Сторінка
11

Використання елементів стилізації форм рослинного і тваринного світу у розвитку навичок декоративно-орнаментального малювання учнів початкових класів

Загальна схема уроків декоративного малювання багато в чому схожа з схемами уроків малювання з натури і на теми. Відзначимо специфічні особливості уроків декоративного малювання.

Уроки орнаментального малювання в 1 класі починаються з малювання узору в смузі за таблицею, вивішеною на дошці. На цьому уроці ознайомлюємо учнів з побудовою рапорта узору, з ритмом — чергуванням форми і розмірів. Урок проводиться послідовним методом, учні малюють вслід за вчителем.

Після малювання узору в смузі малюємо в квадраті, прямокутнику, колі, трикутнику і в овалі, тобто узори, обмежені зі всіх боків і вміщені в геометричну форму. Часто на початку навчання дається завдання скласти узор в одній з наведених геометричних форм. Дуже цікаво проходять уроки, коли дається спеціальне завдання оздобити узором певний предмет: закладку в книгу, тарілку, ріжок хустки, тацю, підкладку під чорнильницю, шарф, рукавичку тощо.

При малюванні узорів завжди корисно давати завдання: для чого буде складено узор, яку частину предмета він оздоблюватиме. Спочатку узори складають з геометричних фігур, і дітям дають поняття про ритм, про рапорт. Пояснюємо учням, як утворюється узор. Для ознайомлення з побудовою узорів і з метою запобігання помилкам при побудові рапорта доцільно застосовувати на уроках метод аплікації. Він полягає в тому, що до уроку заготовляють з тонкого паперу велику кількість фігур, смужок, які під час пояснення змочують водою і приклеюють до дошки.

Перевага цього методу полягає в тому, що на очах учнів переставляють фігури і вони бачать: 1) як з одних і тих самих фігур можна скласти різні узори; 2) як при порушенні ритму узор не виходить; 3) як порушення розмірів форми призводить до помилок в побудові узору.

Метод аплікації дає змогу швидко переміщати фігури. Щоб пояснити чергування кольорів, фігури треба заготовити з кольорового паперу. Вчитель приклеює на дошці фігури і розповідає про симетрію узору і про повторення елементів (форма, колір). Фігури для аплікації вчитель вирізує розміром від 3 до 15 см, а стрічки від 5 мм і ширші.

Після малювання з таблиць переходимо до побудови узорів. З метою перевірки знань учнів, для закріплення навичок правильного розміщення елементів узору, ми пропонуємо учням вирізати вдома з кольорового паперу геометричні фігури такого розміру, щоб вони легко розмістились в шкільному зошиті, і даємо завдання скласти узор: 1) з великих і маленьких кружків; 2) з кружків і квадратів однакового розміру (показуємо зразки). В клас учні приносять свої роботи приклеєними.

Складаючи узор в квадраті, пояснюємо композицію кутів і центра. Узор в трикутнику ділиться на 2—3 частини, а також на 6 частин, залежно від величини і форми узору. В прямокутнику проводимо 1-2 осі симетрії.

Після малювання узорів з геометричних фігур переходимо до вивчення узорів з рослинних форм. Тут треба ознайомити учнів із стилізацією форми. Прийоми стилізації форми пояснюємо на зразках народної творчості, в яких видно, як природна форма квітів, листків, ягід змінюється, переробляється. Вчитель розповідає про декоративне трактування, основою якого є спостереження і вивчення природи . Спостерігаючи квітку, запозичуємо для узору її загальну форму, будову, те, як вона тримається на стеблі — волошка тримається на стеблі прямо, дзвіночок схиляє голівку і т. д. Природна форма переробляється, передається схематично, спрощується. При стилізації форми рослини спів відношення окремих її частин не завжди зберігаються. Щоб урізноманітнити і збагатити узор, пропорції часто змінюють, але загальний характер форми завжди зберігають.

Незважаючи на декоративне трактування узорів, можна легко зрозуміти, що лягло в основу вивчення, яка рослина перероблялась (волошка, гвоздика, соняшник, горобина). В наш час в орнаменті появились гілки лавра, дуба, голуби тощо.

В декоративному мистецтві завжди зображаються перероблені форми, і учні повинні знати, якщо зображення є копіями природних форм, то це вже не буде декоративне трактування. Крім того, майже ніколи не передається об'єм зображуваної форми. Природне забарвлення предметів в узорі не зберігається.

Оволодівши способом передавання об'єму, учні часто застосовують його в малюванні орнаментів при зображенні прапорів, стрічок і навіть квітів. Іноді таке трактування форми можна дозволити, хоч воно й не характерне для орнаментального малювання.

Під час малювання узорів для шпалер іноді можна запропонувати дітям скласти узор для бордюра. З малювання узору на смузі починається малювання узорів в школі, і діти добре знають як будувати узор, а тому в 5-му класі, де вивчаються узори нескінченні, незамкнені, можна малювати бордюр для шпалер; досвід дітей 3-го класу значно багатший, ніж учнів першого, через те в бордюрах розробляються більш складні узори.

Наведемо приклад методичної послідовності виконання елементів петриківського розпису на уроці образотворчого мистецтва (див. додаток А). При цьому враховувалося, що порядок виконання декоративного малюнка є наступним:

1) попередній збір матеріалу за завданням вчителя;

2) попереднє вивчення об'єктів, форма яких повинна бути декоративно перероблена в малюнках;

3) виконання декількох варіантів декоративної переробки різних елементів орнаменту;

4) виконання схемного, робочого ескізу декоративного малюнка в чверть альбомного листу;

5) лінійна побудова малюнка на основі робочого ескізу і попередніх нарисів і зарисовок;

6) завершення роботи в кольорі (аквареллю або гуашшю).

На першому з двох уроків, що відводяться для виконання декора-тивного малюнка, учні виконують нариси з натури, зразки декоративної переробки різних елементів орнаменту, робочий ескіз і лінійна побудова малюнка. На другому уроці композиція декоративного малюнка остаточно уточнюється і завершується в кольорі.

Під час самостійної роботи школярів вчитель постійно стежить за тим, щоб вони творчо підходили до складання композиції малюнка, до процесу декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу. З цією метою педагог аналізує перед всім класом найвдаліші варіанти, концентруючи увагу дітей на конкретних елементах малюнка (витонченість ліній, вдале чергування графічних плям, красиве поєднання колірних відтінків, компактна, цільна композиція і т. п.). Іноді вчитель пропонує школярам виконати додаткові зразки декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу, що інтерпретуються в творчому малюнку, вимагає докладного, продуманого промальовування одного або декількох робочих ескізів.

Одночасно вчителю слід весь час стежити за тим, щоб по ходу роботи над декоративним завданням школярі широко використовували знання, уміння і навички, набуті на уроках малювання з натури і на теми. Важливо також, щоб діти якомога частіше зверталися до мотивів, окремих декоративних елементів, використовуваних в народному декоративно-прикладному мистецтві.

Програмою з образотворчого мистецтва передбачається малювання узорів і декоративних елементів. Учні виконують узори в смузі, квадраті, крузі на основі декоративної переробки рослинних, геометричних форм, форм тваринного світу (листя дерев, чагарників, кольорів, грибів, кругів, трикутників, півнів і т. д.). В процесі виконання декоративної роботи використовується лінія симетрії, чергування елементів (ритм).