Сторінка
6
- засоби і методи розв'язання кожної педагогічної задачі;
- навчально-матеріальне забезпечення уроку;
- методи організації роботи учнів при вирішенні кожної задачі;
- критерії оцінки роботи учнів.
У процесі передачі знань, умінь, навичок діяльність викладача спрямована на активізацію та управління пізнавальної та навчально-практичною діяльністю учнів на уроці, в ході якого виконуються програмні вимоги по ОБЖ. Управління діяльністю учнів включає в себе:
- організаційні заходи на уроці (повідомлення учням завдань уроку, організація дисципліни, раціональне розподіл навчального часу, підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання;
- безпосереднє педагогічне вплив (пояснення навчального матеріалу, демонстрація наочних посібників, навчальних відеофільмів, формування практичних умінь і навичок та ін.);
- поточний контроль на уроці (аналіз по ходу уроку пізнавальної і навчально-практичної діяльності учнів, оцінка її ефективності, внесення відповідних коректив тощо).
У методичній літературі відзначають, що існує кілька груп ігор, що розвивають інтелектуальну, пізнавальну і творчу активність школяра:
I група - предметні ігри, як маніпуляції з предметами. На уроках ОБЖ вивчення правил дорожнього руху відбувається в ігровій формі з використанням дорожніх знаків, регулювального жезла, світлофора.
II група - ігри творчі, сюжетно-рольові, в яких сюжет - форма інтелектуальної діяльності. У сюжетній грі учні виконують певні ролі, програють певний сценарій, діалог. Сюжетна гра не займає багато часу, школярі з інтересом і увагою стежать і беруть участь у ній. Форма гри може бути масовою. Такі ігри сприяють поглибленню, закріпленню навчального матеріалу.
Творча активізація учнів досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей. Творчі сюжетно-рольові ігри в навчанні - не просто розважальний прийом або спосіб організації пізнавального матеріалу. В процесі навчання на уроках ОБЖ використовуються інтелектуальні ігри типу "Щасливий випадок", "Що? Де? Коли?", "Рятувальники", "Подорож". Творчі, сюжетно-рольові ігри пізнавального характеру не просто копіюють навколишнє життя, вони є проявом вільної діяльності школярів, їх вільною фантазією.
III група ігор, яка використовується як засіб розвитку пізнавальної активності дітей - це ігри з готовими правилами, зазвичай звані дидактичними. Дидактичні ігри складені за принципом самонавчання, тобто так, що вони самі спрямовують учнів на оволодіння знаннями та вміннями. До них відносяться розвиваючі ігри психологічного характеру, кросворди, вікторини, головоломки, ребуси, шаради, криптограми, чайнворди і т.д.
Кросворд (словоперетинання). Робиться такий підбір слів, що при їх перетині можна було прочитати слово іншого значення. Чайнворд - утворює ланцюжок найменувань предметів, рослин чи тварин, які зашифровані початковими літерами або цифрами з питаннями до них.
Топографічний диктант. Під диктовку вчителя, учні в зошиті, а одні з них на класній дошці, креслять план шляхи (текст складає вчитель, використовуючи вивчені умовні знаки плану). Топографічне лист. За завданням вчителя учні записують складений ними спільно текст, в якому характеризують різні ділянки навколишньої місцевості, і замість об'єктів (болото, яр тощо) у відповідних місцях листи малюють умовні топографічні знаки.
Особливість настільної гри - наявність ігрового правила, у якому внутрішньо укладене ігрове завдання. Рішення ігрового завдання робить гру прагнучою до певного результату. Найважливішою рисою настільної гри є цікавість, тому діти із задоволенням беруть у них участь. Настільна гра розвиває уяву, кмітливість і спостережливість. У ньому присутній елемент змагання (хто швидше, хто більше назве, хто правильніше і т.д.).
В результаті діти навчаються швидко і логічно міркувати. У процесі гри школярі отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення. Настільна гра - один із засобів розвитку творчих здібностей учнів, розширення їх кругозору. Настільні ігри проводять як індивідуально, так і в ході групової, колективної роботи. Вони дають можливість диференційовано підійти до оцінки знань і здібностей учнів. Дидактичні ігри викликають у школяра живий інтерес до предмета, дозволяє розвивати індивідуальні здібності кожного учня, виховує пізнавальну активність.
IV група ігор - будівельні, трудові, пошукові, конструкторські, рятувальні.
Часто в урок ОБЖ вводять ділову гру. Прикладом таких є ігри-подорожі. Вони, як і сюжетні ігри, сприяють поглибленню, закріплення навчального матеріалу, дозволяють встановлювати взаємозв'язки досліджуваних ситуацій. Активізація учнів так само досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей, їх усними повідомленнями, переживаннями. Ці ігри відображають професійну діяльність дорослих. У цих іграх учні освоюють процес творення, вони вчаться планувати свою роботу, підбирати необхідний матеріал, критично оцінювати результати своєї і чужої діяльності, проявляти кмітливість у вирішенні творчих завдань. Трудова активність викликає творчу активність і пізнавальну.
V група ігор, інтелектуальні ігри - ігри-вправи, ігри-тренінги, які впливають на психічну сферу. Вони засновані на змаганні, вони шляхом порівняння показують граючим школярам рівень їх підготовленості, тренованості, підказують шляхи самовдосконалення, а отже, спонукають їх пізнавальну і творчу активність. На уроках ОБЖ застосовуються різноманітні конкурси та змагання. Для практичної підготовки по темі "Основи військової служби" застосовуються змагання на смузі перешкод, змагання з орієнтування на місцевості.
У практиці навчання на уроках ОБЖ використовують також проблемний підхід до організації процесів засвоєння, званий проблемним навчанням. Сутність його зводиться до того, що на занятті навмисно створюється ситуація пізнавального утруднення - проблемна ситуація, при якій для вивчення теми необхідно самостійно скористатися кількома розумовими операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, аналогією, узагальненням або комплексом їх одночасно.
Проблемні ситуації дозволяють поступово виробляти у учнів увагу до об'єкта навчання, прагнення оволодіти предметом, незважаючи на наявні труднощі. Проблемне навчання на уроках ОБЖ орієнтоване на пошукове засвоєння знань, умінь і навичок. Застосовується переважно з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної та практичної діяльності, воно сприяє більш осмисленому і самостійного оволодіння знаннями.
Використовувати ігрову діяльність переважно на етапі перевірки або закріплення навчального матеріалу. Призначенням ігрової діяльності в процесі навчання є допомога учням у розширенні їх кругозору та закріпленні навчального матеріалу, а також розвиток психологічних і особистісних якостей. Ігрові форми навчання дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від відтворюючої діяльності через перетворює до головної мети - творчо-пошукової діяльності. Творчо-пошукова діяльність виявляється ефективнішою, якщо їй передує відтворююча і перетворююча діяльність, в ході якої учні засвоюють прийоми вчення.