Сторінка
3

Розробка методики формування в учнів системи знань і вмінь з технології обробки металу не верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі

Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.

Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Проте вчитель не має змоги передати за допомогою описаних вище методів фізичних зусиль при виконанні трудових дій, тобто силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розповісти ж які зусилля потрібно прикласти в той чи інший момент часу неможливо, так як в процесі роботи силові зусилля постійно змінюються. Не піддається точному описові і швидкість переміщення робочих органів та інструмента, їх інерція, кінестезичні відчуття виконуваної дії та інші фактори.

Але якби і вдалось якимось чином сформувати у учнів досить повний і точний образ дії, то й тоді вони не змогли б відразу, без вправ, правильно виконати дію, оскільки, крім недосконалості образу дії, непогодженість трудової дії може породжуватися також особливостями сенсомоторного (рухового) апарату людини і умовами, в яких протікає дія.

Знання та вміння з технології обробки металу на верстатах являють собою цілісну систему, так як містить в собі не тільки знання і вміння з трудового навчання, а й з інших шкільних предметів. Наприклад, вивчення кутів токарного різця було б неможливим без базових знань з геометрії. Без основ знань з фізики неможливо було б пояснити учням, для чого потрібне змащування основних частин верстатів при їх експлуатації. (для зменшення сил тертя). Такий шкільний предмет як креслення дає змогу учням користуватися кінематичними схемами верстатів, уявляти розміщення і взаємодію основних його вузлів. Всі ці знання дають змогу швидко зрозуміти принцип дії металообробних верстатів, призначення їх складових частин, а також допомагають швидко освоїти управління ними. Механічна обробка металів включає в себе розробку технології виготовлення виробів (складання технологічних карт). Розрахунок швидкості різання, глибини різання, подачі, кількості проходів є обов’язковим при розробці технологічних карт, який був би неможливий без елементарних знань з математики. Не мало важливим є також знання з трудового навчання з попередніх класів (користування контрольно-вимірювальними приладами).

Отже, відсутність хоча б одного з перерахованих вище знань чи вмінь не дозволяє учню якісно і швидко виготовляти вироби, що доводить, що знання і вміння з технології обробки металу являють собою одну єдину систему, тобто для якісного виконання технологічних операцій потрібно комплексно володіти всіма знаннями і вміннями.

Методичний аналіз програми.

Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.

У процесі вивчення даного профілю трудового навчання у 9-ому класі учні набувають теоретичних знань, оволодівають навичками та вміннями, спільними для групи споріднених професій (токар, фрезерувальник).

У процесі теоретичного навчання в учнів формуються знання з питань будови обладнання, пристосувань та інструментів, взаємодії складальних одиниць і механізмів металорізальних верстатів, технології механічної обробки металів. Теоретичне і практичне навчання проводиться одночасно з деяким випередженням теоретичного матеріалу.

У процесі практичного навчання особлива увага приділяється формуванню в учнів загальних вмінь і навичок з металообробки.

Вивчення програми з трудового навчання по профілю металообробки у 8-9 класах має забезпечувати:

засвоєння основ виробництва, відповідних практичних умінь і навичок, необхідних для продуктивної праці учнів та самообслуговування;

розширення політехнічного світогляду;

розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного мислення, творчих здібностей;

виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;

створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.

На трудове навчання учнів 9 класів виділяється 2 години на тиждень. Заняття проводиться лише спареними уроками.

Орієнтований перелік об’єктів праці, що пропонується у програмі, уточнюється вчителем. При доборі об’єктів праці враховуються такі вимоги:

– відповідність завдання трудового навчання, змісту програми і темі заняття, віковим та індивідуальним особливостям учнів;

– суспільна значущість виробу, економічна доцільність його виготовлення тощо.

Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної, бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації, культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть виконувати за змінним графіком.

Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю надається право змінювати порядок їх вивчення.

Учні повинні знати:

Правила читання ескізів та креслень деталей, які мають циліндричні та конічні поверхні, нарізні та заклепкові з’єднання.

Будову токарно-гвинторізного та настільно-фрезерного верстатів, режими різання, про кінематичні схеми, засоби керування, правила підготовки верстатів до роботи.

Правила технічного обслуговування верстатного обладнання.

Властивості матеріалів, сортамент прокату та уявлення про його одержання.

Правила конструювання виробів із металу, організації робочого місця токаря та фрезерувальника, правила безпеки праці, прийоми виконання токарних робіт шкільних майстернях (обточування циліндричних поверхонь з уступами й канавками, відрізання).

Поняття про метричну різьбу та її графічне зображення, будову інструментів для нарізання різьби (внутрішньої і зовнішньої) та прийоми роботи.

Будову, принцип дії та використання інструментів для роботи з прокатом; специфіку окремих професій металообробної промисловості.

Учні повинні вміти:

Читати робочі креслення виробів із циліндричними та конічними поверхнями, кінематичні схеми токарно-гвинторізного і настільного-фрезерного верстатів. Готувати верстати до роботи, керувати ними, здійснювати обслуговування верстатного обладнання.

Визначити види металів за їх основними властивостями. Планувати раціональну послідовність виготовлення деталей з металу та їх складання. Виконувати підрізання, обточування циліндричних поверхонь із виступами й канавками, відрізання на токарно-гвинторізному верстаті.