Сторінка
5
Слід розрізняти дитячі ігри, ділові ігри, спортивні ігри та гру, що є виражальним засобом у деяких видах мистецтва.
Специфічним видом ігрової дії, тісно зв'язаним з дитячою творчістю, є так зване дитяче малювання. Зображуючи на аркуші паперу спершу зовсім не зрозумілі для дорослого лінії та цяточки, дитина, однак, завжди знав, що вони означають. Це все ті ж таки уявні ситуації, предмети, люди, тварини. Більше того, з появою динамічних сюжетів на малюнку дитина починає довільно встановлювати відношення між елементами зображення, на папері розгортаються цілі історії.
Сферою художньої культури, де органічно використовуються ігрові елементи, є фольклор. Гра в фольклорному дійстві відрізняється від гри драматичного актора насамперед тим, що останній цілком свідомо перевтілюється у сценічного героя, залишаючись при цьому художником-творцем і відокремлюючи свою особистість від створюваного ним образу. Такого роздвоєння немає в учасника фольклорного дійства. Момент гри виступає для нього так само рівноправним моментом його життя, як і інші його прояви. Зв'язок гри з фольклором пояснюється їхнім обопільним генетичним зв'язком з первісним способом життя, з різноманітними формами обрядів, ритуалів, магії тощо.
У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми роботи: уроки, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та ін.
Ефективність естетичного виховання можна забезпечити єдністю і взаємообумовленістю національного і загальнолюдського. Естетична культура особистості має формуватися передусім на ґрунті національної культури з залученням до надбань світової культури.
Естетичне виховання молодших школярів засобами українських народних паремій
Паремійними зразками здавен цікавилися вчені-дослідники фольклору, ще Арістотель називав загадки чистими метафорами. Проблемою вивчення, структурування, окреслення сфери побутування, визначення сили впливу паремій на підростаючі покоління займалися такі відомі педагоги, як К.Ушинський, О.Корф, Софія Русова, В.Сухомлинський та багато інших.
Тисячоліттями український народ відточував, викристалізовував найбільш ефективні засоби впливу на особистість. І різні види цих засобів по-різному впливають на людину, зачіпають різні сторони її буття, корегують поведінку, вчать поетичному погляду на довкілля. Головна мета прислів'їв та приказок - естетичне і моральне виховання. Однак усі означені фольклорні жанри мають комбінований вплив на особистість.
Завданню формування досконалої людини Слугують прислів'я та приказки, які дають настанови у будь-яких життєвих ситуаціях.
Прислів'я, приказки та загадки — це художні твори, що у літературознавстві розглядаються в неподільній єдності формозмісту. Кожна паремійна одиниця несе потужний естетичний заряд, що концентрується в подвійності форми слова - внутрішній і зовнішній.
Оскільки кожну паремійну одиницю можна визначити як мистецький твір, певним чином організовану й естетично заряджену, стилістично своєрідну, безпосередньо сприйняту сторону нерозривної із змістом художньої форми, то, відповідно, її естетичність та експресивність досягається різними способами, що характеризує слідуючий художньо-образний критерій, котрий складається з:
- багатства лексичного рівня художньої мови (антонімія, синонімія, історизми, архаїзми, діалектизми тощо);
- образної експресивності (тропіки,- метафори, порівняння, синекдохи, гіперболи, метонімія тощо);
- звукової організації (фоніки, ритму, римування);
- переважання говірного типу фольклорної версифікації.
Водночас слід наголосити, що даною термінологією молодші школярі оволодівають обмежено.
Одним із видів роботи з пареміями на етапі ознайомлення може бути урок «Мандрівка в Королівство Казок». У ході уроку діти мають відшукати три ключі, які «відмикають двері у казкову країну». Для того, щоб отримати ключ, потрібно виконати певні завдання. Наприклад, відгадати загадки.
Коли діти розгадають усі загадки й відшукають другого ключа, до них виходить Королева фантазія та попросить виконати три завдання:
1) придумати фантастичну історію за загадкою «Чупринка зелена, голівка червона, а хвостик біленький»;
2) придумати казку за прислів'ям «З великої хмари малий дощ буває»;
3) вибрати із запропонованих прислів'їв ті, якими керуються мешканці казкового королівства, — Черепаха Тортилла, Буратіно, Кіт у чоботях, Мудра дівчина: «Вірний приятель — то найбільший скарб», «Як голова сивіє, людина мудріє», «Грамоти вчиться - завжди пригодиться», «Треба розумом надточити, де сила не візьме».
Спостереження за синонімічними рядами прислів'їв, об'єднання їх в одну тематичну групу, визначення зайвого — завдання, спрямовані на розкриття лексичної довершеності паремійних зразків. Наприклад, діти отримували завдання прочитати прислів'я, згрупувати їх за значенням: 1.Майстром ніхто не вродився, а зробився; 2. Ще жоден майстер з неба не впав; 3. Вправа робить майстра; 4. Зробивши роботу, добре відпочивати; 5. Багато рук - легка робота; 6. Добрий початок - половина діла.
Школярі пояснюють, що всі прислів'я можна об'єднати темою «Праця». Молодшим школярам найбільше сподобалось прислів'я «Ще жоден майстер з неба не впав», тому що воно «смішне» і коли його читали, то уявляли, «як майстер падає з неба». Молодші школярі інтуїтивно тонко підмічають сутність комічного як естетичної категорії — суперечність між реальністю й нереальністю, ствердження безглуздості описуваної ситуації з точки зору реальності й водночас образність даного ствердження, що дає змогу яскраво його уявити.
Одним із важливих моментів формування уявлень молодших школярів про естетичні якості паремій є спостереження за їх звуковою організацією — асонансом та алітерацією. Найпоказовішиму цьому сенсі виявилося прислів'я «Стукотить, грюкотить, комар з дуба летить». Малюючи ілюстрацію до цієї паремії, учні відчувають відповідне звукове оформлення і малюють «комара з барабаном, що із страшенним гуркотом летить вниз із дерева». Придумуючи мелодію для цієї паремії, учні помічають, що вона нагадуватиме марш. Відбувається інтеграція різних видів мистецтв - музичного, образотворчого, театрального та інших.
На початкових етапах роботи з прислів'ями, приказками та загадками можна використовувати словесну візуалізацію, згодом переходячи до образотворчого відтворення змісту цих фольклорних жанрів. Учитель щоразу має давати завдання на вибір, залишаючи за дітьми свободу обирати ту паремію для зображення, яка найбільше сподобалась, вразила емоційно, або ж виявилася легко відтворюваною в уяві.
Окрім того, навчаючись по-різному тлумачити, один і той самий короткий текст, діти вчаться не приймати поспішних рішень, звертати увагу на емоції й почуття, з яким він висловлюється, міміку та жести, якими він супроводжується, що є важливим у соціалізації дітей, вихованні комунікативних навичок.
Естетичне виховання молодших школярів на засадах української етнопедагогіки
Українська етнопедагогіка має глибоку історичну пам’ять. Сформувавшись на народному звичаєвому праві, народній міфології і виробивши тільки їй властиві людські ідеали, вона стала практичною потребою суспільного життя народу, нації.