виконай до кінця. В разі утруднення піднімай руку.

1 етап

І варіант. Розв'яжи задачу:

Микола виростив 6 кролів, а Вова-на 4 кролі більше.

Скільки кролів виростили два хлопчики?

II варіант. Склади задачу за коротким записом і розв'яжи її.

Оля-10 кролів

Василь-?,на 3 кролі більше

З учнями третьої групи Логачевська працює індивідуально. Сідає біля них і тихенько складає і розв'язує з ними задачу даного виду з допомогою унаочнення.

Усі завдання швидко перевіряються і коментуються. Слухають усі, бо знають, що вже на цьому уроці будуть виконувати аналогічне, трохи складніше завдання І чи II варіанту. Відбувається ніби «передача» естафети знань.

2 етап

Завдання ускладнюються, зменшується міра допомоги слабшим учням.

І варіант. Склади задачу за виразом: 10 + (10 + 6).

II варіант. Розв'яжи задачу:

Іра виростила 8 кролів, а Руслан — на 6 кролів менше.

Скільки всього кролів виростили двоє учнів?

III варіант. Склади задачу за коротким записом і розв'яжи її:

Сашко виростив 12 кролів

Люда виростила ?, на 2 кролі менше

Під час перевірки учні І і II варіантів тільки називають відповіді, а учні III варіанту пояснюють розв'язання своєї задачі.

З етап

І варіант. Склади задачу зі словом «менше».

II варіант. Склади задачу за виразом: 2 + (2 + 8).

III варіант. Розв'яжи задачу:

Тетянка виростила 10 кролів, а Галя — на 10 кролів більше. Скільки кролів виростили дівчатка?

Як бачимо, завдання однієї групи через деякий час виконують учні іншої групи, тобто слабші учні підтягуються до рівня сильніших. Завдання добираються так, щоб усі учні змогли одночасно їх закінчити. Хронометрування з допомогою реле часу допомагає виховувати в дітей уміння раціонально використовувати кожну хвилину уроку.

4 етап роботи проходить найцікавіше. У гості до учнів приходить один з казкових героїв (це яскраві іграшки, виготовлені з пінопласту): Незнайко, Буратіно, Білочка, Їжачок тощо і просять допомогти роз­в'язати задачу.

Наприклад, на екрані проектується умова задачі:

Сергій виростив 6 кролів.

Зоя — ?, на 4 кролі більше.

Скільки кролів виростили два учні?

1) 6 + 4 = 10 (кр.)

2) 10 + 4 = 14 (кр.)

Відповідь: виростили 14 кролів.

Всі учні беруть посильну участь у відшукуванні помилки, охоче допомагають Білочці зрозуміти суть задачі.

Ефективним прийомом диференційованої роботи із слабовстигаючими учнями є поєднання багаторазо­вого пояснення з поетапною роботою над закріпленням матеріалу. Покажемо дію такого прийому на прикладі вивчення учнями 1 класу теми «Ненаголошені е, и».

Після актуалізації опорних знань та колективного складання пам'ятки застосування правила школярі колективно виконують вправи за зразком. Далі вчитель запитує:

— То як же перевірити, яку букву треба писати?

Учні, які зрозуміли правило, самостійно виконують вправу 175 (вставляють пропущені букви в словах: з .ма - зими, п .ро - пера, кр .ло - крила, в .рба - верби., в .сна - весни).

Інші під керівництвом учителя виконують практичні завдання щодо написання слів з ненаголошеними е, и. Перевірка роботи для обох груп дітей поєднується з ґрунтовним поясненням, чому саме в тому чи іншому слові треба писати е чи и. Тепер майже всі діти зрозуміли суть правила. Вони одержують завдання: дібрати перевірні слова і вставити потрібну букву у стовпчиках слів, написаних на картках для індивідуальної роботи.

В цей час учитель працює індивідуально з кількома учнями, які ще не зовсім зрозуміли правило. Після того як учні усвідомлять пам'ятку застосування правила, під керівництвом учителя проводиться поетапна самостійна робота з метою вироблення навичок правопису слів з ненаголошеними е, и.

На І етапі роботи учні одержують завдання:

І варіант. Встав пропущені букви в словах: з .ма, в .сна, в .рба, п .ро.

II варіант. Виконай завдання за зразком: село — села. Вправа 177.

III варіант. Користуючись алгоритмом, добери перевірні слова, встав пропущені букви (з допомогою вчителя).

Під час перевірки учні І варіанту пояснюють правопис слів. Усі інші уважно слухають ґрунтовне пояснення, зачитують свої завдання.

На II етапі роботи учні виконують більш складні завдання:

І варіант. З газети «Зірка» випиши слова з ненаголошеними е, и.

II варіант. Встав пропущені букви: дер .во, м .чі, ч .сло, л .сти.

III варіант. Виконай завдання за зразком: село — села. Вправа 181.

Слухають усі.

Учні II варіанту пояснюють правопис слів. Учні І і III варіантів тільки зачитують записане, називаючи вставлені букви.

На III етапі роботи завдання ускладнюється:

І варіант. Склади речення зі словами першого завдання: зима, весна, верба.

II варіант. З газети «Зірка» випиши слова з ненаголошеними е, и.

III варіант. Встав пропущені букви в словах: ж .то, з .рно, з .мля, ст .пи.

Тепер уже й учні III варіанту пояснюють написання слів.

IV етап роботи — гра «Відшукай помилку».

Всі виконують завдання, яке пропонує казковий герой: зерно - зерна, крило - крила, серпи - серп. Учні відшукують помилки, доводять правильність своєї думки. Правильний варіант записують на планшетах. Учитель оглядає роботи, коментує їх виконання.

Залежно від того, який матеріал вивчається у підручнику, Логачевська нерідко вдається й до найпростішого способу диференціації — доповнення основних вправ додатковими завданнями для різних груп дітей. Вона вважаю, що такі завдання необхідно пропонувати дітям завжди, коли всі виконують спільне завдання, бо не всі учні можуть одночасно виконати певну вправу через різний темп письма, різний рівень мислення тощо. Але завдання має бути невелике за обсягом і відповідати меті уроку, щоб учень зміг закінчити його, поки всі учні класу виконають основне завдання.

Варіантність завдань полегшує контроль, оскільки всі додаткові завдання повинні бути перевірені і прокоментовані в класі.

Додаткові завдання, на її думку, дають можливість повторити раніше вивчене, показати дітям, які різні цілі може мати робота над текстом, дає уявлення, як діти оцінюють свої можливості, що вони обирають для самостійної роботи. Такі додаткові завдання варто урізноманітнювати і водночас спрямовувати на краще відпрацювання тих умінь, які зазначені як основні на кінець року.

Наприклад, на уроці української мови в 1 класі під час вивчення теми «Подовження приголосних звуків» учні виконували з диференційованими завданнями вправу 204. Основне завдання: вставити пропущені букви.

Крім того, на вибір, у міру своїх можливостей, діти виконували такі додаткові завдання: складали речення з виділеними словами: життя, насіннячко .; ділили виділені слова для переносу; визначали кількість звуків і букв у виділених словах; записували виділені слова в алфавітному порядку та ін.