Сторінка
9

Застосування лекцiй у процесi навчання у вищих навчальних закладах

Тому, входивши в аудиторію, лектор повинен подумати про свій імідж, цілеспрямовано надаючи на слухачів продуману психологічну дію, що формує стиль спілкування і що зменшує пасивність аудиторії. Викладачеві поважно із самого початку обкреслити перед студентами рівень своїх вимог до них в спільній учбовій діяльності.

Лектор, вставши за кафедру, готує аудиторію до лекції, набудовує її увагу. Поважно пам'ятати, що увага – це мотивація до запам'ятовування інформації. Кожен студент повинен добре знати, що якщо увага не зосереджена, то механізми запам'ятовування не вступають в дію. Саме тому ніколи не слід починати лекцію, не зосередивши уваги аудиторії. Простим і ефективним прийомом для цієї мети є традиційне вітання викладача.

Якщо студент з якоїсь причини не розчув або не зрозумів єство розбираного питання, то він не повинен перепитувати сусіда або лектора. Це порушує стрункість викладу матеріалу і відволікає увагу сусіда, вимикаючи механізми запам'ятовування інформації. В такому разі в зошиті потрібно залишити вільне місце, і після закінчення лекції або в перерві відновити упущений фрагмент. Викладач повинен своєчасно зробити перерву в лекції. Після перерви знов виникає необхідність сконцентрувати увагу аудиторії, нагадати про те, що було розглянуте на першій годині лекції.

Особливу увагу слід приділити вимогам до конспектування лекцій. У методичній літературі не існує єдиного правила до того, як потрібно записувати лекцію. Це залежить від індивідуальних особливостей вимог викладачів і індивідуальних якостей особи студентів.

Необхідною умовою ефективності лекції є мовна майстерність лектора, багата, емоційно забарвлена мова викладу, форма викладу – не лише прикраса лекції, але і важливий орієнтир сприйнятті її вмісту.

У основній частині лекції необхідно максимально використовувати перші 15–20 хвилин – період «глибокої» уваги слухачів. Далі настають стомлення і зниження уваги. Максимальне падіння працездатності студентів наголошується багатьма дослідниками приблизно до 40-ої хвилини лекції. Аби здолати цей критичний період, в арсеналі лектора мають бути свої прийоми. Можливий перехід на жартівливий тон викладу. Можна поставити питання аудиторії і попросити будь-якого студента відповісти на нього. Можна прочитати яку-небудь цитату і в цей час дозволити слухачам зробити хвилинну гімнастику для пальців і навіть поговорити з сусідом. Потім необхідно повернути аудиторію до колишнього ритму роботи. Доцільно заздалегідь розраховувати швидкість подачі інформації.

Завантаження уваги студентів на лекції залежить від здатності лектора зосередити і утримувати увагу аудиторії. Воно схильне до коливань кожні 2–3 хвилини у кожного студента. Тому найбільш важливий матеріал в лекції повинен повторюватися, створюючи деяку надмірність учбової інформації. Велика кількість статистичних і цифрових відомостей, приватних подробиць в лекції без вживання засобів наочності сприймається із спотвореннями і погано запам'ятовується. Подібний матеріал доцільно повідомляти аудиторії за допомогою демонстраційних плакатів, транспарантів і технічних засобів навчання

Засоби вживані на лекційних заняттях для підвишення ефективності:

1. Дошка і крейда (незамінні в цілому ряді випадків з точки зору педагогічних завдань);

2. Учбові плакати (значний педагогічний ефект досягається в тих випадках, коли потрібно показати які-небудь елементи учбовою информации – схему, графік, за умови, що викладач не зможе змалювати цю графічну інформацію на дошці в перебігу лекції).

3. Епіпроєктор (не вимагає спеціальної підготовки матеріалу для демонстрації: будь-яка фотографія, малюнок в підручнику і інший подібний матеріал може бути продемонстрована з його допомогою).

4. Кодоськоп (педагогом заздалегідь заготовлюється графічний матеріал на плівці кодоскопа і, демонструючи його, вносить деякі зміни і доповнення).

5. Кінопроекційна техніка (показ явищ і процесів в динаміці, ефект присутності).

6. Відеомагнітофон (демонстрація виучуваним практично будь-який сюжет).

Підвищенню пізнавальної активності студентів сприяє уміння лектора дохідливо відповідати на питання. На лекції при відповідях на питання не знижується значення особливостей прилюдного виступу: відповідь краще дати відразу, чітко, і з розрахунку на реакцію всієї аудиторії, значною мірою експромтом. Одна невдала відповідь може погіршити враження від всієї лекції. У студентів не без підстав поширена думка, що у відповідях на питання найвиразніше виявляється ерудиція викладача.

Ретельно треба продумати завершальну частину лекції, повторити її положення, а на наступній лекції почати саме з них. Завершальна частина лекції передбачає підведення підсумків, узагальнення прочитаного і вже знайомого з самостійно вивченого студентами матеріалу, формулювання виводів і так далі Тут переслідується мета орієнтувати студентів на самостійну роботу. Для цього може бути рекомендована література по проблематиці, що вивчається, роз'яснено, які питання виносяться на семінарські заняття, а які необхідно вивчити самостійно. В самому кінці лекції слід відповісти на питання студентів, що можливо поступили у формі записок (про таку можливість треба попередити студентів заздалегідь).

Таким чином, лекція – усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу, її практикують у старших класах. Лекції читають на визначені теми. Наприклад, про життєвий і творчий шлях письменника – з курсу літератури; з історії – на теми, присвячені аналізу причин та наслідків важливих історичних подій; з природничих дисциплін – на теми, які потребують розкриття сутності певних теорій тощо.

Метод лекції передбачає ознайомлення учнів з її планом, що допомагає їм стежити за думкою вчителя, за по­слідовністю розкриття теми. Важливо навчити школярів тезисно занотовувати зміст лекції, виділяти в ній головне. Доцільно хоча б вибірково перевіряти конспекти лекцій, знайомити учнів з допустимими скороченнями слів.

Успішне читання лекції залежить від підготовки до неї вчителя: складання чіткого плану; добору матеріалу, який змістовно розкриває тему; добору наочного матеріалу для демонстрування учням відповідних технічних пристроїв та ін. Важливо під час лекції володіти увагою учнів. Цього досягають різними прийомами: незвичний початок лекції (короткий факт, що має стосунок до змісту лекції, деталь з біографії людини, про яку розповідатимуть). Увага учнів активізується, коли до них звертаються з пропозиціями на зразок «уявіть собі.», коли вони нібито стають співучасниками подій, про які йдеться на лекції. Підтримують увагу слухачів цікаві приклади-ілюстрації теоретичних положень, а також наочність, технічні засоби навчання, проблемний виклад матеріалу. Вчитель може вдатися і до таких простих прийомів, як риторичні запитання, підвищення голосу, паузи та ін.

Методи пояснення, розповіді й лекції використовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою в процесі закріплення, їх перевага полягає в тому, що учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань. Проте ці методи не дають змоги визначити активність учнів, їх участь у роботі, вчителеві важко виявити, як в учнів з його слів формуються уявлення про об'єкти, що є предметом вивчення. Тому існує небезпека, що засвоєні учнями знання будуть формальними.