Сторінка
3

Бесіди про образотворче мистецтво - засіб виховання учнів у 1-4 класах

На початку роботи з репродукціями і діапозитивами вчитель оголошує тему бесіди, дає загальну характеристику переглянутих творів і детально аналізує зміст і художньо-виразні засоби роботи. З ІІІ класу на початку бесіди вчитель повідомляє короткі відомості про художників, основні етапи їх творчості.

В ІV класі вчитель залучає до аналізу творів всіх учнів, задає їм запитання проблемного характеру. Запитання на узагальнення і конкретизацію, інформацію, яка була отримана на уроці, пропронують в кінці уроку.

Проводячи урок-бесіду про образотворче мистецтво в ІІІ-ІV класах, вчитель повинен прослідкувати, щоб учні записували в спеціальні зошити прізвища художників, назву твору, які розглядаються на уроках, і коротка відомість про них. Такі записи сприяють кращому запам’ятовуваню матеріалу.

Сприймання ідейного змісту демонстративних картин та мистецьких засобів, які використовують художники, повніші і глибші лише тоді, коли вчитель буде враховувати вікові особливості учнів.

Уроки-бесіди повинні проводитись в тісному зв’язку з практичними заняттями. Цей зв’язок сприяє успішному вирішенню всього комплексу навчально-виховних задач, поставлених перед кожним класом. Так, в ІІІ-ІV класах аналіз творів майстрів образотворчого мистецтва проводиться більш глибше, ніж в І і ІІ класах. Це пояснюється тим, що в ІІІ-IV класах діти, в процесі малювання з натури і на теми, починають знайомитись із законами лінійної і повітряної перспективи, основам коліроведенню; вони отримують відомості про деякі закономірності композиції і тому виявляються більш підготовленими до сприймання і розуміння змісту та художньої форми творів образотворчого мистецтва. Тому вчитель повинен використовувати під час аналізу художніх творів більш складніші, ніж в І-ІІ класах, спеціальні терміни (композиція, сюжет, колорит, рівень горизонту, точка зору, блик, рефлекс, об’єм).

Зв’язок між бесідами про мистецтво і уроками малювання з натури, на теми та декоративного малювання здійснюється по-різному. Так, знання, отримані учнем в процесі практичних занять з образотворчого мистецтва, знаходять свій подальший розвиток і закріплення під час аналізу творів художників. Разом з тим, відомості, які учні отримують під час бесід, вони в майбутньому використовують, коли малюють з натури, на теми і в декоративних композиціях. Наприклад, на уроках малювання на теми осінньої і зимової природи потрібно подивитись і проаналізувати картини Поленова В. Д. “Золота осінь” і Юона К.Ф. “Зима”. Такі поняття, як ритм, симетричність, декоративна переробка фори, з якими учні знайомляться в процесі бесіди про декоративно-прикладне мистецтво, поглиблюються і закріплюються в процесі неопосередкованої роботи над зіставленням ескізів декоративного оформлення різаних виробів.

Розкриття змісту художнього твору, який демонструють, виявляє елементи прекрасного. Тільки на цій основі можливо успішно розвинути естетичне почуття у дітей, вміння бачити прекрасне в оточуючій дійсності.

Формуванню більш повнішого уявлення про сюжети творів мистецтва сприяє читання уривків із художньої літератури, використання на уроці звукозаписів, діапозитивів, діафільмів, кінофільмів.

Успіх бесід про образотворче мистецтво залежить від правильної методики демонстрації наглядових посібників. Репродукції слід розмістити вище точки зору учнів і демонструвати спочатку всьому класу. Потім вчитель повільно проходить між рядами і учні детально продивляються репродукцію. Якщо потрібно, репродукцію прикріплюють спеціальними зажимами до класної дошки.

Під час бесід слід поєднувати демонстрацію репродукцій і показ відповідних фрагментів кінофільмів, діафільмів і діапозитивів. При цьому потрібно прагнути, щоб демонстрація художнього твору і його фрагментів в репродукціях, кінофільмі, діафільмі розширювала і поглиблювала загальні уявлення про нього. Для цього потрібно раніше продумати, що демонструвати спочатку – репродукцію чи діафільм, скільки часу приділити демонстрації репродукції, скільки – фільму.

Методика проведення бесід про образотворче мистецтво може бути різноманітною. На початку уроку, повідомивши тему бесіди, вчитель ставить учням запитання по даній темі. Потім він коротко розповідає основний зміст теми бесіди і тоді лише після цього приступає до аналізу репродукції.

Програма з образотворчого мистецтва передбачає ознайомлення першокласників з окремими живописними творами, в процесі якого вони вчаться впізнавати зображення на картині, ілюстрації, предмети, явища, аналізувати їх, висловлювати свою точку зору щодо картин.

В ІІ класі діти вчаться визначати в творах мистецтва найбільш важливі особливості художньої форми, розуміти зміст і висловлювати своє відношення до проглянутого твору.

Особливістю бесід про образотворче мистецтво, які проводяться в ІІІ класі, являється те, що в процесі аналізу художніх творів учні повинні освоїти відміності між видом і жанром образотворчого мистецтва: графіки, живопису, декоративно-прикладного мистецтва, пейзажу, натюрморта, портрету. Новим завданням є те, що під час бесід учні повинні навчитись досить широко розповідати зміст розглянутого твору художника, аналізувати засоби художньої виразності.

В ІV класі учні вчаться відрізняти характерні відмінності між видами і жанрами образотворчого мистецтва, аналізувати засоби художньої виразності творів мистецтва.

Методичні вказівки до проведення бесід

Навчальний зображувальний матеріал в початковій школі аналізується за допомогою запитань, які ставить вчитель, виходячи із завдань уроку. Характер і послідовність запитань мають дуже велике значення при розгляді як навчально-зображувального матеріалу, так і картин. Таблиці, наприклад, конкретизують уявлення про різні предмети, тому запитання мають бути неважкі. Сюжети картин, призначені для розповіді, дають більш широке уявлення про оточуючу дійсність. В цьому випадку запитання можуть відноситись до змісту картини, зв’язки з явищами дійсності, які відомі дитині із власного досвіду.

Запитання, яке ставить вчитель при розгляді творів мистецтва, охоплюють не тільки зміст картин, але й її оцінку (“подобається”, “не подобається”), а також засоби художнього вираження в тій мірі, в якій це доступно дітям початкової школи. Запитання повинні змушувати учнів активно роздумувати, звертати увагу на головне, суттєве.

Інколи характер розбору навчальних ілюстрацій привчає дітей до шанобливих відповідей. Так, нерідко, з І класу привчають дітей при розборі таблиць, ілюстрацій обов’язково визначати пори року, які зображені на них, якщо це і не важливо для аналізу. В результаті майже кожний розбір діти починають приблизно так: “Настала пора року – осінь (чи зима)”. Потім, зазвичай, іде формальне перерахування ознак осені чи зими без зв’язку із зображенням. Коли учень таким чином “висловиться”, він вже на основі запитань вчителя починає розбирати дану картину.

Як правило, цей же “метод” часто механічно перноситься вчителем і на аналіз творів образотворчого мистецтва.

Тому, щоб змусити дітей активно думати, вчителю необхідно звертати увагу на характер і наслідок запитань, намагатись уникати пасивних запитань, які відволікаюь від основного в змісті картини.